Сабаїльский замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Сабаїльский замок
азерб. Bayıl qalası
Sabayil Fortress.jpg
Руїни замку, що виступають з води

40°21′10″ пн. ш. 49°50′26″ сх. д. / 40.35300000000000153° пн. ш. 49.84072222222199855° сх. д. / 40.35300000000000153; 49.84072222222199855Координати: 40°21′10″ пн. ш. 49°50′26″ сх. д. / 40.35300000000000153° пн. ш. 49.84072222222199855° сх. д. / 40.35300000000000153; 49.84072222222199855
Тип замок
Країна

Азербайджан Азербайджан

Розташування Баку
Архітектор Зейнаддін ібн Абу Рашид Ширвані
Будівник Фарібурз III
Засновано 1234
Будівництво 1234 рік — 
Стан затоплений
Сабаїльский замок is located in Азербайджан
Сабаїльский замок
Сабаїльский замок (Азербайджан)

CMNS: Сабаїльский замок на Вікісховищі

Сабаїльский замок (азерб. Bayıl qalası) — замок, побудований у 1234 році шірваншахом Фарібурзом III і розташований на одному з островів Баїловської бухти поблизу Баку в Азербайджані. Сабаїловський замок відомий під різними назвами: «Сабаїл», «Баїловські камені», «Караван-сарай», «Баїл-Гесрі».

Історія[ред.ред. код]

Макет замку

Замок був побудований 1235 року, за наказом ширваншаха Фарібурза III на одному з островів Каспійського моря. Споруда має вигляд сильно витягнутого з півночі на південь неправильної форми прямокутника. Замок був оперезаний кріпосними стінами завтовшки 1,5-2 м і мав 15 веж.

Існує кілька версій призначення Сабаїловського замку. Згідно з однією з них, це був потужний морський порт, який не змогла захопити навіть армія Чингісхана. Прихильники другої версії стверджують, що це був найбільший караван-сарай, куди стікалися багатства з Туреччини, Китаю, Індії. Хоча, вузькі двері фортеці, в які неможливо було б пройти караванам, спростовують цю версію.

Найбільш вірогідною, на думку вчених, є версія про те, що фортеця була язичницьким храмом. На її території були виявленні осколки гончарних труб різного діаметра — залишки розгалуженої мережі водопроводу, каналізації і, безсумнівно, газопровід, який жерці-вогнепоклонники підводили від місць природного виходу газу до вівтарів в храмах. Те, що тут знайшли дуже мало предметів побуту, говорить про те, що тут не жили, а здійснювали ритуали.

Сильний землетрус 1306 року став причиною підняття вод Каспію на цілих 20 метрів, в результаті чого найпотужніше спорудження часів ширваншахів занурилося в морську безодню.

У 1723 році рівень води в морі знизився і оголилася верхня частина однієї з башт Сабаїловської фортеці. Але тривале перебування фортеці в солоній воді майже повністю її зруйнувало. Згодом замок знову зник і повністю знаходився під водою до 2000 року, коли він знову оголився. Він стоїть від берега на відстані близько 350 м.

Кам'яні плити з рельєфними написами арабським шрифтом і скульптурними зображеннями тварин, птахів, людських образів і деяких фантастичних істот, сьогодні зберігаються на території Палацу Ширваншахів.

Опис[ред.ред. код]

Замок був побудований за проектом архітектора Зейнаддіна ібн Абу Рашида Ширвані. План споруди має вигляд сильно витягнутого з півночі на південь неправильної форми чотирикутника завдовжки 180 м і шириною 40 м. Ця форма відповідала контурам острова, що зараз підноситься над морською водою, на якому стоїть фундамент даної споруди. Замок був оперезаний кріпосними стінами, товщиною 1,5-2 м і мав 15 веж, три з яких були круглими, а 12 напівкруглими.

Література[ред.ред. код]

  • Jonathan M. Bloom, Sheila Blair. The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture. — 513 с.

Джерело[ред.ред. код]