Рікардо Лопес Феліпе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Рікардо
Рікардо
Рікардо
Особисті дані
Повне ім'я Рікардо Лопес Феліпе
Народження 30 грудня 1971(1971-12-30) (52 роки)
  Мадрид, Іспанія
Зріст 191 см
Громадянство  Іспанія
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990–1998 Іспанія «Атлетіко Мадрид Б» 146 (-174)
1991–1992   Іспанія «Реал Авіла» 15 (-21)
1994–1997 Іспанія «Атлетіко» 1 (-2)
1998–2002 Іспанія «Реал Вальядолід» 53 (-72)
2002–2005 Англія «Манчестер Юнайтед» 1 (0)
2003–2004   Іспанія «Расінг» 34 (-58)
2005–2012 Іспанія «Осасуна» 189 (-215)
2012 Іспанія «Мутільвера»  ? (-?)
2013 Іспанія «Осасуна» 1 (0)
2013 Бельгія «Брюгге» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2001–2002 Іспанія Іспанія 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2013–2014 Бельгія «Брюгге» (ворот.)
2014–2015 Японія Японія (ворот.)
2018– Іспанія «Расінг Ферроль»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Рікардо Лопес Феліпе (ісп. Ricardo López Felipe, нар. 30 грудня 1971, Мадрид) — іспанський футболіст, що грав на позиції воротаря.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець мадридського «Атлетіко». Тривалий час виступав у дублюючій команді, але в головній команді не зміг витіснити Хосе Франсіско Моліну і зіграв за неї тільки один матч у Ла Лізі — 2 червня 1997 року проти «Реал Сосьєдада» (3:2).

У 1998 році перейшов у «Реал Вальядолід», але і тут спочатку програв конкуренцію досвідченому Сесару Санчесу і лише після його уходу в «Реал» став грати за першу команду. У сезоні 2001/02 відіграв всі 38 матчів чемпіонату без замін, що допомогло йому потрапити до складу збірної Іспанії на чемпіонат світу 2002, хоча там він не зіграв.

30 серпня 2002 року перейшов в англійський «Манчестер Юнайтед» за 1,5 мільйона фунтів[1]. Взятий для підміни Фаб'єна Бартеза і Роя Керролла, Рікардо виходив на поле нечасто. Він зіграв у чотирьох матчах Ліги чемпіонів та одному матчі Прем'єр-ліги, ставши з командою чемпіоном Англії.

23 серпня 2003 року перейшов у «Расінг» на правах оренди на один сезон. У наступному сезоні повернувся в «Манчестер Юнайтед», але програв боротьбу за місце в стартовому складі Тіму Говарду і Рою Керроллу. По закінченні сезону контракт з ним не був продовжений і воротар на правах вільного агента перейшов в «Осасуну»[2], де відразу став основним гравцем і був ним протягом шести сезонів у Ла Лізі[3]. Лише з приходом у 2011 році на посаду головного тренера Хосе Луїса Менділібара Рікардо став запасним воротарем[4][5] і у сезоні 2011/12 не зіграв за клуб жодного матчу в чемпіонаті, після чого покинув клуб.

В подальшому став грати у Терсері за клуб «Мутільвера», але на початку 2013 року повернувся в «Осасуну» після того, як резервний воротар клубу Асьєр Рієсго зазнав травми ноги[6]. У 41 рік він був другим найстаршим гравцем в історії іспанського верхнього дивізіону, побивши результат Амедео Карбоні і будучи перевершеним лише 48-річним Гарі Лоу з «Реал Сосьєдаду» зразка 1935 року[7].

Після закінчення сезону 2012/13, в якому він зіграв лише в одному матчі, вийшовши в кінці гри останнього туру Ла Ліги проти «Реалу» на Сантьяго Бернабео, Рікардо остаточно завершив кар'єру, заявивши: «Я не кидаю футбол, футбол кидає мене»[8].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

У складі національної збірної Іспанії зіграв два матчі — 14 листопада 2001 року проти Мексики[9] і 21 серпня 2002 року проти Угорщини, в обох випадках замінивши Ікера Касільяса[10]. Також був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, але на поле не виходив.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

24 червня 2013 року став тренером воротарів у бельгійському «Брюгге»[11], яке очолював його співвітчизник Хуан Карлос Гаррідо. Наприкінці жовтня він був заявлений за клуб і як футболіст, оскільки і другий, і третій воротарі були недоступні через травми[12]. Проте на поле так і не виходив.

У 2014—2015 роках працював тренером воротарів збірної Японії у тренерському штабі Хав'єра Агірре.

У січні 2018 року розпочав самостійну тренерську кар'єру, очоливши «Расінг Ферроль» з Сегунди Б[13].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Атлетіко»: 1995–96
«Атлетіко»: 1995—96
«Манчестер Юнайтед»: 2002—2003

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ricardo signs for Man Utd; «BBC Sport», 30 серпня 2002
  2. Ricardo to aid Osasuna rearguard; UEFA.com, 16 June 2005
  3. Portero a los 40 [The 40-year-old goalkeeper] (Spanish). El Sadar. 9 січня 2012. Процитовано 9 червня 2016. 
  4. Mendilibar sorprende con el descarte en la convocatoria de Ricardo (Mendilibar surprises by not calling Ricardo); Marca, 27 August 2011 (in Spanish)
  5. Mendilibar vuelve a dejar fuera de la lista a Ricardo, Rubén y Raitala (Mendilibar leaves Ricardo, Rubén and Raitala out of squad again); Marca, 29 January 2012 (in Spanish)
  6. Ricardo: "Llego con la ilusión de un chaval que sube del juvenil" (Ricardo: "I arrive with the hunger of a youth team player"); Marca, 3 January 2013 (in Spanish)
  7. Valerón es el cuarto jugador más veterano en jugar en Primera [Valerón is the fourth most veteran to play in Primera] (Spanish). La Provincia. 13 грудня 2015. Процитовано 11 квітня 2016. 
  8. Ricardo López anuncia su retirada (Ricardo López announces retirement); Marca, 30 May 2013 (in Spanish)
  9. La selección aburre (National team is a bore); Mundo Deportivo, 15 November 2001 (in Spanish)
  10. Poca luz para tanto estreno (Too little light for so many premieres); El País, 22 August 2002 (in Spanish)
  11. Ricardo López nuevo entrenador de porteros de porteros. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 8 січня 2018. 
  12. Club Brugge vraagt licentie voor keeperstrainer (41) (Club Brugge requests licence for goalkeeper trainer (41)); Sporza, 18 October 2013 (in Dutch)
  13. El ex-guardameta es el nuevo entrenador de Racing Club de Ferrol

Посилання[ред. | ред. код]