Річард Айоаді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Річард Айоаді
Народився23 травня 1977(1977-05-23)[1][2] (47 років)
Гаммерсміт, Гаммерсміт і Фулем, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія[3]
Країна Велика Британія
Місце проживанняЛондон
Діяльністькомік, кінорежисер, телеведучий, сценарист, телеактор, актор озвучування
Alma materКоледж святої Катерини, Кембриджd (1998), Коледж святого Йосифа, Іпсвічd і Кембриджський університет
Знання мованглійська[4]
Роки активності2000 — тепер. час
У шлюбі зЛідія Фоксd
Нагороди
IMDbID 1547964

Річард Еллеф Айоаді (англ. Richard Ellef Ayoade, нар. 23 травня 1977) — англійський комік, режисер, сценарист, телеведучий, актор і автор, найбільш відомий своєю роллю ІТ-техніка Моріса Мосса в ситкомі The IT Crowd (2006—2013), яка принесла йому премію BAFTA 2014 року за найкращу чоловічу комедійну роль. Часто працює разом з Ноелем Філдінгом, Джуліаном Барраттом[en], Меттом Беррі, Метью Голнессом[en] та Річем Фулчером[en].[5]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у Гаммерсміті (район Лондона), відвідував Коледж св. Катаріни у Кембриджі[en], де був президентом театрального клубу Footlights (1998—1999). Айоаді та Меттью Голнесс дебютували зі своїми персонажами Діном Лірнером та Гартом Маренгі на мистецькому фестивалі Edinburgh Festival Fringe у 2000 році — пізніше ці герої опинилися на телебаченні у серіалі «Темне місце Гарта Маренгі»[en] (2004) та передачі «Чоловік чоловікові з Діном Лернером»[en] (2006). До того, як потрапити в The IT Crowd, Айоаді з'являвся в комедійних шоу The Mighty Boosh (2004—2007) та Nathan Barley (2005). Айоаді був режисером музичних відеороликів для Arctic Monkeys, Vampire Weekend, Yeah Yeah Yeahs та Kasabian, а пізніше став сценаристом і режисером комедійно-драматичного фільму «Субмарина» у 2010 році, адаптації роману Джо Данторна 2008 року. Айоаді зіграв в американському науково-фантастичному комедійному фільмі «Сусіди на стрьомі» у 2012 році та чорній комедії «Двійник» (2013) на основі однойменної повісті Федора Достоєвського.

Айоаді часто виступав на панельних шоу, зокрема у The Big Fat Quiz of the Year, і виступав капітаном команди в Was It Something I Said? у 2013 році. Брав участь в озвучуванні багатьох анімаційних проєктів, включаючи фільми «Сімейка монстрів» (2014), «Рання людина» (2018), «Lego Фільм 2: Друга частина» (2019) і «Душа» (2020), а також телевізійні шоу Strange Hill High (2013–14) та Apple & Onion (з 2018). Айоаді написав три комедійні книги про кіно: «Айоаді про Айоаді: Кінематографічна одісея» (2014), «Захват фільму» (2017) і «Айоаді на вершині» (2019).

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • 2014: Ayoade on Ayoade: A Cinematic Odyssey
  • 2017: The Grip of Film
  • 2019: Ayoade On Top

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Рік Номіновано Нагорода Результат
2012 Субмарина BAFTA Award for Outstanding Debut by a British Writer, Director or Producer Номінація
2014 The IT Crowd British Academy Television Award for Best Male Comedy Performance Перемога
2017 Travel Man[en] British Academy Television Award for Best Feature Номінація
2011 Субмарина British Independent Film Award for Best Screenplay Перемога
The Douglas Hickox Award Номінація
2008 The IT Crowd International Emmy Award for Best Comedy Series Перемога
2013 Джессі Айзенберг — Двійник[6][7] New Horizons Competition — Best Actor Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Chicken Leg LTD | Appointment of Mr Richard Ayoade as a director — 2010.
  3. http://metro.co.uk/2017/06/23/who-is-crystal-maze-host-richard-ayoade-highlights-from-the-it-crowd-garth-marenghis-darkplace-and-more-6729457/
  4. CONOR.Sl
  5. Petridis, Alexis (15 січня 2011). Richard Ayoade: Meet Mr Modest. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 24 вересня 2019.
  6. ADFF Unveils Winners of 2012 Black Pearl, FIPRESCI and NETPAC Awards (PDF), sanadfilmfund.com, архів оригіналу (PDF) за 3 лютого 2021, процитовано 11 листопада 2018
  7. Jia Zhangke's 'A Touch of Sin' Wins $100,000 Abu Dhabi Film Festival Prize. The Hollywood Reporter (англ.). Процитовано 2 листопада 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]