Рімава
Ріма́ва (словац. Rimava, угор. Rima) — річка в Банськобистрицькому краї Словаччини, переважно в межах округу Рімавська Собота, права притока річки Слана в басейні Тиси. За словацькими довідковими та водогосподарськими джерелами, довжина Рімави становить 88 км, площа басейну — 1 379,6 км², середня витрата води — 4,7 м³/с біля Рімавської Суботи і близько 7,1 м³/с у гирлі.[1] Це річка IV порядку; середня лісистість її басейну оцінюється у 30 %.[1]
Назва Rimava належить до стандартизованих назв водних об'єктів Словаччини, що ведуться Урядом геодезії, картографії та кадастру Словацької Республіки.[2][3]
Рімава бере початок під горою Фабова голя у Вепорських горах; джерело розташоване на висоті близько 1 249-1 260 м над рівнем моря.[4][5] Верхів'я річки лежать на території Національного парку Мураньска планина.[5][6]
Річка тече загалом на південь і південний схід через Тісовець, Гнущу та Рімавську Соботу, а впадає до Слани поблизу Ленартовців на висоті близько 145 м.[5] За даними словацьких картографічних і гідрологічних ресурсів, у нижній течії Рімава прямує через південну частину Рімавської котловини до долини Слани.[7][1]
У верхів'ї Рімава протікає через гірську та передгірську місцевість, після чого виходить у ширші долинні форми півдня центральної Словаччини.[4][1] На території Тісовця річка приймає низку коротких приток; за місцевими довідковими матеріалами, тут до неї впадають, зокрема, Стріборний потік, Качкава, Славча, Фурманець, Скалічка, Лосінець, Рейковський потік, Льодовий потік і Блатний потік.[5]
У середній течії Рімава проходить через Гнущу і далі до Рімавської Суботи. Саме на цій ділянці до неї впадають важливі притоки, серед яких Кленовська Рімава та Рімавиця.[7] У межах Рімавської Суботи річка є частиною місцевої гідрографічної мережі та одним з основних водотоків міської округи.[7]
Нижче Рімавської Суботи Рімава тече переважно в межах низовиннішої частини басейну, де її русло наближається до Слани. У нижній течії до неї приєднуються Люкава, Гортва, Белінський потік, Блг і Тешка перед впадінням у Слану біля Ленартовців.[7][1]
Рімава належить до важливих правих приток Слани в південній частині центральної Словаччини.[1] У словацьких матеріалах її характеризують як височинно-низовинний тип річки з дощово-сніговими рисами режиму стоку.[1] За даними міста Тісовець, річка має 125 приток.[5]
Басейн Рімави розглядається у словацьких водогосподарських матеріалах як важлива частина системи управління паводковими ризиками в басейні Слани.[1] Це пов'язано як з природними особливостями річки, так і з її проходженням через населені пункти та сільськогосподарсько освоєні території півдня центральної Словаччини.[1][7]
На Рімаві діють гідрологічні пости Словацького гідрометеорологічного інституту в Тісовці, Гнущі-Лікієрі, Рімавській Соботі-Соботці та Влкині, що відображає її значення для регіональних гідрологічних спостережень.[8][9][10][11] Наявність кількох пунктів спостереження на різних ділянках течії дає змогу відстежувати водний режим річки від верхів'я до нижньої течії.[8][10][11]
Серед найважливіших приток Рімави у словацьких довідкових і картографічних джерелах згадуються Фурманець, Кленовська Рімава, Рімавиця, Люкава, Гортва, Белінський потік, Блг і Тешка.[3][7] У верхній течії переважають коротші гірські та передгірські водотоки, тоді як у середній і нижній течії Рімава приймає більші притоки, що формують основну частину її стоку.[5][7]
Рімава є однією з головних річок історичного регіону Малого Гонту і важливим водотоком південної частини центральної Словаччини.[5][1] Наявність кількох гідрологічних постів на її руслі, а також використання даних про басейн Рімави у словацьких матеріалах з управління паводковими ризиками свідчать про її практичне значення для водного господарства регіону.[8][10][11][1]
Верхів'я Рімави мають природоохоронне значення, оскільки джерельна область річки розглядається словацькими природоохоронними органами як окрема цінна територія для охорони.[6] Матеріали словацької державної охорони природи окремо виділяють Pramenná oblasť Rimavy як об'єкт охоронного проєктування, пов'язаний із збереженням природних комплексів у районі витоків річки.[6]
- ↑ а б в г д е ж и к л м Cesta k znižovaniu povodňových rizík povodia Slanej (PDF). Enviromagazín (словац.). Slovenský vodohospodársky podnik. Процитовано 11 квітня 2026.
- ↑ Názvy vôd. Úrad geodézie, kartografie a katastra SR (словац.). Процитовано 11 квітня 2026.
- ↑ а б Zoznam štandardizovaných názvov vodných tokov (PDF). Úrad geodézie, kartografie a katastra SR (словац.). Процитовано 11 квітня 2026.
- ↑ а б Geomorfologické členenie Slovenska (PDF). Štátny geologický ústav Dionýza Štúra (словац.). Процитовано 11 квітня 2026.
- ↑ а б в г д е ж K prameňu Rimavy. Oficiálna stránka mesta Tisovec (словац.). Процитовано 11 квітня 2026.
- ↑ а б в Projekt ochrany CHA Pramenná oblasť Rimavy. Štátna ochrana prírody Slovenskej republiky (словац.). Процитовано 11 квітня 2026.
- ↑ а б в г д е ж ZBGIS Mapový klient. Úrad geodézie, kartografie a katastra SR (словац.). Процитовано 11 квітня 2026.
- ↑ а б в Tisovec - Rimava. Slovenský hydrometeorologický ústav (словац.). Процитовано 11 квітня 2026.
- ↑ Hnúšťa-Likier - Rimava. Slovenský hydrometeorologický ústav (словац.). Процитовано 11 квітня 2026.
- ↑ а б в Rimavská Sobota-Sobôtka - Rimava. Slovenský hydrometeorologický ústav (словац.). Процитовано 11 квітня 2026.
- ↑ а б в Vlkyňa - Rimava. Slovenský hydrometeorologický ústav (словац.). Процитовано 11 квітня 2026.
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Нормативний контроль |