Ріта Гейворт

Ріта Гейворт
Rita Hayworth
Ім'я при народженні	Маргарита Кармен Кансіно Margarita Carmen Cansino
Інші імена	Ріта Кансіно
Народилася	17 жовтня 1918(1918-10-17) Бруклін, Нью-Йорк
Померла	14 травня 1987(1987-05-14) (68 років) Нью-Йорк хвороба Альцгеймера
Поховання	цвинтар Святого Хреста (Калвер-Сіті)
Громадянство	США
Релігія	римо-католик
Діяльність	акторка, танцюристка
Alma mater	Boys and Girls High Schoold і Alexander Hamilton High Schoold
Роки діяльності	1926—1972
Чоловік	Едвард С. Джадсон (1937—1943) Орсон Веллс (1943—1948) Принц Алі Хан (1949—1953) Дік Геймс (1953—1955) Джеймс Гіл (1958—1961)
Діти	Yasmin Aga Khand і Rebecca Wellesd
Батьки	Eduardo Cansino, Sr.d Volga Hayworthd
Брати / сестри	Eduardo Cansino, Jr.d і Vernon Cansinod
IMDb	nm0000028
Автограф
Нагороди та премії
зірка на голлівудській Алеї слави
Ріта Гейворт у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Рі́та Ге́йворт (англ. Rita Hayworth, справжнє ім'я — Маргари́та Ка́рмен Кансі́но, Margarita Carmen Cansino; 17 жовтня 1918 — 14 травня 1987) — американська акторка й танцюристка, секс-символ 1940-х років.

Біографія

Ріта народилася в родині танцюристів фламенко. Батько, іспанець Едуардо Кансіно, емігрував з Іспанії 1913 року. Мати Волга, англійського й ірландського походження, танцювала у складі популярного бродвейського ревю «Дівчата Зіґфілда». Вони познайомилися 1916 року і наступного року одружилися.

Ріта займалася танцями з раннього дитинства, у восьмирічному віці вперше з'явилася на екрані в складі «Танцюючої родини Кансіно» в епізоді фільму «Фієста», танцювала в клубах Каліфорнії й Тіхуани (у Мексиці) у парі з батьком.

У 16-річному віці професійна танцюристка Ріта була примічена керівником кінокомпанії «Fox», який запропонував їй контракт. З 1935 до 1939 року Ріта знялася в кількох невеликих ролях танцюристок у фільмах компанії Fox під ім'ям Ріта Кансіно. Потім кінокомпанія розірвала контракт, але незабаром Кансіно підписала новий контракт — з кінокомпанією Columbia. Багато в чому це було результатом старань її першого чоловіка — Едварда Джадсона, колишнього продавця машин, що вирішив присвятити себе просуванню молодої дружини до слави. Керівник Columbia Гаррі Кін змінив її прізвище на Гейворт (додавши літеру «й» до прізвища її матері, Геворт). Ріта пофарбувала своє чорне волосся в рудий колір і для підняття занадто низької лінії волосся протягом довгого часу піддавалася болючому електролізу.

1941 року Columbia позичила акторку компанії Warner Bros для зйомок у фільмі «Солом'яна блондинка». У цій ролі вперше виявилася природність, повнота життя й сексуальність, які надалі зробили її секс-символом великого екрана. Того ж року Ріта зіграла жагучу іспанку донью Сол дес Муїре в парі з Тайроном Павером у ранньому кольоровому фільмі «Кров і пісок».

На обкладинці журналу Yank

У мюзиклах «Ти ніколи не розбагатієш» (1941) і «Ти ніколи не була гарнішою» (1942) Ріта нарешті отримала шанс розкрити свій талант танцюристки у парі із Фредом Астером. В 1942 вона знялася з іншим легендарним танцюристом, Джином Келлі, у фільмі «Дівчина з обкладинки» (1944). Ріта була посередньою співачкою, тому звичайно вона виконувала вокальні номери під фонограму, записану іншими співачками.

У фільмі «Ґільда»

Після цих ролей Гейворт стала зіркою. Вона з'явилася на обкладинці журналу Life, стала одною з найпопулярніших моделей (pin-up girls) серед американських солдатів. Тестова ядерна ракета, скинута в 1946 році на атол Бікіні, несла на обшивці її фото.

Кульмінацією кар'єри Гейворт став фільм-нуар «Джильда» (1946). Ріта зіграла роль фатальної жінки, співачки Джильди, що зробила її суперзіркою й секс-символом 1940-х. Фільм особливо запам'ятався відвертою сценою, де героїня Гейворт виконує пісню «Put the Blame on Mame». Образ Джильди став найпопулярнішим в американському кіно сорокових років. Завдяки «Джильді» через п'ятдесят років в 1995 журнал Empire помістив акторку у свій рейтинг 100 найсексуальніших зірок в історії кіно.

У трейлері фільму «Леді з Шанхаю»

Хоча на екрані вона втілювала образ впевненої в собі, сильної фатальної жінки, в реальному житті Гейворт була сором'язливою і тихою, повною протилежністю свого екранного образу. Вона казала: «Чоловіки лягали спати з Джильдою, а прокидалися зі мною».

1943 року вона одружилася вдруге — з режисером Орсоном Веллсом. У шлюбі з ним народила дочку Ребекку. Зіграла головну роль у його фільмі «Леді із Шанхаю» (1948), для якої була змушена коротко підстригтися й пофарбуватися на блондинку. Фільм вийшов уже після розлучення Гейворт і Веллса й не мав успіху. Проте роль у цьому романтичному трилері називають однією із найкращих ролей Рити як «серйозної акторки», нарівні з такими пізніми роботами, як «Місс Седі Томпсон» (1953), «За окремими столиками» (1958) і «Вони приїхали в Кордуру» (1959).

Незабаром після розлучення з Веллсом черговий роман викликав навколо її імені справжній скандал. Її зв'язок із сином лідера мусульманської релігійної групи в Індії та Пакистані Принцом Алі Ханом завершився шлюбом. Для Гейворт сімейне щастя було важливішим за кар'єру, тому з 1949 вона не знімалася й народила дочку Ясмін. Однак шлюб тривав недовго, і на початку 1950-х Ріта, без грошей і з розбитим серцем, повернулася в Голлівуд.

На той час вона вже не була зіркою першої величини, як у 1940-х, і після постійних сутичок з Гаррі Коном через вибір сценаріїв, режисерів і розміру бюджетів Ріта вдруге залишила компанію Columbia в 1953-му. Вона знову вийшла заміж — за співака Діка Геймса, розійшлася з ним і знову повернулася в кіно, вже як акторка другого плану.

У 1950-1960-ті роки Гейворт грала на телебаченні, у кіно знімалася зі змінним успіхом. Проте 1965 року вона одержала свою єдину номінацію на премію «Золотий глобус» за роль у фільмі «Світ цирку».

Починаючи з 1960 року для неї ставало дедалі складнішим запам'ятовувати діалоги, що значно знизило її працездатність. Це пов'язували зі зловживанням нею алкоголем, але, як з'ясувалося пізніше, погана пам'ять була одним із ранніх симптомів хвороби Альцгаймера. Діагноз був поставлений лише 1980 року.

1972 року Ріта Гейворт знялася в своєму останньому фільмі — «Гнів господній». Під час зйомок їй підказували кожну репліку.

До початку вісімдесятих вона вже не могла самостійно піклуватися про себе й 1987 року померла у віці 68 років. До самого кінця в з нею була молодша донька, принцеса Ясмін Ага Хан. Зараз принцеса Ясмін займається філантропією, збираючи кошти для міжнародної організації із вивчення й пошуку шляхів лікування хвороби Альцгаймера.

Особисте життя

Гейворт була одружена п'ять разів, ні з ким із чоловіків вона не прожила більше ніж п'ять років. У 1937 році, коли Гейворт було 18 років, вона вийшла заміж за Едварда Джадсона, нафтовика, який був вдвічі старший за неї. Вони одружилися у Лас-Вегасі. Він був її менеджером та допоміг Гейворт стати успішною. У 1942 році вона подала на розлучення, пославшись на жорстокість з боку Джадсона. Гейворт стверджувала, що Джадсон змусив її передати йому значну частину свого майна, і вона пообіцяла виплатити йому 12 тисяч доларів під загрозою, що він завдасть великої шкоди її здоров'ю.

Другий чоловік — режисер Орсон Веллс, від якого мала доньку Ребекку (1944—2004). Рита зіграла головну роль у фільмі Веллса «Леді з Шанхаю» (1947), заради якої їй довелося обстригти своє довге руде волосся і перетворитися на блондинку. Незабаром після цього фільму Гейворт та Веллс розлучилися.

Третім чоловіком Гейворт був син імама Ага-хана III принц Алі Хан, від якого у неї 28 грудня 1949 народилася друга дочка, принцеса Ясмін Ага-Хан. Хоча Рита прагнула почати нове життя за кордоном, далеко від Голлівуду, специфічний спосіб життя та обов'язки Алі Хана виявилися надто складними для Гейворт. Вона щосили намагалася відповідати його друзям, і їй було важко вивчити французьку мову. Алі Хан також був відомим ловеласом, підозрювалося, що він був невірний Гейворт під час шлюбу. З принцом Гейворт розлучилася 1953 року. У тому ж році вона вийшла заміж за американського актора та співака Діка Геймса, з яким розлучилася вже 1955 року. Останнім чоловіком Рити у 1958-1961 роках був продюсер Джеймс Гілл (1916-2001).

Гейворт також мала багаторічний роман з актором Ґленном Фордом, який почався під час зйомок у 1945 році. Їхні стосунки задокументовані в біографії Glenn Ford: A Life, написаної його сином Пітером. Пітер розповів у своїй книзі, що Гейворт завагітніла від Форда під час зйомок фільму Кармен, вона поїхала до Франції, щоб зробити аборт. Пізніше Форд переїхав і жив по сусідству з Гейворт Беверлі-Гіллз в 1960 році, вони були у відносинах протягом багатьох років до початку 1980-х років.

Вибрана фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1939	ф	Тільки в янголів є крила	англ. Only Angels Have Wings	Джуді Макферсон
1940	ф	Янголи над Бродвеєм	англ. Angels Over Broadway	Ніна Барона
1940	ф	Сьюзен і Бог	англ. Susan and God	Леонора
1941	ф	Щиро твій	англ. Affectionately Yours	Ірен Малкольм
1941	ф	Кров та пісок	англ. Blood and Sand	донья Соль
1941	ф	Ти ніколи не будеш багатшим	англ. You'll Never Get Rich	Шейла Вінтроп
1942	ф	Моя дівчина Сел	англ. My Gal Sal	Селлі Елліотт
1944	ф	Дівчина з обкладинки	англ. Cover Girl	Расті Паркер / Марібель Гікс
1946	ф	Ґільда	англ. Gilda	Ґільда
1947	ф	Леді з Шанхаю	англ. The Lady from Shanghai	Ельза Банністер
1966	ф	Маки — це також квіти	англ. The Poppy is Also a Flower	Моніка Маркос
1967	ф	Корсар	англ. The Rover	Катерина

Посилання

• Гейворт // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Неофіційний фан-сайт (англ.)
• Біографія, фільмографія, фотогалерея, цікаві факті на diva the site (англ.)