Ріо-Бек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ріо-Бек
Río Bec.jpg
18°22′24″ пн. ш. 89°21′32″ зх. д. / 18.37333333336077956° пн. ш. 89.35888888891678050° зх. д. / 18.37333333336077956; -89.35888888891678050Координати: 18°22′24″ пн. ш. 89°21′32″ зх. д. / 18.37333333336077956° пн. ш. 89.35888888891678050° зх. д. / 18.37333333336077956; -89.35888888891678050
Доба: Класичний період
Датування: 450800
Країна: Мексика Мексика
Регіон: Кампече
Археологічна культура: майя
Відкривач: Теоберт Малер

Ріо-Бек у Вікісховищі?

Ріо-Бек (ісп. Río Bec) — руїни міста цивілізації майя у штаті Кампече (Мексика). Слід не плутати саме городище Ріо-Бек з поселеннями групи Ріо-Бек. Для відмінності останні позначені Ріо-Бек I, Ріо-Бек II, Ріо-Бек III, Ріо-Бек IV, Ріо-Бек V.

Історія[ред. | ред. код]

Стародавня назва невідома. Засновано десь у середині V століття. Того часу навколо міста виникло самостійне царство (назва ще не дешифрована). З часом вплив цієї держави поширився на область, що відповідає півдню штату Кампече (так званий регіон Ріо-Бек).

Політична історія міста й держави відома замало. Розквіт припав на VII—VIII ст. Поки що не виявлені імена місцевих ахавів. Занепало під час кризи класичного періоду, десь на початку IX ст.

Опис[ред. | ред. код]

Розташований у південній частині Кампече. Загалом область Ріо-Бек, де виявлені городища цієї групи, охоплює 100 км2.

Архітектура міста дало назву окремому архітектурному стилю. Пізніше цей стиль поширився на сусідні міста. Його особливість полягає в тому, що храмові піраміди забезпечувалися 2 вежами, які не несли ніяких функцій і були без будь-яких внутрішніх приміщень.

Центральна площа не очищена, але відомо, що вона мала квадратну форму. Навколо неї розташовувався адміністративно-культовий центр. Храми, що розташувалися на платформах різної величини, так само були нефункціональні. Вони не є порожніми. На деяких фасадах є досить правдива імітація дверей, яких фактично не існує. Більша частина території вкрито рослинністю, що ускладнює дослідження споруд.

Житлові будови складаються з декілька груп, що утворюють своєрідні дворики (так звані патіо).

У центрі площі виявлено скульптурну фігуру у вигляді полоненого воїна з розкритою грудною кліткою, що лежить на платформі.

Виявлено низку стел з написами. Найбільший інтерес являють 2 стели, одну з яких частково зруйновано (стели 3 і 6). Остання відома дата відноситься до 795 року.

Історія досліджень[ред. | ред. код]

Першим про ці руїни заговорив австрійський науковець Теоберто Малер наприкінці XIX ст. Він зробив припущення про їхнє існування, але на можливому місці розташування так і не побував. Дослідним шляхом пішов француз Моріс де Періньї. Він був першим, хто написав невеликий нарис про це місце, побувавши там у 1906—1907 роках.

У 1912 році тут роботи проводили фахівці з Музею Пібоді (США) на чолі із Р. Мервіном і К. Хеєм. У 1933 році розкопки вели археологи з третьої партії 16-ї експедиції Інституту Карнегі (США). Після цього тривалий час не здійснювалося досліджень.

У 1972 році поновилися значні розкопки на чолі із Карлом Руппертом і Джоном Денісоном. Розкопки проходять з 2003 року на чолі із Домініком Мішле, який очолює експедицію французьких археологів.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Dominique Michelet, Philippe Nondédéo, Marie-Charlotte Arnauld: Río Bec, ¿una excepción? In: Arqueología mexicana Nr. 75, 2005. — S. 58–63. ISSN 0188-8218. (ісп.)