Савин (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Савин
Savyn gerb.png
Герб
Храм село Савин аллея.jpg
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Козелецький
Рада/громада Савинська сільська рада
Код КОАТУУ 7422088701
Облікова картка Савин 
Основні дані
Засноване 1769
Перша згадка 1729
Населення 463 (01.01.2014)[1]
Площа 3,289 км²
Густота населення 182,43 осіб/км²
Поштовий індекс 17072
Телефонний код +380 4646
Географічні дані
Географічні координати 50°49′45″ пн. ш. 30°56′23″ сх. д. / 50.82917° пн. ш. 30.93972° сх. д. / 50.82917; 30.93972Координати: 50°49′45″ пн. ш. 30°56′23″ сх. д. / 50.82917° пн. ш. 30.93972° сх. д. / 50.82917; 30.93972
Середня висота
над рівнем моря
116 м
Водойми оз. Стибин, оз. Варяги
Місцева влада
Адреса ради 17072, с. Савин, вул. Центральна, 75; тел. 3-87-42
Карта
Савин. Карта розташування: Україна
Савин
Савин
Савин. Карта розташування: Чернігівська область
Савин
Савин

CMNS: Савин у Вікісховищі

Са́вин — село в Україні, в Козелецькому районі Чернігівської області. Населення становить 463 особи. Орган місцевого самоврядування — Савинська сільська рада.

Село Савин розташоване на лівому березі річки Десна у південно-східній частині Козелецького району, уздовж ґрунтового шляху, що веде з м. Остер (місто) Чернігівської області до с. Семиполки Броварського району Київської області.  Відстань від м. Остер (місто) до с. Савин дорівнює 16 км, відстань від с. Савин до с. Семиполки- 12 км. Шляхом сполучення села з іншими населеними пунктами зараз є дорога з твердим покриттям протяжністю 6 км, що проходить через с. Озерне (Козелецький район) до автомагістралі Київ-Чернігів. Північним сусідом с. Савин є с. Булахів (на відстані 5 км), східним — с. Озерне (Козелецький район) (2 км), західним — с. Євминка (8 км). З південної сторони неподалік від с. Савин (11 км) розташоване с. Крехаїв.

Інфраструктура села[ред. | ред. код]

МЕДИЧНІ УСТАНОВИ

Фельдшерсько-акушерський пункт, зручно розташований безпосередньо в центрі села, забезпечений усім необхідним для надання першої медичної допомоги та проведення профілактичних оглядів, вже багато років здійснює прийом населення.

З 2019 року на території фельдшерсько-акушерського пункту успішно працює стоматологічний кабінет, обладнаний згідно сучасних європейських стандартів.

ТОРГОВЕЛЬНІ ЗАКЛАДИ

В селі наявні 3 магазини, що забезпечують савинців необхідними товарами

ТРАНСПОРТ

Роль автодорожньої структури у розвитку населеного пункту важко переоцінити: недарма дороги порівнюють з артеріями та капілярами кровоносної системи, що забезпечує життя організму. Село Савин розташовано поблизу (5 км) відомого автошляху М01 (Е95). Від автошляху до села і скрізь село прямує якісна асфальтована дорога. Ґрунтові дороги утримуються у доброму стані - відсутні ями, ґрунт ущільнений. Автобусне сполучення: с. Савин - м. Козелець Чернігівської обл.

ПОШТОВІ ПОСЛУГИ

У центрі села Савин працює відділення Нова пошта №1

БАНКІВСЬКІ ПОСЛУГИ

У приміщенні селищної ради с. Савин працює термінал Приват Банку, яким можна скористатися для отримання пенсій, оплати комунальних послуг тощо.

ЗОНИ ВІДПОЧИНКУ

Глибокі озера, сповнені рибою, розташовані на невеликій відстані від села, густий ліс - улюблене місце грибників, помірне віддалення від автошляхів, безліч мальовничих краєвидів - все це робить село Савин майже ідеальним місцем для зеленого туризму

РЕЛІГІЙНІ СПОРУДИ

Окрасою села є православний храм Вознесіння, збудований ще у далекому 1902 році.

Економіка[ред. | ред. код]

  • ПРАТ "Агропрофіт"[2]

Історія[ред. | ред. код]

Офіційна дата утворення — 1769, однак поселення Савинъ Остерської сотні згадується в 1729 та 1731 роках.[3] 12 (пізніше — 10) дворів були «військові вільні», хоч і належали без документів до Остерської ратуші.

За даними на 1859 рік у козацькому, казенному й власницькому селі Остерського повіту Чернігівської губернії мешкало 675 осіб (344 чоловічої статі та 382 — жіночої), налічувалось 132 дворових господарства[4].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Остерської волості мешкало 861 особа, налічувалось 183 дворових господарства, існували постоялий будинок, вітряний млин[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1066 осіб (526 чоловічої статі та 540 — жіночої), з яких всі — православної віри[6].

Приблизно 1905 року було побудовано дерев'яний Вознесенський храм, який зберігся й донині. У 2018 р. храм разом із прилеглою територією було повністю відреставровано.

Історичні пам'ятки[ред. | ред. код]

Археологічні пам'ятки

Археологічні пам'ятки місцевості свідчать про те, що вона здавна приваблювала людей. Наявнсть повноводих водойм, сповнених риби, лісу з дичиною та краса природи робили околиці с. Савин сприятливими для поселення. Згідно даних, одержаних науковцями в результаті археологічних розкопок, перші поселення з'явилися тут ще у 2-1 до н. е. На сьогодні налічується 2 досліджених місця сталих поселень давніх людей.

Поселення Варги

Давньоруське поселення доби бронзи, ранньозалізного віку. Датується І тисячоліттям нашої ери

(2-1 тис.до н. е.-1 тис. н. е., ХІ-ХІІІ ст.н. е.)

Розташоване за 1,1 км на захід від західної околиці села Савин Козелецького району Чернігівської області біля озера Варги.

Охоронний номер: 6508. ID 74-220-0378 Тип: Х-щв

Поселення Стибин

Це давньоруське поселення набагато молодше за поселення «Варги». Археологи датують його ХІ-ХІІІ ст. н. е. Воно розташоване за 1,5 км на південний схід від с. Савин, біля озера метеоритного походження, що має назву Стибин. Воно має паралельну назву «Глибоке» (за згадками місцевих мешканців його глибина сягала 20 м. Воно було повне рибою та його вода досі має цілющі властивості, тож не дивно, що поселення було розташоване саме біля його берегів..

Охоронний номер: 6507 ID 74-220-0377 Тип: Х-щв

Село Савин зйомка дроном

Пам'ятки часів Другої світової війни

[7] Монумент на братській могилі радянських воїнів.

Протягом 1954—1955 р.р. в центрі села, біля будівлі сільської ради, на місці братської могили[8], в якій було поховано тіла 14 радянських воїнів, загиблих під час оборони (осінь 1941 р.)  та звільнення (осінь 1943 р.) села, було споруджено монумент

Дата встановлення — 1954 р. Охоронний номер: 733 ID 74-220-0375 Тип: І-місц (місцева історична пам'ятка)

[7] Пам'ятник військовим льотчикам.

У лісі в околицях с. Савин розташовано пам'ятник військовим льотчикам, Герою Радянського Союзу, командиру 91 винищувального аерополку Романенко О.С.. та лейтенанту Гревцову В. В.

У цій місцевості у 1943 року була розташована злітно-посадкова смуга військового аеродрому. Саме з неї здійснив свій останній бойовий виліт (загалом було близько 250 вилітів) з групою з 12 винищувачів командир 91 винищувального аерополку Київської винищувальної аеродивізії, Герой Радянського Союзу, льотчик, майор Романенко Олександр Сергійович. В нерівному запеклому повітряному бою він збив чотири фашистських літаки та, внаслідок вибуху власного літака, загинув неподалік с. Липовий Скиток. Його підлеглий, льотчик, молодший лейтенант Гревцов В. В., який теж був учасником цього ж повітряного бою, загинув біля с. Плисецьке. Бій відбувся 06 листопада 1943 р. у Васильківському р-ні Київської обл.

[7] Могила воїна-інтернаціоналіста О. А. Львова (1958—1981 рр.). Дата встановлення — 1981 р. Охоронний номер: 6775 ID 74-220-0376. Тип: І-місц (місцева історична пам'ятка)

Природа[ред. | ред. код]

Барвисте село Савин розташоване на лівому березі річки Десна у південно-східній частині Козелецького району і, немов зелена стрічка, тягнеться уздовж міцного грунтового шляху, що веде з м. Остер Чернігівської області аж до с. Семиполки Броварського району Київської області.

озеро Стибин

НАШІ ВОДОЙМИ

Серед навколишніх сіл наше село вирізняється порівняно великою кількістю різноманітних водойм, у т.ч. таких, яким присвоєно статус гідрологічної пам’ятки природи. Влітку вони дарують жадану свіжість, радують око, а води деяких з них здавна вважаються цілющими. Вони є справжньою знахідкою для рибалок, адже їх води сповнені риби.

оз. СТИБИН (має паралельні назви КруглеОзеро Стибин 22.jpg, Глибоке)

Розташоване на південному сході с. Савин (приблизно у 2 км від околиці).в неглибокій чашоподібній западині. Має округлу форму (220х200 м).. Загальна площа озера – 5,95 га. Глибина: найбільша глибина становить приблизно 18 м (раніше глибина була більшою за 20 м, але озеро з часом замулилося).

Статус місцевої гідрологічної пам’ятки природи присвоєно рішенням Чернігівського облвиконкому від 13.11.1966 року № 643; від 10.06.1972 року № 303; від 27.12.1984 року № 454; від 28.08.1989 року № 164. Перебуває у віданні Савинської сільради.

Село Савин посеред навколишніх сіл вирізняється порівняно великою кількістю різноманітних водойм, у тому числі таких, яким присвоєно статус гідрологічної пам'ятки природи.

оз ВАРЯГИ (ВАРГИ)

Озеро Варги (Варяги)

Із західної сторони с. Савин на лісовій галявині (на огородженій території) розташоване о. Варяги

Координати: 50°49'45°N 30°54'33°E. Загальна площа озера: 5 га,озеро має овальну форму, багате на рибу і є чудовим місцем для вдалої рибалки. Перебуває у віданні Савинської сільської ради.

Із західної сторони с. Савин на лісовій галявині (на огородженій території) розташоване о. Варяги

Координати: 50°49'45°N 30°54'33°E. Загальна площа озера: 5 га,озеро має овальну форму, багате на рибу і є чудовим місцем для вдалої рибалки. Перебуває у віданні Савинської сільської ради.

Паралельно вживається ще один різновид назви – Варги (можливо, це є наслідком спрощення при вимові слова – випадіння букви «я»). Обидві назви вживаються паралельно. Таку назву озеро одержало на згадку про стародавні поселення племен варягів, які тривалий час тут мешкали (під час пересування шляхом із варягів в греки).

Озеро в селі Савин

СТАВКИ ("кружки")

Поблизу села і в самому селі налічується більше десяти невеликих ставків (місцеві жителі називають  їх «кружками»), що урізноманітнюють його природу: Гореваха, Марків (Охрімів), Пшонянкин, Сиваків, Грибів, Шпилякові кружки, Дубина, Сажалка, Баліковщина, Степурин, Море, Раківка, Мосіна долина, Узруб, Гайдук. Весною ці ставки мають досить води, а в літній період значно міліють, деякі і зовсім пересихають.

У 2018 р. силами активістів в селі було відновлено маленьке озерце (глибина 6 м), який став місцевим осередком риболовлі.

Досі збереглися назви невеликих озерець, що на даний час є пересохлими: Гайдук, Раківка, Калов (Колов)..На території району, підпорядкованого Савинській селищній раді є 1 болото, що має назву Куп’ятин.

НАШ ЛІС. ЗЕЛЕНІ НАСАДЖЕННЯ

Лісовий масив Кургани

Свіже повітря, насичене ароматами сосен та трав, затишок та захист від літньої спеки, безліч диких тварин - справжні багатства дарує нам розкішний ліс, що оточує село Савин.

Наш лісовий масив називається Кургани. За типом його можна віднести до мішаного лісу: хвойні дерева, що насичують повітря цілющими пахощами, ростуть поряд із листяними. Загальна площа лісу - 250 га. Щільним півкільцем опоясує він село з західної сторони і робить природу Савина привабливою та розкішною.

У стародавні часи, після уходу з цієї місцевості племен варягів, більша частина оточуючих лісів була винищена. Як наслідок цього рухомі піски, що займають значну територію між Савином та Євминкою, під час сильних вітрів часто засипали більш родючі ґрунти, озера і болота. Особливо великої шкоди завдали ці рухомі піски теперішній західній і північно-західній території, де в окремих місцях піску наносило 1-2 м, а іноді до 10-12 метрів, утворивши піщані горби, що їх місцеві жителі називають горами і курганами. Звідси походить і назва лісового масиву «Кургани».

Неподалік від села є й інші лісові масиви: Речинський гай, Ракита, Прибірочок, Нижников садок.

Своїми мальовничими краєвидами с. Савин завдячує не лише лісам, а й великій кількості декоративних зелених насаджень, а також садових дерев та кущів. Мшканцями села підтримується добра традиція висаджувати біля осель буйноцвіти: чорнобривці, жасмин, рожу - і п'янкі аромати сповнюють повітря з квітня по жовтень, а очі не в змозі осягнути буяння квітів.

РЕЛЬЄФ. ҐРУНТИ.

Поверхня нашого села рівнинна з невеликими підвищеннями в окремих місцях, що не перевищують 10 м над рівнем місцевості. Такі підвищення (утворені внаслідок переміщення мас рухомих пісків, на кшталт пустельних барханів) місцеві мешканці називають горами і дали кожній з них свою назву: Церковна, Матвійкина тощо..

Були ще дві т. звані гори, які, на жаль, зі слів селян, «розібрано на будівельні матеріали», і на згадку від них лишилися тільки назви - Саковичова та Лиса.

Північна, північно-східна частина села більш низькі

УРОЧИЩА

Територія Савинської сільради налічує численні урочища:

Столиця, Левада, Колов (Грузьке болото), Селище, Крутуха, Лозки, Гореваха, Лозка, Море, Хуторище, Гайдук, Уколки, Гнилище. Є також долини (Симеритова, Мосіна, Чубарова, Шпилєкова) і пасовиська (Гало, Раковка).

Переважаючими ґрунтами території с. Савин, особливо на заході і північному заході, є виключно піщано-підзолисті. Грунти північної та північно-східної місцевості сіро-піщані, дерново-підзолисті. Такі ґрунти значно покращують за рахунок внесення гною, торфу, мінеральних добрив.

Промисловість[ред. | ред. код]

Основана галузь промисловості села Савин - харчова.

ТОВ "ДІМ СПЕЦІЙ" - сучасний завод з виробництва комплексних сумішей для всіх напрямків харчової промисловості. Засноване у 2006 р, підприємство входить до 3-ки лідеоів вітчизняного ринку у зазначеній галузі. Застосування інноваційних технологій, наявність сучасного устаткування та суворе дотримання санітарно-гігієнічних норм є гарантією високої якості продукції. Система менеджменту якості компанії поширюється на всі бізнес-процеси й розвивається згідно суворої відповідності міжнародних стандартів якості (ISO 22000).

ТОВ "САВИН ПРОДУКТ" - м'ясопереробне підприємство, що спеціалізується на виготовленні натуральної м'ясної продукції.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Спеціалізація сільського господарства села Савин: вирощування зернових та технічних культур.

На території села працює СГ ПП "ПРОМІНЬ"- сільськогосподарське приватне підприємство, що займається вирощуванням зернових

Храм Святого Вознесіння[ред. | ред. код]

Православний храм Святого Вознесіння є справжньою окрасою села Савин.

Храм у селі Савин

У далекому 1902 р. обротну дерев’яну церкву було збудовано біля Панського парку (поруч із обійстям Солонини).

Стиль: єпархіальний (синодальний, «російський»). Саме він з’являється в Україні на зламі ХІХ-ХХ ст (в цей час було зведено будівлю) – з ХІХ ст постановою синоду було заборонено будову храмів у національних стилях, рекомендовано було єдиний зразковий проект, який у кожному окремому випадку затверджувався синодом.

Та, не зважаючи на жорсткий регламент, храм, збудований у Савині, мав свої індивідуальні особливості. Церква тризрубна, архаїчної прямокутної форми, тридільна (як і більшість українських самобутніх дерев’яних храмів, збудованих до ХІХ ст): три поділи поряд, один за одним (бабінець – нава – вівтар) з найбільшою центральною частиною (навою), увінчаною банею з хрестом. Всередині храму наявні 4 колони, які виступають опорою для бані. Дах – хатнього типу.

Дзвіницю згідно української архітектурної традиції, стояла окремо. Але під час ІІ Світової війни, у 1943 р., її (разом з церковною банею) було знищено вибухом – і з того часу роль дзвіниці виконує балка із дзвонами. Згадкою про ті страшні часи є сліди від куль та уламків, що лишилися на старовинних двонах.

З 1943 р до 2018 р храм стояв без бані, його центральну частину увінчував хрест. І лише у 2018 р, під час реконструкції, йому було повернено первісний вигляд (за винятком дзвіниці).

Вікна розташовані у два яруси (нижній – п’ятикутні гостроверхі вікна, верхній – невеликі квадратні). Біля даху по периметру храм оздоблено орнаментом на центральній стіні розміщено образ Вознесіння Христа.

Згідно традицій, стіни всередині церкви не прикрашені – це завжди робилося задля приділення максимальної уваги іконостасу. Іконостас дворівневий.

Окрім виконання своєї прямої функції церква, як і у більшості сел країни на той час, була осередком освіти – відразу після зведення при ній було відкрито церковно-приходську школу, в якій працювали 2 учителі, що мали середню освіту.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Козелецький район. Потенціал економічного розвитку
  2. ПРАТ "АГРОПРОФІТ", Опендатабот
  3. Н. П. Василенко. Генеральное слѣдствіе о маетностяхъ Кіевскаго полка 1729—1731 гг. // Чтенія въ Историческомъ обществѣ Нестора-лѣтописца, 1893, книга VII, отд. 3, с. 64. https://archive.is/20130417212847/ksm-m.ucoz.ru/load/zhurnaly_i_sborniki/chtenija_v_istoricheskom_obshhestve_nestora_letopisca/chtenija_v_istoricheskom_obshhestve_nestora_letopisca_kniga_7/45-1-0-798
  4. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2636)
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  6. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-266)
  7. а б в ПАМ'ЯТКИ. savyna.rada.org.ua. Процитовано 2019-07-10. 
  8. Братська могила. Вікіпедія (uk). 2019-05-25. Процитовано 2019-07-10.