Річард (граф Корнуолла)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Річард Корнуолл
Richard, 1st Earl of Cornwall
RichardusCornwall.jpg
Король Німеччини
Правління 1257-1272
Коронація 27 травня 1257
Попередник Вільгельм Голландський
Наступник Рудольф I
Інші титули граф Корнуолла
Біографічні дані
Народження 5 січня 1209(12090105)
Вінчестер
Смерть 2 квітня 1272
Беркхамстед
Поховання Hailes Abbey[d]
Дружина Ізабела Маршал
Санча Прованська
Беатриса фон Фалькенбург
Діти 5 синів і 1 донька
Династія Плантагенети
Батько Іоанн I Безземельний
Мати Ізабела Ангулемська
Медіафайли у Вікісховищі?

Річард (I) (англ. Richard, Earl of Cornwall; 5 січня 1209 — 2 квітня 1272) — король Німеччини 12571272 років та граф Корнуола 12251272 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Граф[ред. | ред. код]

Походив з династії Плантагенетів. Молодший син Іоанна I, короля Англії, та Ізабели Ангулемської. Народився 1209 року. Дитинство провів у замку Мальборо. 1213 році був у почті батька при подорожі на північ Англії. У 1214 році брав участь у французькій військовій кампанії. З 1215 року перебував під опікою Пітера де Молея.

У 1217 році призначається вищим шерифом Беркширу. 1220 році був присутній на коронації свого брата Генріха III. 1221 році отримав у володіння місто Ай в графстві Суффолк. У 1225 році йому було надано графство Корнуолл як володіння та номінальний титул графа Пуатьє. Завдяки свинцевим і олов'яним рудникам в Корнуоллі, Річард став одним з найбагатшим з феодалів не лише Англії, а й Європи. У 1225—1227 роках був формальним очільником англійських військ в Гієні під час війни з Францією.

Після цього стосунки зі старшим братом Генріхом III не склалися. 1227 році разом з Вільгельмом Маршалом повстав проти короля та верховного юстиціарія Х'юга де Бурга, але незабаром замирився з Генріхом III. Щоб це попередити король надав йому значні фінансові подарунки. У 1231 році породичався з впливовою родиною Маршал. У 1233 році підтримав родину Маршал у повстанні проти короля, в результаті чого зумів значно розширити власні володіння.

1238 році виступив проти шлюб своєї сестри Елеонори з Симоном де Монфором, графа Лестера. Повстання Річарда було припинено після сплати 6 тис. марок королем Генріхом III.

У 1240 році померла його дружина. Того ж року Річард як хрестоносець відплив до Акри. В Палестині за власний кошт відновив місто Аскалон. У 1242 році повернувся до Англії. У 1243 році пошлюбив доньку графа Провансу.

У 1250 році він вступив в союз з папою римським Інокентієм IV, але в 1252 році відмовився від запропонованої йому корони Сицилії.

Король[ред. | ред. код]

Після смерті короля Вільгельма Голландського в 1257 році Річард прийняв запропоновану йому Кельнським архієпископом німецьку корону. Обрання підтримали архієпископ Майнца, курфюрсти Пфальца і Богемії. Інші курфюрсти обрали королем Альфонсо Кастильського. Завдяки грошам Річард схилив на свій бік папський престол. Загалом Річард витратив 28 тисяч марок. 27 травня відбулася коронація в Аахені.

Річард 4 рази між 1257 та 1269 роками з'являвся в Німеччині, скликав з'їзд князів, видавав закони проти розбійників, затвердив привілеї Страсбурга, Гагенау та інших імперських міст. 1261 року померла дружина Санча. 1266 році Річард заснував монастир Грасхауз біля Аахена. В останній раз Річард побував в Німеччині в 1268 році.

Проблеми Англії займали Річарда набагато більше німецьких. Коли в Англії у 1264 році почалася Друга війна баронів, Річард став на бік короля і в битві при Льюїсі 1264 року потрапив у полон до Симона де Монфор. Річард перебував в ув'язненні 16 місяців. У 1269 році оженився на доньці німецького графа Фалькенбурга.

У грудні 1271 року з Річардом стався удар після загибелі сина Генріха. Його права половина тіла була паралізована, він втратив здатність говорити. 2 квітня 1272 року він помер. Після його смерті світські та духовні князі Німеччини обрали новим королем графа Рудольфа Габсбурга.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Ізабела, донька Вільяма Маршала, графа Пемброка

Діти:

  • Джон (1232)
  • Генріх (1235—1271)
  • Ніколас (1240)
  • Ізабела (1233—1234)

2. Дружина — Санча, донька Раймунда Беренгара IV, графа Провансу

Діти:

  • Річард (1246)
  • Едмунд (1250—1300), 2-й граф Корнуолл

3. Дружина — Беатриса, донька графа Дітриха I фон Фалькенбург

дітей не було

5 бастардів

Джерела[ред. | ред. код]

  • Weir, Alison (1999). Britain's Royal Families: The Complete Genealogy. London, U.K.: The Bodley Head. (англ.)
  • Manfred Groten: Richard von Cornwall. // Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 21, Duncker & Humblot, Berlin 2003, ISBN 3-428-11202-4, S. 505 f (нім.)