Різун Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Різун Володимир Володимирович
Різун Володимир Володимирович.jpg
Народився 12 лютого 1957(1957-02-12) (63 роки)
Бахмач, Чернігівська область
Діяльність журналіст
Alma mater Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Посада Директор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Звання Доктор філологічних наук

Володи́мир Володи́мирович Різу́н (*12 лютого 1957(19570212), с. Бахмач Чернігівської області) — український учений у галузі редагування, соціальних і масових комунікацій, журналістикознавства. Доктор філологічних наук, професор. Директор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Академік АН ВШ України з 2000 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селі Бахмачі Чернігівської області. Закінчив філологічний факультет КДУ ім. Т. Шевченка (1979). У 1981—1982 роках — викладач Кіровоградського педінституту. У 1982—1984 роках — викладач Київського педучилища. З 1984 року — асистент, доцент, професор, завідувач кафедри Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка. До 2000 р. очолював кафедру, що мала назву журналістської майстерності та редакційно-видавничої справи (нині кафедра видавничої справи й редагування[недоступне посилання з червня 2019]). З 2000 року — директор цього інституту. Автор багатьох наукових праць.

Академік-секретар відділення масової комунікації АН ВШ України (в 2000—2004 роках).

Творчість[ред. | ред. код]

Радіожурналіст, від 2002 року тривалий час був ведучим авторської суспільствознавчої програми «Право на слово» на другому каналі Національного радіо («Промінь» — УР-2).[1]

Погляди[ред. | ред. код]

"З настанням незалежності України усі бар'єри, заборони і табу впали. Відкрилися необмежені можливості пізнання всього, що раніше заборонялося. Від "не можна" до абсолютно відкритої можливості читати і вивчати все. Проте ми іноді обурюємось, що в нас немає свободи слова. Але ж свобода слова — це функція суспільства, а в недосконалому суспільстві не може бути повна свобода слова. Яке суспільство — така і свобода".

"Журналіст, на відміну від інших людей, свідомо, професійно підходить до відбору, опрацювання і висвітлення тієї чи іншої теми. Він має передбачити реакцію читача на публікацію і вибудувати її так, щоб написане справило враження на людей. Журналіст вільний багато про що думати, але як професіонал, він має відповідати за слово сказане ним чи написане. Тільки хвора людина може говорити все, про що думає", — цитату взято з книжки Ігоря Шарова.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Скандали[ред. | ред. код]

  • В 2019 Володимира Різуна було визнано "Фальсифікатором року", за випуск фальшивих фахівців та науковців [2].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник
  • Університети Володимира Різуна: Слово на пошану з нагоди 60-річчя / Авт.-упор. Ю.  В.  Бондар, В.  М. Корнєєв.&nbsp — Одеса : Астропринт, 2017. — 384 с. : іл.