Сабунчу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сабунчу
азерб. Sabunçu

Baku-sabunchi.jpg

Координати 40°26′33″ пн. ш. 49°56′53″ сх. д. / 40.44250000002777767° пн. ш. 49.94805555558377819° сх. д. / 40.44250000002777767; 49.94805555558377819Координати: 40°26′33″ пн. ш. 49°56′53″ сх. д. / 40.44250000002777767° пн. ш. 49.94805555558377819° сх. д. / 40.44250000002777767; 49.94805555558377819

Країна Flag of Azerbaijan.svg Азербайджан
Адмінодиниця Бакинський повіт
Sabunçud
Висота центру 26 м
Населення
  • 31 400 осіб (2013)
Часовий пояс UTC+4 і UTC+5
GeoNames 585184
Сабунчу. Карта розташування: Азербайджан
Сабунчу
Сабунчу
Сабунчу (Азербайджан)

Сабунчу (азерб. Sabunçu) — селище міського типу в Азербайджані, на Апшеронському півострові, адміністративний центр Сабунчунського району Бакинської агломерації.

Історія[ред. | ред. код]

Будівля залізничного вокзалу в Сабунчу

У XVIII столітті село Сабунчу, разом з іншим апшеронським селом Забрат, було передано у володіння сардару Ашур-беку Афшару, родоначальнику азербайджанського дворянського роду Ашурбекових.[1] Ще в 1825 році село було одним з основних районів нафтовидобутку на Апшероні. У 1880 році до Сабунчу з Баку була проведена вузькоколійна залізниця довжиною 26 кілометрів, що спочатку призначалася для транспортування нафти на міські заводи. В 1900 році в Сабунчу були засновані механічні майстерні фірми «Бенкендорф», які в радянський час були перетворені в чинний донині машинобудівний завод «Бакинський робочий». У 1926 році по лінії Баку — Сабунчу був пущений перший в СРСР моторвагонний приміський поїзделектричка»).

Національно-конфесійний склад села до другої половини XIX століття залишався однорідним, однак бурхливий розвиток нафтової промисловості приваблював сюди людей різних національностей і віросповідань. В 1904 році в Сабунчах, або як тоді називали це місце - в Балаханах (на Балахано-Сабунчуно-Романінській нафтопромисловій площі), за проектом губернського архітектора Д. Д. Буйнова була збудована церква преподобного Макарія Єгипетського, (знищена більшовиками в 1933 році).[2] Наприкінці XIX століття у Сабунчу була також і синагога гірських євреїв.[3] З 1900 року до 1931 в Сабунчу діяла іранська школа «Тамадон».[4]

Населення[ред. | ред. код]

За статистичними даними 1893 року, в Сабунчу жило 814 осіб, усі — тати[5].

Населення становило 25,7 тис. жителів в 1975 році[6] і 22,1 тис. — в 2008.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сара Ашурбейли. Просветительская, меценатская и благотворительная деятельность Ашурбековых.
  2. Церковь Балахано-Сабунчинская Преподобного Макария Египетского.
  3. Баку. Электронная еврейская энциклопедия.
  4. Аму-Дарья. Иранский журнал по изучению Центральной Азии и Кавказа. 2005 год № 18.
  5. Свод статистических данных о населении Закавказского края. Тифлись. 1893
  6. «Сабунчи».