Рікардо Фаччо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Рікардо Фаччо
Рікардо Фаччо
Рікардо Фаччо
Особисті дані
Повне ім'я Рікардо Грегоріо Фассіо Порта
Народження 12 березня 1907(1907-03-12)
  Дурасно, Уругвай
Смерть 9 вересня 1970(1970-09-09) (63 роки)
Громадянство  Уругвай
 Італія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1931–1933 Уругвай «Насьйональ»  ? (?)
1933–1936 Італія «Амброзіана-Інтер» 86 (0)
1936–1940 Уругвай «Насьйональ» 177 (9)
1941 Уругвай «Белья Віста»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1933–1938 Уругвай Уругвай 3 (0)
1935–1936 Італія Італія 5 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1947 Уругвай «Насьйональ»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Рікардо Фаччо (італ. Ricardo Faccio, 12 березня 1907, Дурасно — 9 вересня 1970) — уругвайський і італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Амброзіана-Інтер» та «Насьйональ», а також національні збірні Уругваю і Італії.

Триразовий чемпіон Уругваю.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1931 року виступами за команду клубу «Насьйональ», в якій провів два сезони. За цей час виборов титул чемпіона Уругваю.

У 1933 році перейшов до складу клубу «Амброзіана-Інтер» якраз перед фінальними матчами кубка Мітропи проти віденської «Аустрії», що відбувались на початку вересня. Протистояння двох суперзірок європейського футболу того часу Джузеппе Меацци з «Амброзіани» і Маттіаса Сінделара з «Аустрії» завершилось на користь австрійця, що забив фіналі три голи проти двох у італійського нападника (2:1, 1:3)[1]. У Серії А Фаччо дебютував 17 вересня 1933 року у грі проти «Про Верчеллі» (0:0)[2]. Протягом трьох сезонів був основним гравцем команди, двічі здобував срібні нагороди чемпіонату.

1936 року повернувся до клубу «Насьйональ». Цього разу провів у складі його команди чотири сезони. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще два титули чемпіона Уругваю.

19 лютого «Насьйональ» повинен був грати проти аргентинського «Естудьянтеса» в міжнародному турнірі Ріоплатенсе. Перед матчем вболівальники аргентинської команди вели себе дуже агрессивно, навіть демонстрували зброю, щоб налякати уругвайський футболістів. Перед матчем у роздягальню клубу зайшов один з членів делегації «Насьйоналя» і звернувшись до Фаччо, який був капітаном команди, попросив подумати про життя гравців і грати не надто активно, щоб програти матч. Фаччо розлютився і вигнав делегата з роздягальні, після чого з палкою промовою звернувся до гравців, сказавши в кінці: «Що б не трапилося, ми виграємо цей матч за нашу честь, за «Насьйональ», за нашу країну і за наші сім'ї»[3].

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Белья Віста», за команду якого виступав у 1941 році.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

1933 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю у товариській грі проти збірної Аргентини (2:1)[4]. За два тижні зіграв ще один матч і знову проти аргентинської збірної[5].

Щоб виступати у серії А Фаччо отримав італійське громадянство, так як мав італійське коріння[2]. Завдяки цьому був запрошений до складу національної збірної Італії. Відіграв у 1935—1936 роках пять матчів, в тому числі у двох поєдинках кубка Центральної Європи, виграного італійцями.

Після повернення на батьківщину зіграв ще один матч у складі збірної Уругваю у 1938 році. У кубку Маньябуру уругвайці поступились сусідам-аргентинцям з рахунком 0:1[5].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1947 року, очоливши тренерський штаб клубу «Насьйональ». Досвід тренерської роботи обмежився цим клубом.

Помер 9 вересня 1970 року на 64-му році життя.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Уругвай Уругвай
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
21/01/1933 Монтевідео Уругвай Уругвай 2 – 1 Аргентина Аргентина товариський матч -
05/02/1933 Авельянеда Аргентина Аргентина 4 – 1 Уругвай Уругвай товариський матч -
18/01/1938 Буенос-Айрес Аргентина Аргентина 1 – 0 Уругвай Уругвай Кубок Маньябуру -
Усього Матчів 3 Голів 0
 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
24/03/1935 Відень Австрія Австрія 0 – 2 Італія Італія Кубок Центральної Європи -
27/10/1935 Прага Чехословаччина Чехословаччина 2 – 1 Італія Італія Кубок Центральної Європи -
05/04/1936 Цюрих Швейцарія Швейцарія 1 – 2 Італія Італія товариський матч -
17/05/1936 Рим Італія Італія 2 – 2 Австрія Австрія товариський матч -
31/05/1936 Будапешт Угорщина Угорщина 1 – 2 Італія Італія товариський матч -
Усього Матчів 5 Голів 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Насьйональ»: 1933, 1939, 1940
«Амброзіана-Інтер»: 1934, 1935
«Амброзіана-Інтер»: 1933
Італія: 1933—1935

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]