Ріпне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ріпне
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Громада Дубівська сільська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1766
Населення 964
Площа 12,78 км²
Густота населення 75,43 осіб/км²
Поштовий індекс 77661
Телефонний код +380 3474
Географічні дані
Географічні координати 48°49′36″ пн. ш. 24°08′50″ сх. д. / 48.82667° пн. ш. 24.14722° сх. д. / 48.82667; 24.14722Координати: 48°49′36″ пн. ш. 24°08′50″ сх. д. / 48.82667° пн. ш. 24.14722° сх. д. / 48.82667; 24.14722
Середня висота
над рівнем моря
523 м
Водойми потік Рипне
Відстань до
обласного центру
68,2 км
Найближча залізнична станція Креховичі
Відстань до
залізничної станції
21,1 км
Місцева влада
Адреса ради вул.Грушевського,15, с. Ріпне, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл., 77661
Карта
Ріпне. Карта розташування: Україна
Ріпне
Ріпне
Ріпне. Карта розташування: Івано-Франківська область
Ріпне
Ріпне
Мапа
Мапа

CMNS: Ріпне у Вікісховищі

Ріпне́ — село Калуського району Івано-Франківської області.

Географія[ред. | ред. код]

Ріпненський Камінь

Відстань до аеропорту — 68,2 км. Найближча автомагістраль Нижанковичі — Чернівці (відстань 20 км), залізнична станція Рожнятів Львівської залізниці — 21,1 км. На околиці села є маловідомі туристичні об'єкти — водоспад Підгуркало та Ріпненський Камінь.

Селом протікає потік Рипне.

Історія[ред. | ред. код]

У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького[1].

Церква Успіння Пресвятої Богородиці села Ріпне вперше згадується 1684 року про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)[2]. Також згадується у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року.

В селі вперше на Рожнятівщині було започатковане нафтовидобування, спочатку колодязним способом. Перший колодязь для видобування нафти був викопаний там 1786 року. Згодом глибина тих «криниць» сягала 30 і більше метрів. Нафту з них черпали дерев'яними коновками (відрами). А з винаходом львівськими бляхарем Братковським та аптекарем Лукасевичем гасової лампи виникла потреба збільшення видобутку нафти. Наприкінці XIX ст. колодязний спосіб видобутку нафти почало витісняти буріння глибших свердловин. Перші бурові роботи в Ріпному розпочалися 1887 року, а вже в 1892 році тут діяло 11 свердловин, більшість з яких належала французькій фірмі «Альфа». 1934 року ріпнянський промисел досягає видобутку 22 528 тонн нафти і 13 420 тисяч кубометрів газу.

Нафтопромисел обслуговували: електростанція і дві механічні майстерні в Ріпному, водокачка в селі Слобода Дубенська (тепер — Підлісся), працював газоліновий завод. Дільниці промислу були в селі Небилові та в Перегінську в урочищі Башти. Звідси нафту возили в бочках у Креховичі на залізничну станцію. Туди ж самопливом трубопроводом надходила нафта з Ріпного.

У 1935 р. збудували стадіон.[3]

У 1939 році в селі проживало 1730 мешканців (1125 українців, 600 поляків і 5 євреїв)[4].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 176 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
  2. Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
  3. Стадіон у Ріпному
  4. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.

Посилання[ред. | ред. код]