Річкова акула північна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Річкова акула північна
Glyphis garricki csiro-nfc.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Кархариноподібні (Carcharhiniformes)
Родина: Сірі акули (Carcharhinidae)
Рід: Річкова акула (Glyphis)
Вид: Річкова акула північна
Біноміальна назва
Glyphis garricki
Compagno, W. T. White & Last, 2008
Glyphis garricki rangemap.png
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Glyphis garricki
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Glyphis garricki
EOL logo.svg EOL: 7175736
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 496093

Річкова акула північна (Glyphis garricki) — акула з роду Річкова акула родини Сірі акули. Інша назва «новогвінейська річкова акула». Вперше виявлено у 2002 році. Лише у 2008 році отримала науковий опис.

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина досягає 2,5 м. Зовнішністю схожа на прісноводні підвиди акули-бик. Голова невелика, широка. Морда загострена. Очі крихітні, зір поганий. Рот серпоподібний. На верхній щелепі 31-34 зубів трикутної форми з пильчастою крайкою. На нижній щелепі 30-35 робочих тонких, шилоподібних зубів, з декількома дрібними верхівками з боків. У неї 5 пар зябрових щілин. Тулуб щільний. Осьовий скелет нараховує 137–151 хребців. Грудні плавці великі, широкі. Має 2 спинних плавця. Перший спинний плавець набагато більше за задній. Його основа доволі широка, розташовано позаду грудних плавців. Задній спинний плавець розташовано навпроти анального. Він більше ніж в акули-бика (є однією з важливих відмінностей між цими видами). Хвостовий плавець гетероцеркальний, верхня лопать значно довша за нижню.

Забарвлення спини сіро-сталеве. Черево має білий колір. Перехід від сірого до білого забарвлення відбувається різко, проходить по лінії трохи нижче очей. нальний та хвостовий плавець темні або з темною облямовкою.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Воліє до гирл та річищ річок, що впадають до морів. Переважно зустрічається у каламутній воді. Гарно переносить прісну та морську воду. Внаслідок поганого зору при полюванні застосовує бокові лінії та ампули Лоренціні, що щільно розташовані тілом цієї акули. Живиться переважно костистими рибами.

Статева зрілість у самців настає при розмірах 1,2-1,4 м, у самиць — 1,4-1,7 м. Це живородна акула. Самиці народжують до 10 акулят завдовжки 60-70 см.

Потенційно є небезпечною для людини, втім фактів нападу натепер не зафіксовано.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає біля північного узбережжя Австралії та у південній акваторії Папуа Нової Гвінеї. На сьогодні популяція цієї акули складає 2-3 тис. особин, з яких статевозрілих — 250.

Джерела[ред.ред. код]

  • Leonard Compagno, Marc Dando, Sarah Fowler: Sharks of the World. Princeton Field Guides, Princeton University Press, Princeton/ Oxford 2005, ISBN 0-691-12072-2, S. 133–134.