Рікі Бернс
Рікі Бернс  | |
|---|---|
 Рікі Бернс (2013) | |
| Загальна інформація | |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Народився |
13 квітня 1983 (41 рік) Котбридж, Північний Ланаркшир |
| Вагова категорія |
друга напівлегка легка перша напівсередня |
| Зріст | 175 |
| Розмах рук | 178 |
| Стиль | ортодокс |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 20 жовтня 2001 |
| Останній бій | 18 грудня 2021 |
| Боїв | 53 |
| Перемог | 44 |
| Перемог нокаутом | 16 |
| Поразок | 8 |
| Нічиїх | 1 |
Рікі Бернс (англ. Ricky Burns; 13 квітня 1983, Котбридж, Північний Ланаркшир) — британський професійний боксер, чемпіон світу за версією WBO (2010-2011) у другій напівлегкій вазі і (2012-2014) у легкій вазі, а також за версією WBA (2016-2017) у перша напівсередній вазі.
Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]
Після досягнення 18-и років Рікі Бернс розпочав виступи на професійному рингу. 18 лютого 2006 року в бою за титули чемпіона Співдружності, Великої Британії BBBofC British і чемпіона Європи за версією EBU в другій напівлегкій вазі зазнав першої поразки від співвітчизника Алекса Артура.[1]
9 лютого 2007 року у другій спробі завоювати титул чемпіона Великої Британії в другій напівлегкій вазі зазнав за очками поразки від британця Карла Йоганнесона. Здобувши після цього вісім перемог, 26 вересня 2008 року в бою проти Осуману Акаба завоював вакантний титул чемпіона Співдружності в другій напівлегкій вазі, який тричі успішно захистив.[2]
4 вересня 2010 року у Глазго в бою проти пуерториканця Романа Мартінеса одностайним рішенням суддів Рікі Бернс завоював титул чемпіона світу за версією WBO в другій напівлегкій вазі, який тричі успішно захистив.[3] 22 вересня 2011 року відмовився від титулу чемпіона у зв'язку з переходом до наступної вагової категорії.
5 листопада 2011 року завоював титул «тимчасового» чемпіона за версією WBO в легкій вазі, а у січні 2012 року був підвищений до повноцінного титулу. Бернс захистив титул в боях проти Кевіна Мітчелла, Хосе Гонсалеса і Раймундо Бельтрана, а 1 березня 2014 року зустрівся в бою з обов'язковим претендентом Теренсом Кроуфордом (США) і програв йому, втративши звання чемпіона.
В наступному бою Рікі Бернс намагався завоювати вакантний титул WBC Internationa в легкій вазі, але програв Деяну Златічаніну (Чорногорія).
28 травня 2016 року зустрівся в бою за вакантний титул чемпіона світу за версією WBA в першій напівсередній вазі з Мікеле ді Рокко (Італія) і, здобувши перемогу технічним нокаутом у восьмому раунді, став чемпіоном у третій ваговій категорії. 7 жовтня 2016 року захистив титул в бою проти Кирила Реліха (Білорусь).
15 квітня 2017 року відбувся об'єднавчий бій між чемпіоном WBA Рікі Бернсом і чемпіоном IBF і IBO Джуліусом Індонго (Намібія). Бернс був фаворитом бою, але, незважаючи на те, що бій проходив у рідному для нього Глазго, зазнав беззаперечної поразки від намібійця і втратив звання чемпіона.
Посилання[ред. | ред. код]
- Рікі Бернс(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
- ↑ Arthur in bruising title defence (en-GB) . 18 лютого 2006. Процитовано 31 жовтня 2022.
- ↑ Burns claims Commonwealth crown (en-GB) . 27 вересня 2008. Процитовано 31 жовтня 2022.
- ↑ Dominant Burns retains WBO title (en-GB) . 4 грудня 2010. Процитовано 31 жовтня 2022.
- Народились 13 квітня
- Народились 1983
- Шотландські боксери
- Боксери другої напівлегкої ваги
- Боксери легкої ваги
- Боксери першої напівсередньої ваги
- Уродженці Північного Ланаркширу
- Чемпіони WBO
- Чемпіони WBA
- Чемпіони світу з боксу в другій напівлегкій вазі
- Чемпіони світу з боксу в легкій вазі
- Чемпіони світу з боксу в першій напівсередній вазі
- Британські чемпіони світу