Саббатай Цеві
Саббатай Цеві (івр. שבתאי צבי, Шабтай Цві; 1 серпня 1626, Смірна — 17 вересня 1676), провідник єврейського месіяністичного руху 17 століття. рабин
Біографія[ред. • ред. код]
Родом зі Смірни (в Малій Азії), який проголосив себе месією — визволителем єврейського народу. Хоч турецька влада заарештувала Саббатая Цві, й він прийняв іслам, проте його вчення визнавали численні єврейські громади в діаспорі, у тому числі й в Україні, зокрема по війнах Богдана Хмельницького, в яких вони вбачали передмесіяністичні страждання, що з появою месії перетворяться на радість.
Проти саббатіанства виступали рабини, зокрема на соборі у Львові 1722 року, та духовенство християнських церков (Іоанікій Ґалятовський у творі «Месія правдивий», 1669). З часом, коли надії покладені на Саббатая Цеві не здійснилися, його рух занепав і залишився тільки у невеликих групах (у Буську, Глинянах, Жовкві, Надвірній, Підгайцях, Рогатині) та став базою на українських землях для прибічників франкізму.
Відомі прихильники саббатіанства — вихідці з Підгайців: Самійло-Яків Фальк (Фалькон), який 1742 року переїхав до Лондона (Велика Британія) і там здобув славу чудотворця, та Мойсей-Давид, котрий діяв у Португалії[1].
Література[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саббатай Цеві |
- ↑ Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — ISBN 966-528-199-2.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
 |
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
