Рік чотирьох імператорів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стародавній Рим

Roman SPQR banner.svg
Періоди

Рік чотирьох імператорів або Громадянська війна 68-69рр. — війна, що спалахнула після падіння династії Юліїв-Клавдіїв. Війна за імператорську владу імператорів Гальби, Отона, Вітеллія та Веспасіана.

Період від усунення Нерона до вступу на престол Веспасіана.

Також вважається, що це була боротьба між флавіанцями та вітеліанцями (тому і назва «рік чотирьох імператорів»). Окрім Вітелія і Веспасіана тут дописуються такі імена, як Флавій Сабін (брат Веспасіана).

Громадянська війна в Римі (68-69)[ред. | ред. код]

Незважаючи на свою швидкоплинність, громадянська війна зробила значний відбиток в політичній кризі Римської імперії. Це було засвідчення існування і наростання комплексу соціально-політичних суперечностей у римському імператорському світі.

Як писав Тацит, під час громадянської війни 68-69рр.

« була виявлена таємниця імператорської влади, що принцепсом можна зробитись у Римі та в іншому місці. Проголошення імператорів показало, що провінційні війська тісно пов'язані з провінційною аристократією і, природно враховують інтереси й настрої провінційного громадянства, не згодні терпляче переносити диктат Риму та Італії. »

Таким чином, громадянська війна 68-69рр. стала важливим випробуванням і грізною пересторогою для імперії. Вона показала, по-перше, яка неміцна імператорська влада. По-друге, виявила, що провінції змінилися і не бажають бути лише об'єктом політики центрального уряду. Уроки громадянської війни мала врахувати нова династія, династія Флавіїв.

Причини війни[ред. | ред. код]

  • зростання республіканської опозиції в сенаті;
  • після правління Нерона не лишилось спадкоємця влади (боротьба Гальби, Отона, Вітелія та Веспасіана);
  • нестабільність соціальної бази, на яку спиралась влада;
  • слабка позиція останнього представника династії Нерона, якого не підтримувала армія;
  • сепаратистський рух у провінціях.

Дивіться також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Балух В. О., Коцур В. П. Історія Стародавнього Риму: Курс лекцій.- Чернівці: Книги XXI, 2005.-680с.: ілюстрації, карти
  • [1]
  • [2]