Рікардо Джусті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Рікардо Джусті
Ricardo Giusti El Grafico.jpg
Особові дані
Повне ім'я Рікардо Омар Джусті
Народження 11 грудня 1956(1956-12-11) (62 роки)
  Альбарельйос, Аргентина
Зріст 178 см
Вага 76 кг
Громадянство Flag of Argentina.svg Аргентина
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1975–1978 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз» 108 (10)
1978–1979 Аргентина «Аргентинос Хуніорс» 32 (2)
1979–1991 Аргентина «Індепендьєнте» 295 (34)
1991–1992 Аргентина «Уніон» 31 (2)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1983–1990 Аргентина Аргентина 53 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Рікардо Джусті (ісп. Ricardo Giusti, нар. 11 грудня 1956, Альбарельйос) — колишній аргентинський футболіст, що грав на позиції опорного півзахисника.

Протягом усіє кар'єри виступав на батьківщині за клуби «Ньюеллс Олд Бойз», «Аргентинос Хуніорс», «Індепендьєнте» (Авельянеда) та «Уніон», а також національну збірну Аргентини.

Найбільш вдалим періодом у кар'єрі був період виступів за «Індепендьєнте», з яким за одинадцять років Рікардо став дворазовим чемпіоном Аргентини, володарем Кубка Лібертадорес та Міжконтинентального кубка. У складі збірної — чемпіон світу.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився в родини вихідців з Італії в селищі Альбарельйос[es] поблизу міста Аройо-Секо провінції Санта-Фе. Почав ігрову кар'єру в Росаріо, найближчому з великих центрів аргентинського футболу, в клубі «Ньюеллс Олд Бойз». З 1975 по 1978 провів за команду 108 (за іншими даними — 109) матчів, в яких відзначився десятьма забитими голами.

Впевнені дії молодого півзахисника оборонного плану зацікавили столичні клуби. Достатньо несподівано суперечку виграв «Аргентинос Хуніорс», який славився, в першу чергу, своїми вихованцями. Саме тоді Джусті вперше став партнером висхідної зірки світового футболу Дієго Марадони. Один сезон у складі «червоних жуків» підтвердив високий рівень гри Рікардо і став трампліном для переходу до складу гранда.

Своєю грою Джусті привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Індепендьєнте» (Авельянеда), до складу якого приєднався 1979 року. Відіграв за команду з Авельянеди наступні одинадцять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Індепендьєнте», був основним гравцем команди. За цей час він двічі ставав чемпіоном Аргентини, а також завойовував 1984 року Кубок Лібертадорес, Міжамериканський кубок, Міжконтинентальний кубок. 1987 року увійшов в десятку найкращих гравців Південної Америки[1].

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Уніон», за команду якого виступав протягом сезону 1991/92 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1983 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Того ж року зіграв на своєму першому великому турнірі — Кубку Америки 1983 року, де аргентинці несподівано не змогли вийти з групи. Згодом він ще двічі взяв участь у континентальному турнірі в 1987 і 1989 роках, але вище третього місця 1989 року піднятися не зумів.

Куди успішніше для Джусті склалися чемпіонати світу. На чемпіонаті світу 1986 року у Мексиці Рікардо був основним опрником в «альбіселесте». Багато в чому саме його впевнені дії розв'язали руки для Марадони, який став найкращим гравцем турніру, а аргентині виграли чемпіонський титул. На чемпіонаті світу 1990 року в Італії Джусті провів лише 4 матчі — він пропустив перші 2 гри групового турніру, а потім, після важкого півфіналу з Італією, де Рікардо отримав червону картку за удар ліктем Роберто Баджо, не зіграв у фіналі. У підсумку той матч Аргентина програла ФРН та зайняла лише друге місце. Це був останній велиий турнір для Рікардо в складі національної збірної, після якого півзахисник завершив виступи за збірну.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 53 матчі.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Індепендьєнте» (Авельянеда): Метрополітано 1983, 1988-89
«Індепендьєнте» (Авельянеда): 1984
«Індепендьєнте» (Авельянеда): 1984
«Індепендьєнте» (Авельянеда): 1984
Аргентина: 1986

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]