Ріхард Герстль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ріхард Герстль
Richard Gerstl
Richard Gerstl - Semi-Nude Self-Portrait - Google Art Project.jpg
«Напіводягнений автопортрет на синьому тлі» (1904/05, Музей Леопольда, 159 × 109 см)
Дата народження 14 вересня 1883(1883-09-14)
Місце народження Відень
Дата смерті 4 листопада 1908(1908-11-04) (25 років)
Місце смерті Відень
самогубство через повішення[d]
Місце поховання
Sieveringer Friedhof - Richard Gerstl.jpg :
Sieveringer Friedhof[d]
Національність австрієць
Громадянство Австро-Угорщина
Жанр живопис
Напрямок експресіоніст, постімпресіонізм та пуантилізм
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ріхард Герстль (нім. Richard Gerstl, 14 вересня 1883 Відень — 4 листопада 1908 Відень) — австрійський художник-експресіоніст.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в багатій родині, його батько Еміль Герстлен був єврейським торговцем, а мати Марія (уроджена Пфайффер) — австрійкою. Навчався у школі піаристів, але був виключений через крайню імпульсивність, незалежність суджень і бунтарський характер.

У 1898 році вступив до Академії витончених мистецтв у Відні, яку теж не закінчив. Під час навчання відмовлявся сприймати провідну роль віденського сецесіону, що спонукало його професора Крістіана Гріпенкерля зробити висновок: «Ваші малюнки як випускання сечі на снігу». Розчарований відсутністю сприйняття його манери малювання, з властивою йому завзятістю в досягненні мети, Герстлен протягом наступних двох років займався титанічною самоосвітою за відсутності офіційного визнання. Часто писав пейзажі і портрети. Про його роботи говорили, що на них незримо присутній Фрейд.

З літа 1901 продовжував навчатися живопису під керівництвом Симона Холлоші в трансильванському місті Надьбанья і Генріха Лефлера у Відні.

Ріхард Герстль крім живопису цікавився музикою і філософією, підтримував тісні контакти з композиторами Арнольдом Шенбергом, Олександром фон Цемлінським (його сестра, Матильда, вийшла заміж за Шенберга), що жили з ним в одному будинку, а також Густавом Малером і Альбаном Бергом.

Сусіда Шенберга і його дружину Матильду він вчив малюванню. Сім'я Шенберга долучила його до суспільства віденських музикантів і композиторів.

Влітку 1908 року дружина Шенберга Матильда закохалася в художника. Зв'язок цей закінчився трагічно — Ріхард Герстль і Матильда стали коханцями. Незабаром, із докорами сумління, Матильда вирішила повернутися до чоловіка і дітей. Ріхард, в момент депресії і втрати коханої, покінчив життя самогубством, вдаривши себе ножем у груди і повісився у своїй студії. До цього він спалив усі свої папери і кілька картин.

Творчість[ред.ред. код]

Живопис Герстля сповнений експресії, а форма робіт підпорядкована кольорам. Переважають автопортрети в різних позах, портрети в натуральну величину друзів і родичів, також зберіглося кілька пейзажів. Серед відомих робіт — портрети батька, брата в уніформі лейтенанта, Арнольда Шоенберга (1905-6, Відень). Особливо вражає його автопортрет написаний за кілька днів до самогубства[1].

Художник першим з австрійців виступив за «психологічний» живопис, був прикутий до живопису фігури. Існує приблизно 70 картин[2].

«Напіводягнений автопортрет на синьому тлі» (1904/05) схожий на «Статеву зрілість» Едварда Мунка. Пізні роботи написані у постімпресіонізмі та пуантилізмі[3].

Галерея[ред.ред. код]

Могила на віденському кладовищі

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]