Саббатай Цеві

Саббатай Цеві
івр. שַׁבְּתַי צְבִי‎
Народився	1 серпня 1626(1626-08-01) Ізмір, Анатолія, Османська імперія
Помер	17 вересня 1676(1676-09-17) (50 років) Улцинь, Чорногорія
Країна	Османська імперія
Діяльність	рабин
Галузь	філософія
Знання мов	іврит і турецька
Конфесія	іслам, юдаїзм і Sabbateansd
Медіафайли у Вікісховищі

Саббатай Цеві (івр. שבתאי צבי‎, Шабтай Цві; 1 серпня 1626, Смірна — 17 вересня 1676) — рабин, провідник єврейського месіянського руху XVII століття.

Біографія

Родом зі Смірни (в Малій Азії), Цеві проголосив себе месією — визволителем єврейського народу. Хоч турецька влада заарештувала його, й він прийняв іслам, проте його вчення визнавали численні єврейські громади в діаспорі, у тому числі й в Україні, зокрема по війнах Богдана Хмельницького, в яких вони вбачали передмесіяністичні страждання, що з появою месії перетворяться на радість.

Проти саббатіанства виступали рабини, зокрема на соборі у Львові 1722 року, та духовенство християнських церков (Іоанікій Ґалятовський у творі «Месія правдивий» (1669). З часом, коли надії покладені на Саббатая Цеві не здійснилися, його рух занепав і залишився тільки у невеликих групах (у Буську, Глинянах, Жовкві, Надвірній, Підгайцях, Рогатині) та став базою на українських землях для прибічників франкізму (див. Яків Франк).

Відомі прихильники саббатіанства — вихідці з Підгайців: Самійло-Яків Фальк (Фалькон), який 1742 року переїхав до Лондона (Велика Британія) і там здобув славу чудотворця, та Мойсей-Давид, котрий діяв у Португалії.

Див. також

• Список людей, що проголосили себе месією

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1955.

У художній літературі

• Юлія Мельникова. Львів самотніх сердець /переклад з російської Галини Пагутяк — Львів: Піраміда, 2012. — 208 с.

Посилання

• Саббатаїзм; Саббатай Цві // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.