Різоль Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Різоль Микола Іванович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 19 грудня 1919(1919-12-19)
Місце народження Катеринослав
Дата смерті 17 березня 2007(2007-03-17) (87 років)
Місце смерті Київ
Україна
Громадянство Україна і СРСР
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» медаль «60 років Збройних Сил СРСР» медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Орден «За заслуги» III ступеня
Народний артист УРСР

Мико́ла Іва́нович Різо́ль (* 19 грудня 1919, Катеринослав, нині Дніпро) — пом. 17 березня 2007, Київ) — видатний український баяніст, педагог, композитор, художній керівник квартету баяністів Київської філармонії; народний артист України (1982), професор Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Микола Іванович Різоль народився в місті Катеринослав в робітничій родині. У складі Червоноармійського ансамблю пісні і танцю пройшов шляхами Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років.

1939 року разом із сестрами Раїсою і Марією Білецькими та Іваном Журомським Різоль заснував Квартет баяністів, який в первісному складі проіснував понад 50 років, піднявши ансамблеве народно-інструментальне мистецтво до найвищого професійного взірцевого рівня.

З 1948 року Різоль викладач Київської державної консерваторії (із 1973 професор). За багато десятиліть педагогічної діяльності в Київській консерваторії ім. П. І. Чайковського, професор Микола Іванович Різоль виховав понад 100 музикантів-баяністів. Серед його учнів — 5 народних артистів України, 6 заслужених артистів України, 7 заслужених діячів мистецтв України, 15 заслужених працівників культури України, серед яких народні артисти України — В.Бесфамільнов, С.Грінченко, В.Самофалов; заслужений діяч мистецтв України В.Рунчак.

З метою підвищення виконавської техніки М. І. Різоль розробив «Принципи застосування п'ятипальцевой аплікатури на баяні» (М.: «Сов.композитор», 1977); також він є автором збірки «Нариси про роботу в ансамблі баяністів» (М.: «Сов.композитор», 1986). М. І. Різолю належать концерт для баяна з оркестром, чмсельні п'єси та обробки народних пісень для баяна. Микола Іванович здійснив численні перекладення класичної та сучасної музики для квартету баяністів, створивши яскравий, самобутній репертуар.

Його обробки українських народних пісень, танців, мелодій народів світу стали для баяністів багатьох поколінь улюбленими. Їх виконують музиканти всіх рівнів навчання, вони увійшли до «золотого» фонду народно-інструментального мистецтва.

Микола Іванович Різоль — ціла епоха в цьому жанрі. Справу Миколи Івановича продовжують його духовні учні та онуки — Квартет баяністів імені Миколи Різоля Національної філармонії України.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — баяністка Раїса Григорівна Білецька, учасниця Квартету баяністів Миколи Різоля, заслужена артистка УРСР.

Донька Людмила (1947) — піаністка.

Син Юрій (1957) — директор ансамблю «Веселі музики», заслужений артист України.

Література[ред. | ред. код]

Офіційний сайт[ред. | ред. код]

Квартет баяністів імені М. І. Різоля Національної філармонії України