Савинці (Рокитнянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Савинці
Свято-Михайлівська церква у Савинцях.
Свято-Михайлівська церква у Савинцях.
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Рокитнянський
Рада/громада Савинецька сільська рада
Код КОАТУУ 3223785501
Основні дані
Населення 1062
Площа 24 км²
Густота населення 44,25 осіб/км²
Поштовий індекс 09610
Телефонний код +380 4562
Географічні дані
Географічні координати 49°46′52″ пн. ш. 30°30′21″ сх. д. / 49.78111° пн. ш. 30.50583° сх. д. / 49.78111; 30.50583Координати: 49°46′52″ пн. ш. 30°30′21″ сх. д. / 49.78111° пн. ш. 30.50583° сх. д. / 49.78111; 30.50583
Середня висота
над рівнем моря
170 м
Місцева влада
Адреса ради 09610, Київська обл., Рокитнянський р-н, с.Савинці, вул.Леніна,5 , тел. 2-92-41
Карта
Савинці. Карта розташування: Україна
Савинці
Савинці
Савинці. Карта розташування: Київська область
Савинці
Савинці

Савинці у Вікісховищі?

Сави́нці — село в Україні, в Рокитнянському районі Київської області. Населення становить 1062 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

До початку XIX ст. це був хутір, що належав до житньогірського приходу і нараховував 23 двори та 560 жителів. З часом хутір розростався і наприкінці XIX ст. в селі мешкало близько 1600 осіб. У селі не було власної школи і з 60-тих років XIX ст. діти навчалися у приходській школі с. Житні Гори[1]. 1862 року волосний схід мешканців сіл Савинці, Рокитне та Житні Гори постановив відкрити у Рокитному державну школу для цих сіл. 14 лютого 1903 року громадські збори жителів села Савинці вирішили віддати під школу приміщення громадського магазину й асигнувати 100 крб. для потреб школи, але цього було дуже мало і попечитель Київського навчального округу відмовив у створенні[2]. Першу школу спорудило земство, і станом на 1914 рік там було 85 учнів перших класів (70 — хлопців, 15 — дівчат)[2].

Цікаві місця[ред. | ред. код]

1882 року було споруджено дерев'яний храм Архістратига Михаїла, який до 1901 року не мав самостійного статусу і парафії[2], а був приписаним до Свято-Іосифівської парафії с. Житні Гори[1].

Персоналії[ред. | ред. код]

У селі народилися:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Перерва, 2008, с. 418
  2. а б в Перерва, 2008, с. 419

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Перерва В. С. Історія шкільництва в містах і селах Київщини XIX — початку XX ст. — Біла Церква : О. Пшонківський, 2008. — 672 с. — ISBN 878-966-2083-28-6.