Савва Володимир Іванович

Савва Володимир Іванович
Народився	14 лютого 1865(1865-02-14)[…] Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія
Помер	26 лютого 1920(1920-02-26)[…] (55 років) Харків, Харківська губернія, Українська СРР
Країна	Російська імперія  Українська СРР
Місце проживання	Харків
Діяльність	громадський діяч, історик, викладач університету
Галузь	історія
Відомий завдяки	Член Правління Харківської громадської бібліотеки (ХГБ).
Знання мов	російська
Заклад	ХНУ імені В. Н. Каразіна
Посада	професор Імператорського Харківського університету

Володимир Іванович Савва (нар. 14 лютого 1865, Кишинів — пом. бл. 26 лютого 1920, Харків) — український історик, викладач, громадський діяч. Професор Харківського університету. Статський радник (1900).

Життєпис

Савва Володимир Іванович народився 14 лютого 1865 у родині чиновника. Освіту здобув у першій кишинівській гімназії (1884).

1888 року закінчив історичне відділення Історико-філологічного інституту князя Безбородька у Ніжині.

У 1892 році склав магістерський іспит з російської історії.

1895 року проводив наукові читання для освітян як член університетського Історико-філологічного товариства, педагогічного відділу та лекційного комітету при ньому.

З 1895—1905 та 1909—1917 роки  — професор Імператорського Харківського університету.

1900 року викладав у Харківському інституті шляхетних панн, читав лекції з історії Росії на курсах для робітників, курсах для жінок при Харківському університеті. З 1900 р. — статський радник.

За час роботи в університеті написав близько 30 наукових праць — монографій, статей, рецензій, головно з історії державних установ та політико-правової думки Росії кінця XV—XVI ст.

Захистив магістерську дисертацію «Московские цари и византийские василевсы. К вопросу о влиянии Византии на образование идеи царской власти московских государей» (1902).

Викладав історію Московської держави на історико-філологічному факультеті, а також на курсах, організованих за сприяння науковців університету для робітників і ремісників Харкова (1900—1917).

Працював на кафедрі російської історії Харківського університету на посаді приват-доцента з перервами (1895—1911) роки та виконував обов'язки екстраординарного професора (1912—1917).

Володимир Іванович був активним у громадській роботі. Значні зусилля він докладав до розбудови Харківської громадської бібліотеки (ХГБ). З грудня 1902 року він є кандидатом у члени Правління книгозбірні, а з грудня 1903 — член Правління.

Савва В. І. у Харківській громадській бібліотеці працював у відділі рукописів і автографів. Він є одним із засновників відділу. Савва брав участь у збиранні, описі та збереженні колекцій.

З 1903 року В. І. Савва завідував архівом бібліотеки разом з А. П. Кадлубовським і В. Ю. Данилевичем. Був у складі групи до обов'язків якої входило спілкування з авторами, видавцями, установами стосовно безкоштовного надсилання книжок. Займався складанням списків для комплектування книгозбірні.

Володимир Савва був активним популяризатором фонду бібліотеки в газеті «Харківські губернські відомості».

Декілька років працював професором Історико-філологічного інституту князя Безбородька (1905—1909) у Ніжині, а в 1910 році В. І. Савву знову обрали співробітником бібліотеки і кандидатом у члени Правління. Серед його обов'язків було спостереження за поповненням каталогу.

Професор Савва перебував у списках членів ХГБ другого десятиріччя XX століття.

Савва І. В. був аполітичним під час воєн та революційних подій, що відбулися, але брав деяку участь у заходах з підтримки Добровольчої армії.

Деякі довідкові видання повідомляють що, більшовики розстріляли професора університету В. І. Савву. Проте джерел цієї інформації наразі не виявлено. Згідно з іншими публікаціями,

В. І. Савва помер близко 26 лютого 1920 р.

Наукова діяльність

Професор Савва Володимир Іванович був членом:

• Харківського історико-філологічного товариства (1890),
• Московського археологічного товариства (1906),
• Історичне товариство імені Нестора-Літописця (1907),
• Історико-філологічного товариства при Інституті князя Безбородька в Ніжині (1907).

Брав участь у XII (1902), ХІІІ (1905), XV (1911) археологічних з'їздах.

Володимир Іванович Савва кавалер російських орденів Святої Анни II ступеня та Святого Станіслава II ступеня.

Досліджував історію Московської держави і Російської імперії, Лівобережної та Слобідської України. Є автором близько 30 наукових праць. Його студії з рецепції візантійських державотворчих традицій у Московському царстві стали помітним явищем для розвитку візантинознавства та русистики у Харківському університеті. Науковцями розпочато вивчення його надзвичайно обширного рукописного спадку.

Праці

• О времени и месте крещения русской великой княгини Ольги. Харьков, 1890.
• К истории духоборцев Харьковской губернии. Харьков, 1
• Путешествие антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII в., описанное архидиаконом Павлом Алеппским // Киевская старина. 1899. Т. LXVI. С. 70–83.
• Московские цари и византийские василевсы: к вопросу о влиянии Византии на образование идеи царской власти московских государей. Харьков, 1901.
• Из Слободской-украинской старины конца XVIII в. Нежин, 1906.
• Вновь открытые полемические сочинения XVII в. против еретиков. Санкт-Петербург, 1907.
• Арзамасские и барминские будные станы: Приходо-расходные и сметные книги 1679—1680 гг. / подгот. к печати, предисл. В. И. Саввы. Москва, 1908.
• К истории о вольнодумстве в гимназии высших наук кн. Безбородко. Харьков, 1908.
• Сочинение против епископов XVIII века. Москва, 1909.
• Заметки о Боярской думе в XVI в. Петроград. 1915.
• О Посольском приказе в XVI в. Харьков. 1917.
• Дьяки и подьячие Посольского Приказа в XVI веке. [Б. м.], 1983.

Джерела

• Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805—1905). Харьков, 2007. 45, 168, 390, XII с., 15 с. портр., 46 с.

• Коваленко О. Б. Савва Володимир Іванович // Енциклопедія історії України: у 10 т. Т. 9: Прил–С. Київ, 2012. С. 414.

• Кравченко В. В., Литвинова В. П. Изучение отечественной истории в Харьковском университете в дооктябрьский период (1805—1917) // Вестн. Харьк. ун-та. № 357 : Историческая наука в Харьковском университете (к 185-летию ХГУ). Вып. 24. Харьков, 1991. С. 24–37.

• Лосієвський І. Я. Відділ рідкісних видань і рукописів Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка: історія та сучасність // Колекції пам'яток писемності та друку у бібліотечних фондах України: проблеми формування, збереження, розкриття: матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю відділу рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Харків, 2003. С. 22–38.

• Отчет Харьковского коммерческого института за 1916—1917 учебный год // Известия Харьковского коммерческого института. 1918. № 1. С. 14–77.

• Отчеты Харьковской общественной библиотеки за 17, 18, 20, 21, 25 — 28 годы ее существования.

• Павлова Т. Г. Столетний юбилей историко-филологического факультета: взгляд из XXI столетия // Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805—1905) Харьков, 2007. С. 5–45.

• Савва Володимир Іванович (1865—1918) // Гранатович Л. В. Викладачі Ніжинської вищої школи: біобібліогр. покажч. Ч. 1: 1820—1920. Ніжин, 2001. С. 164—166.

• Савва Володимир Іванович (1865—1920): [біогр. довідка] // Біобібліографічний словник учених Харківського університету. Т. 2: Історики (1905—1920, 1933—2000) рр. Харків, 2001. С. 94–96.

• Савва Володимир Іванович (1865—1920): [біогр. довідка] // Історики Харківського університету: біобібліогр. довід. (1905—2013 рр.) Харків, 2013. С. 211—212.

• Савва Владимир Иванович [автобиография] // Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805—1905) Харьков, 2007. С. 344—345. Репринт. изд.: Харьков, 1908.

• Танько О. І. «Зразкова і найбільш видатна» // Бібліотека в історичному просторі трьох епох. До 125-річчя Харківської державної бібліотеки ім. В. Г. Короленка. Нариси. Ювілейне видання. Харків, 2011. С. 36–59.

• Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна за 200 років Харків, 2004. 750 с.

Посилання

• Романовський В. С. Савва Володимир Іванович // Бібліотечна енциклопедія Харківщини