Річки Криму

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Територією Кримського півострова протікає 1657 річок, струмків і балок загальною довжиною 5996 км. За оцінкою Гідрометслужби України, станом на 1987 рік, загальні ресурси річкового стоку півострова складали 910 млн м³, у тому числі в гірській частині — 85 %, у степовій частині (рівнинний Крим та Керченський півострів) — 15 %. У водогосподарському балансі Криму внесок річкових вод з урахуванням водосховищ природного стоку становить 9,5 % (станом на 2003 рік).

Річки степового Криму[ред. | ред. код]

Річки Північного Криму[ред. | ред. код]

Басейн Сиваша[ред. | ред. код]

Басейн Салгира різко асиметричний. Довжина найдовшої річки Криму дорівнює 204 км. Салгир бере початок на північних схилах Кримських гір і впадає в затоку Азовського моря Сиваш. Річкова система Салгира включає 14 приток першого порядку (впадають безпосередньо в Салгир) загальною довжиною 367,5 км. Площа водозбірного басейну 3750 км², 14 % площі півострова. Середня висота басейну 440 м, але основна його частина розташована нижче 300 м. Основні притоки праві. У нижній течії русло річки Салгир перетинає Північно-Кримський канал, і використовується як відвідний дренажний колектор зі зрошуваних земель.

Річки Керченського півострова[ред. | ред. код]

На Керченському півострові 30 основних річок, балок і ярів, загальною довжиною 394,9 км. Водотоки маловодні.

Гірські річки Криму[ред. | ред. код]

Річки північно-західних схилів Кримських гір[ред. | ред. код]

Річки Південного берега Криму[ред. | ред. код]

Річки Південного берега Криму — найкоротші водотоки півострова, це 36 поточків загальною довжиною 293,6 км. Довжини більшості річок не перевищують 10 км. Водотоки беруть початок на південних схилах Головної гряди Кримських гір, характеризуються значними ухилами (172—234 м/км) і впадають у Чорне море. Середні висоти невеликих водозборів (1,6-161 км²) до 900 м. Витоком деяких річок є карстові джерела. Долини річок у верхів'ях вузькі, ущелини, потім вони поступово розширюються, набуваючи в низов'ях трапецевидну форму. Заплави вузькі і є тільки в нижніх течіях. Річища слабкозвивичті, в нижній течії спрямлені й поглиблені, укріплені бетонними плитами.

Водоспади[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.