Савенко Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Миколайович Савенко
Savenko 2014.JPG
Народився 23 лютого 1955(1955-02-23) (66 років)
Лубни, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність журналістика
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Посада директор виконавчий Філії ПАТ «НСТУ» «Київська регіональна дирекція» «Центральний канал»
У шлюбі з Савенко Тетяна Дмитрівна, кандидат філологічних наук, доцент
Діти 2 сини
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Премії Міжнародна премія імені Володимира Винниченка (2017)
Звання
Заслужений журналіст України

Олекса́ндр Микола́йович Саве́нко (нар. 23 лютого 1955(19550223), м. Лубни Полтавської області) — український журналіст, державний і громадський діяч. Заслужений журналіст України. Державний службовець 1-го рангу (07.1999)[1].

Член Національної спілки журналістів України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї службовців. Здобув вищу освіту на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1978).
У 1978—1980 — редактор періодичних видань Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном.
1980—1990 — заввідділу, відповідальний секретар, газета «Ньюс фром Юкрейн».
1990—1991 — редактор, Київська міська профспілкова газета «Спілка».
1991—1992 — 1-й заступник головного редактора, тижневик СЖУ «Дума».
З 11.1992 — головний редактор, газета «Київський вісник».
З 08.1994 — президент, Державна телерадіомовна компанія України[2].
02.1995 — 08.1996 — заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, президент Національної телекомпанії України[3][4].
12.1996 — 04.1999 — заступник Міністра інформації України — генеральний директор Державного інформаційного агентства України[5][6].
21.06. — 16.07.1999 — в. о. президента Національної телекомпанії України[7][8].
04.1999 — 02.2000 — Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України[9][10].
02.2000 — 03.2003 — керівник управління з питань взаємодії із засобами масової інформації та органами державної влади Адміністрації Президента України.
03.2003 — 02.2005 — президент Національної телекомпанії України[11][12].
02.2005 — 07.2009 займався зв'язками з громадськістю, ЗМІ та органами державної влади.
07.2009 — 2010 — перший заступник генерального директора ДТРК «Культура».
З 2010 року — генеральний директор Філії НТКУ «Київська регіональна дирекція» (КДР ТРК, згодом Київська державна регіональна телерадіокомпанія «Центральний канал», Філія ПАТ «НСТУ» «Київська регіональна дирекція» «Центральний канал»).

Творчість[ред. | ред. код]

Ефірне фото з програми "Український клуб". Фото Максима Яковчука.
Ефірне фото з програми "Український клуб". Фото Максима Яковчука.

Цикл телевізійних програм «Український клуб» Творчого об'єднання «Хрещатик, 26» Київської державної регіональної телерадіокомпанії (хронометраж програми 52 хв, прямий ефір, автори й ведучі — Олександр Савенко й Тетяна Кулик, директор ТО «Хрещатик, 26» — Олександр Олександрович Кульчицький) Державний комітет телебачення і радіомовлення України висунув на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2015 і 2016 року в номінації «Публіцистика і журналістика»[13]. В різні часи режисерами програм були: Олена Пащинська, Марія Терехіна та Максим Яковчук.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Депутат Київської обласної ради VI скликання (з 2010 р.). Голова ради генеральних директорів обласних державних телерадіокомпаній України. Один з активістів ВБФ «Журналістська ініціатива»[14].

Нагороди, відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 21 липня 1999 року № 905/99 «Про присвоєння рангу державного службовця»
  2. Указ Президента України від 30 серпня 1994 року № 489/94 «Про Президента Державної телерадіомовної компанії України»
  3. Указ Президента України від 6 лютого 1995 року № 104/95 «Про призначення О. Савенка заступником Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України»
  4. Указ Президента України від 21 серпня 1996 року № 730/96 «Про увільнення О. Савенка з посади заступника Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, президента Національної телекомпанії України»
  5. Указ Президента України від 10 грудня 1996 року № 1179/96 «Про призначення О. Савенка заступником Міністра інформації - генеральним директором Державного інформаційного агентства України»
  6. Указ Президента України від 1 квітня 1999 року № 322/99 «Про звільнення О. Савенка з посади заступника Міністра інформації України - генерального директора Державного інформаційного агентства України»
  7. Указ Президента України від 21 червня 1999 року № 684/99 «Про тимчасове виконання обов'язків О. Савенком»
  8. Указ Президента України від 16 липня 1999 року № 869/99 «Про увільнення О. Савенка від тимчасового виконання обов'язків президента Національної телекомпанії України»
  9. Указ Президента України від 22 квітня 1999 року № 424/99 «Про призначення О. Савенка Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України»
  10. Указ Президента України від 17 лютого 2000 року № 257/2000 «Про звільнення О. Савенка з посади Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України»
  11. Указ Президента України від 26 березня 2003 року № 281/2003 «Про призначення О. Савенка президентом Національної телекомпанії України»
  12. Указ Президента України від 19 лютого 2005 року № 284/2005 «Про звільнення О. Савенка з посади президента Національної телекомпанії України»
  13. Держкомтелерадіо висуває на здобуття Шевченківської премії претендентів у трьох номінаціях
  14. Про фонд
  15. Указ Президента України від 10 квітня 1998 року № 279/98 «Про відзначення нагородами України працівників Державного інформаційного агентства України»

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]