Різьбове з'єднання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Різьбове з'єднання
Формула
Підтримується Вікіпроєктом Вікіпедія:Проєкт:Математика
CMNS: Різьбове з'єднання у Вікісховищі

Різьбове́ з'є́днання, нарі́зеве з'є́днання — розбірне нерухоме з'єднання деталей машин за допомогою нарізі, у якому одна з деталей має зовнішню нарізь, а інша — внутрішню.[1]

Нарізеве з'єднання є найпоширеніші з'єднання деталей машин. Широке їх застосування у машинах і механізмах пояснюється їхньою простотою й надійністю, зручністю регулювання, затягання, а також можливістю їх розбирання й повторного складання без заміни деталі.

Види нарізевих з'єднань[ред. | ред. код]

Болтове з'єднання
Ґвинтове з'єднання
Шпилькове з'єднання

За видом нарізі[ред. | ред. код]

У нарізевих з'єднаннях використовується метрична і дюймова нарізь різних профілів в залежності від технологічних завдань з'єднання. Нарізь, утворена на циліндричній/конічній поверхні, називається циліндричною/конічною. Залежно від системи розмірів нарізей їх і відповідні з'єднання поділяють на метричні, дюймові, трубні тощо.

Залежно, від призначення нарізі і нарізеві з'єднання поділяють на три групи:

  • кріпильні;
  • кріпильно-ущільнювальні;
  • спеціальні.

Контур перерізу нарізі в площині, що проходить через її вісь (вісь ґвинта), називається профілем нарізі. Розрізняють п'ять основних профілів нарізі:

  • трикутна;
  • упорна;
  • трапецоїдна;
  • прямокутна;
  • кругла.

Якщо на видимій частині циліндра (конуса) ґвинтова поверхня піднімається зліва направо, то нарізь називають правою, а якщо справа наліво, то лівою.

Залежно від кількості витків, що виходять з основи циліндра, нарізі бувають:

  • однозахідні;
  • двозахідні;
  • багатозахідні.

За видом нарізевих деталей[ред. | ред. код]

Нарізеві з'єднання за видом з'єднувальних деталей поділяються:

Характеристики нарізевих з'єднань[ред. | ред. код]

Переваги[ред. | ред. код]

До переваг нарізевих з'єднань відносяться:

  • технологічність;
  • взаємозамінність;
  • універсальність;
  • надійність;
  • масовість.

Недоліки[ред. | ред. код]

До недоліків нарізевих з'єднань слід віднести:

  • самовідґвинчування при перемінних навантаженнях, що вимагає застосування спеціальних засобів стопоріння.
  • отвори під кріпильні деталі як нарізеві так і гладкі викликають концентрацію напружень у матеріалі скріплюваних деталей.
  • для ущільнення (герметизації) з'єднання, необхідно використовувати додаткові технічні рішення.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ДСТУ 2497-94 Різьба і різьбові з'єднання. Терміни та визначення.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Павлище В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин: Підручник. — Афіша. — С. 560. — ISBN 966-8013-58-1.
  • Корець М. С. Основи машинознавства: навч. посібник / М. С. Корець, А. М. Тарара, І. Г. Трегуб. — К., 2001. — 144 с.
  • Коновалюк Д. М., Ковальчук Р. М. Деталі машин: Підручник. — Вид. 2-ге .-К.: Кондор, 2004. -584 с. — ISBN 966-7982-22-X
  • Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. Основи творення машин / [за ред. О. В. Горика (д. т. н., проф., засл. прац. нар. освіти України)]. — Харків : Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. — ISBN 978-966-2989-39-7.