Савченко Віктор Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Анатолійович Савченко
Савченко Віктор Анатолійович.jpg
Народився 13 грудня 1961(1961-12-13) (56 років)
Одеса
Громадянство Україна Україна
Національність українець [джерело?]
Діяльність прозаїк, есеїст
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Мова творів українська, російська
Magnum opus «Махно», «Симон Петлюра»,
«Авантюристы гражданской войны»

Ві́ктор Анато́лійович Са́вченко (нар. 13 грудня 1961, Одеса) — одеський історик, письменник, краєзнавець. Доктор історичних наук.

Біографія[ред. | ред. код]

Віктор Савченко народився 13 грудня 1961 року в Одесі.

За словами Віктора Анатолійовича, він одесит з діда-прадіда. Батько Анатолій Олексійович Савченко — журналіст, у 1960-70-х роках працював у одеській газеті «Моряк», власним кореспондентом «Робітничої газети» на півдні України та заступником редактора цієї газети, автор двох збірок оповідань.

1985 року Віктор Савченко закінчив історичний факультет Одеського університету, 1990 року — аспірантуру. 1990 року захистив кандидатську дисертацію з історії анархістського руху в Україні у 1917—1921 роках (першу з подібної теми в український історіографії).

Одна з перших статей Савченка «Измена „батьки“ Махно и „железная метла“ Л. Д. Троцкого»[1] стала поштовхом для реабілітації Нестора Махна в історичній науці і в суспільній свідомості. Довгий час збирав та аналізував матеріали з історії бандитизму в Одесі, що стали у нагоді для написання 150 статей «Бандитская Одесса» (одеська преса 1998—2003 рр.)

Савченко працював викладачем історії і соціології, доцентом у Одеському водному інституті (інституті інженерів морського господарства), Одеському (Південноукраїнському) педагогічному університеті. Доцент Одеського держ. університету внутрішніх справ, викладач соціології (з 2002), історії та культури України, професор кафедри Українознавства. 2017 р. захістив докторську дисертацію «Анархістський рух в Україні в 1903—1929 рр.: організаційні форми, комунікації і механізми функціонування».

 Сфера наукових інтересів: історія анархістського руху, визвольних змаганнь 1917—1921 рр. в Україні, історія Одеси ХХ ст., історія масонства в Україні, історична соціологія.

Автор бл. 400 статей, які друкувалися у журналах: «Корреспондент», «Weekly.ua», «Пік. Політика і культура» (Київ), «Ї» (Львів), «Пассаж», «Альянс», «Фаворит» (Одеса) та інш., у газетах «Русская мысль» (Париж), «Українське слово» (Париж), «Вестник региона», «Юг», «Слово», «Черноморські новини», «Порто-Франко» (Одеса) та інш. Як громадський діяч керує «Асоціацією європейської культури» (з 2000), голова наукового історико-краєзнавчого товариства — наукової історично-краєзнавчої секції Одеського будинку вчених «Одесика» (з 2007) та співавтор сучасного герба Одеси (1999). У 1987—1994 рр. як художник-авангардист брав участь у вистовках одеських художників у Одесі, Сімферополі, Нью-Йорці (див. Союз художников Одессы. укл. А. Дмитренко. — С. 2013). У 1988 — 1990 рр. — організував 6 колективних вистовок сучасних художників (був співорганізатором двох перших у Одесі арт-галерей, де виставлялися авангардисти Одеси, Первомайська, Сімферополя 1989—1991).

Редагував літературний альманах «Юго-Запад. ART» (Одеса), член редколегії наукового журналу «EMINAK», літературного альманаху «Вахтенный журнал» (Одеса), головний редактор історико-краєзнавчого наукового альманаху «Південний Захід. Одесика — Юго-Запад. Одессика» (видається в Одесі з 2006 р., видано 25 чисел).

Член Асоціації українських письменників, Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України. Дружина Наталя, донька Аліса. Нагороджений Почесною відзнакою Одеського міського голови «Знак пошани», почесною відзнакою 1-го ступеня ГУМВС в Одес. обл. «Честь, мужність, благородство», медаллю «За сприяння ОВС», почесними грамотами Голови Одеської ОДА та Одеського міського голови.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. История СССР. — Москва, 1990. — № 2. — С. 75—90.

Книги[ред. | ред. код]

Віктор Савченко автор та співавтор 35 книг:[ред. | ред. код]

1.* Авантюристы гражданской войны. — Москва, АСТ, 2000, — 380 ст. (переиздание с дополнениями — Харьков, Фолио. 2010. — 416 ст.).

2. *В одеському літературному альманасі «Южный город» — Одесса, 2003, Вып. 2. стр. 148—165, Вып. 3, ст. 143—152 надруковані глави з роману-фентезі «Мистики в Кремле»

3.* Симон Петлюра — Харків, Фоліо. 2004, — 416 ст. (2006 друге видання, у лідерах «Книжки року 2004» і «Чудової сімки»;— рейтингу «Книжник-Ревю 2004»; Симон Петлюра. — Київ, Нора — Друк, 2016. — 470 ст. (видання виправлене, доповнене).

4.* Махно. (Харків, Фоліо. два видання 2005, 2007. — 416 ст. (у десятці найкращих книг публіцистики конкурсу журналу «Корреспондент», загал. накл. 6 тис. пр).

5.* 12 войн за Украину — Харков, Фоліо. — 416 ст. (2005, 2006, 2007. три видання, загал. накл. 9 тис. пр.), 12 війн за Україну. — Київ, Нора-Друк, 2017. — 480 ст.

6.* Анархисты-террористы в Одессе 1903—1913. — Одесса, Оптимум. 2005.-242 ст.

7.* Мишка Япончик и атаман Адский. — Одесса, Оптимум. 2006. -224 ст.

8.* Одесса масонская. — Одесса, Оптимум. 2006.

9.* Атаманы казачьих войск.- Москва, Эксмо, 2006, — 410 ст.

10.* Останній гетьман. Павло Скоропадський. -Харків, Фоліо. 2008. — 410 ст.

11.* Україна масонська. — Київ, Нора-Друк, 2008, — 380 ст. (1 місце конкурсу «Найкраща українська книга 2009» журналу «Корреспондент», перевидання 2015.загальний наклад 14 тис. пр.).

12.* Павло Скоропадський. — Харьков, Фоліо, 2009. — 124 ст.(серія «Знамениті українці»)

13.* Нестор Махно. — Харьков, Фоліо, 2009. — 124 ст.(серія «Знамениті українці»)

14.* Симон Петлюра. — Харьков, Фоліо, 2009. — 124 ст. (серія «Знамениті українці»)

15.* Котовский. — Москва, Эксмо, 2010, — 256 ст.

16.* Григорий Котовский.- Харьков, Фоліо, 2010.-120 ст. (серія «Знамениті українці»)

17.* 100 знаменитых революционера и анархиста (Харьков, Фоліо, 2010. — 510 ст. (перевидання: — Харків, Фоліо. 2014 р. під назвою «Знаменитые анархисты и революционеры»)

18.* Атаманщина. — Харьков, Фоліо, 2011. — 380 ст.

19.* Неофициальная Одесса эпохи нэпа (март 1921 — сентябрь 1929). — Москва, РОССПЭН. 2012. — 287 ст.(рецензії: Shtakser І. Book Review of Viktor Savchenko's Neofitsial'naia Odessa epokhi NEPa: 1921—1929 // The NEP Era: Soviet Russia 1921—1928. California. Vol. 8 (2014). рр. 105—108; Бутов М. «Жемчужина у моря» на просвет // Московский книжный журнал. 2011).

20.* Проект «Україна». Вольная Одесса — Одесская республика — Юго-Западній край. — Харьков, Фоліо, 2013. — 288 ст.

21.* Анархістський рух в Одесі (1903—1916 рр.). — Одеса. Печатный дом. 2014. — 308 ст. (рецензії:Łaniewski А. Recenzje // Studia z Dziejów Rosji i Europy Środkowo-Wschodniej Т. 51, z. 1 (2016). s. 224—231; Цвілюк С. У пошуках втрачених імен та ілюзій // Краєзнавство. — 2015. — № 1-2. — С. 281—283.)

22.* The Historical Chronology of Free Masonry in Ukraine. Исторична хронологія розвитку вільномулярства в Україні — Львів, «Ї». 2015. — 50 ст.

23.*Діяльність анархістських організацій в Україні у 1903—1929 рр: історичний аспект та політична практика. — Київ, 2017. НАНУ. — 444 ст.

24. Проект «Україна» Махновська трудова федерація. 1917—1921. — Харків, «Фоліо», 2018.- 388 ст

Віктор Савченко;— співавтор книг[ред. | ред. код]

25.* Історія України. Навчально-методичний підручник. — Одеса, Астропрінт. 2003.- 624 ст.(колективна монографія).

26. * Історія державності України. Експериментальний підручник. — Одеса. — 2004. -604 ст. (колективна монографія).

27.* Коммунистическое движение. Очерки истории.- Харьков, НУВД, 2004. — 742 ст. (колективна монографія).

28.* Одесса до Одессы. — Одесса, Оптимум. 2006. (разом із В. Файтельберг-Бланком),

29.* Одесса в эпоху войн и революций. 1914—1920. — Одесса, Оптимум. 2008.(разом із В. Файтельберг-Бланком).

30. Одеські історикі. — Одеса: Печатный дом. 2009 автор 11 статей та відповідальний редактор.

31.* Оборона Одессы. — Москва, Центрполиграф, 2011. — 476 ст.(разом із О. Филипенком).

32.* Очерки истории обороны Одессы 1941 г. — Одесса, Оптимум, 2011. (разом із М. Михайлуцою, Д. Урсу, О. Филипенком).

33.* В одеському літературному альманасі «Южный город» — Одесса, 2003, Вып. 2. стр. 148—165, Вып. 3, ст. 143 — 152) були надруковані глави з роману-фентезі В. Савченка «Мистики в Кремле».

34.* Одесской кузнице кадров милиции 90 лет.- Одесса. Астропринт. 2012. (разом із М. П. Водьком).

35.* Курсанты школы милиции в битве за Одессу (1941). — Одесса, изд. ОДУВС. 2014. (разом із А. Бабичем)

36.* Воля проти рабства. — Одеса: Новий друк, 2017. — 524 ст. (разом із К. Сорокіною, Н. Крестовською, Т. Гончаруком, О. Бабічем)

Кіносценарії[ред. | ред. код]

  • Автор кіносценарію телефільму «Пять смертей Петлюры» (РТР, 2008).
  • Соавтор кіносценарію 5 — серій. т/ф «Оборона Одессы» (з А. Філіпенком) — Одеса. 2011.
  • Автор сценарію х.т.с. 12 с. «Банды Транснистрии» (не реалізован).

Консультант із питань історії телефільмів:[ред. | ред. код]

  • «Кто убил Котовского» (РТР, 2004),
  • «Скоропадский», «Авантюристы гражданской войны», «Котовский», «КАк это делалось в Одессе» (5 канал, Россия)
  • «Легенды бандитской Одессы» 48 серий (НТН, 2008),
  • Художнього телесеріалу «Убить Сталина» (УМГ, 2009).
  • «У пошуках істини» (Котовський, Япончик, Блюмкін, Рейлі, Остап Бендер) (СТБ. 2007—2009)
  • «Лабиринты истории» (УРА — студия, Одесса, 2009)
  • «Махно» (УТ-1. 2008)
  • «Юга» (РТР, 2010)
  • « Тайны мистических орденов» (серия «Брама часу») (Інтер, 2010)
  • Трагедия «Адмирала Нахимова» (Рен-ТВ, — Москва, 2011)

Наукові публікації[ред. | ред. код]

публикації В. Савченка з історії анархізму:[ред. | ред. код]

  • Анархистское движение в Одессе в годы первой русской революции//Тезисы Первой наук.- прак. конференции «Воспитание историей». –Одесса, 1989. — С.47-48;
  • Причины и следствия махновского мятежа// АН СССР. — М., 1989. — 28 с. в ИНИОН АН СССР. 9.10.1989. № 38479;
  • «Черная эмиграция»: К истории российской анархистской эмиграции 20 — х — 30 — х гг. XX ст.// АН СССР — М.: 1989. — 32 стр. в ИНИОН АН СССР.-12.12.1989. № 41256;
  • Измена «батьки» Махно и «железная метла» Л. Д. Троцкого // История СССР. –М., 1990. — № 2. — С.75–91;
  • Политика Советского государства в отношении анархистского движения на Украине в 1917—1921 гг. Дис. канд. ист. наук. Захищена 26 вересня 1990 р .- Одесса, 1990. -205 с.
  • Проблема «третьей силы» в гражданской войне// Материалы украинско-росссийского научно-метод. симпозиума «Историко-культурное наследие человечества».-Одеса. ОДУ,1992.-С.40-41.
  • «Єдиний анархізм» конфедерації «Набат»// Всеукр. істор. наук.-метод. конференції «Україна: становлення незалежності».- Одесса. ОГУ. -1993. Ч.1. — С.52-53;
  • Українська складова махновського руху
  • Махновська південноукраїнська Федерація // Матеріали ІУ-Всеукр.конференції «Розвіток історичного краезнавства».-Луцьк.1993. –С.29-30$
  • Червоний терор проти українського селянства у 1919—1920 рр.// Матеріали ІУ-Всеукр.конференції «Розвіток історичного краезнавства».-Луцьк.1993 (співавтор Басанець Л.)
  • Анархістський рух в Україні у 1905—1907 рр.// Зб. наук праць з питань політичної історії. АН України. — К., 1992. — № 169. — С. 65-72;
  • Парижанин батька Махно// Русская мысль. — Париж. 1996.- 20.03;
  • Анархістські організації України// Енціклопедія сучасної України. — К, — Т.1.2001.–С.120-121;
  • «Жертвоприношення революції» (Маргінальні терористи — анархісти України у 1905—1909 рр.)// Незалежний культорологічний часопис «Ї». Насильство, влада, террор.- Львів, 2002.- № 25. — С.119–135;
  • Робітничий рух на Півдні України під час голоду (1921—1923 рр.) // Матеріали всеукр.конфер., 80 років Голодомору 1932—1933 рр в Україні. — Львів, 2003. — С.170 — 174. А. (співавторство Ібрагімова А. О)
  • Терористична практика анархістського руху в Україні поч. XX ст.// Матеріали Міжнар. н.-т.конференції «Сучасний тероризм: філософія, ідеологія і форми прояву». –Житомир. 2004.(співавторство Стовбуненко М. М.)
  • Політичний проект махновського руху у 1919 р.// Перша міжнародна наук. конфіренція «Революції в Україні у ХХ — XX ст.: співзвуччя епох».–Одеса, 2005.-С.152-156;
  • Уничтожение оппозиционных партий и политических организаций на Одесщине в 1921—1929 гг.// Одесский мартиролог. Т. 3.,- Одесса. 2005. — С.809-826;
  • Анархистская эмиграция первых десятилетий ХХ века (1903—1939 гг.)// Юго-Запад. Одессика. — 2007. — Вып. 4. — С.57-89,–2008.–Вып.5.–С.255-294;Махно. — Харьков, 2005;
  • Анархисты — террористы в Одессе в 1903—1913 гг. — Одесса, 2006;
  • Анархисты Одессы в эпоху революции и гражданской войны (1917—1920 гг.)// Південний захід. Одесика — Юго-Запад. Одессика. — 2007. –Вып.3.–С.71-99;
  • *Анархистская эмиграция первых десятилетий ХХ века (1903—1939 гг.)// Юго-Запад. Одессика. — 2007. — Вып. 4. — С.57-89,–2008.–Вып.5.–С.255-294;
  • Анархістський тероризм //Міжнародна наук.-практ. конфіренція «100 років розшуку». — Одеса. ОУВС, 2008.–С. 45–48;
  • Анархистское подполье в Одессе в 20 — 30 — е гг. ХХ века// Південний захід. Одесика- Юго-Запад. Одессика. — 2009. — Вып. 7. — С.108-135;
  • Анархісти України і інтелігенція (перша чверть XX ст.)// Інтелігенція і влада. Матеріали У-ї Всеукр. наук. конференції. Ч. 2. -2009. ОНПУ. — С.155-161.
  • Південноукраїнська трудова федерація 1919 р.–забута форма української державності// Життя і память. Наукова збірка присвячена памяти В. І. Шамко. — Одесса. 2009.-С. 127—139.
  • Маловідомі факти з біографії С. Шварцбарда (до історії співробітництва з органами державної безпеки СРСР) // «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ». -К., -2009.- № 1. — С. 120—137.
  • Анархистское движение в Одессе в 1908—1916 годах // Південний захід. Одесика — Юго-Запад. Одессика. — 2010. — Вып. 9. — С.58-71.
  • Українська складова махновського руху // Інтелігенція і влада. Серія: Історія. — Одеса. — 2011. — № 21. — с. 55 — 62.
  • З історії політичних репресій на Одещині за часів радянської влади: вступна стаття // Реабілітовані історією. Одеська область. — Одеса. 2011. — розділи 1-3. — с. 5 — 71.
  • Анархісти Півдня України 1910—1914 рр.: від економічного терору до таємних профспілок // Інтелігенція і влада. Серія: Історія. — Одеса, — 2011. — № 22. — с. 48 — 56.
  • Анархізм в Україні (1903—1905 рр.): до причин розпоширення руху // Південноукраїнський правничий часопис. — Одеса, ОДУВС. — 2012, — № 1. — с. 224—226.
  • «Йти окремо, бити разом!»: анархісти — борці за встановлення більшовицької диктатури в Одесі (1917—1918 рр.) // Науковий вісник Одеського національного економічного університету. — Одеса, — 2012. — № 9 (161). — с. 22 — 31.
  • До причин кризи анархістського руху в Україні 1908—1909 рр.//Інтелігенція і влада. Серія: Історія. — Одеса, — 2012. — № 27. — с.54 — 64.
  • Махаевский «Союз непримиримых» и создание первой анархистской группы в Одессе (1903—1904 гг.)// Південний захід. Одесика — Юго-Запад. Одессика. — 2013. — Вып. 15.
  • Одесская анархистская группа «Молодая воля» (новое о «Мишке Япончике» и его юношеском окружении)// Південний захід. Одесика — Юго-Запад. Одессика. — 2013. — Вып. 16.
  • Діяльність анархістів-синдикалістів серед одеських моряків (1906—1913 рр.)// Краєзнавство. — К., 2013. -№ 2.-с.174-183.
  • Ар'єргардні бої революції: анархістська герілья в Одесі (грудень 1906 — грудень 1907)// Науковий вісник Міколаївського нац. університету ім. В. О. Сухомлинського. Зб. наук. праць. Вип 3 (35). — Іст. науки. — Миколаїв, 2013. — с. 106—111.
  • «Махновщина после Махно»: махновское движение после вынужденной эмиграции Нестора Махно из Украины // Крестьянский фронт 1918—1922 гг. Сборник статей и материалов. — М., 2013. — с. 237—253.
  • Виникнення та перші кроки Конфедерації анархістських організацій України «Набат»(листопад 1918 –березень 1919)// Проблема їсторії України ХІХ — початку ХХ ст. — 2013. Вип. 21. с. 384—401.
  • 1913 РІК В ІСТОРІЇ АНАРХІСТСЬКОГО РУХУ В УКРАЇНІ: ДО ПИТАННЯ ПРО «ЗНИКНЕННЯ АНАРХІСТСЬКОЇ ЗАГРОЗИ»// "Південь України: етнографічний, мовний, культурний, релігійний виміри. Матеріали ІУ-ї міжнародної наук. — практ. конференції. — Одеса, вид. НМУ. 2013. — с. 305—309
  • Одесские анархисты в революции 1905—1907 гг. Часть 1. Между «Кровавым воскресеньем» (январь 1905 г.) и «либмановским» взрывом (декабрь 1905 г.)//Південний захід. Одесика — Юго-Запад. Одессика. 2014. Вып.17, С. 186—200.
  • Міжнародні аспекти формування анархістського руху в Російський імперії 1900—1906 рр. // «Актуальні питання зовнішньої політикі України». Міжнарод. наук. — практ. конференція. — Одеса, 2014.
  • До питання про винищення анархістського підпілля в Україні у 1920-х рр. // Матеріали 6-ї всеукраїн. наук. Конференції «Інтелігкенція і влада». — Одеса, 2014. — с. 224—227.
  • Паризька шпигунка із «Чорного хреста» (справа одеського анархістського підпілля 1933 р.)// З архівів ВУЧК — ГПУ — НКВД — КГБ. — 2013. -№ 1- 2. С. 31 — 51.
  • Анархістська організаційна структура і анархістські комунікації в епоху революції 1905—1907 рр.// Інтелігенція і влада. Серія: Історія. — Одеса, — 2014. — № 30.  С. 107—119.
  • «Дети Мировой» и «батьки Гражданской»: феномен анархо-повстанческих атаманов Украины (1917—1921 гг.) // "От «германской» к Гражданской: становление корпуса народных вожаков русской смуты. Сб. статей и материалов. — М.: АИРО-XXI, 2014. С. 363—378.
  • Кримська стратегія анархо-махновського руху (1920 р.) — С. 400—409// Крим від античності до сьогодення: Історичні студії / Зб. статей. Ред. кол.: Смолій В. (відп. ред.). — К.:, 2014. — 707 с.
  • Репресії проти анархістів в УСРР у 1921—1924 рр. // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. — 2014.- № 2 (43). С. 176—197.
  • Пропоганда терором; терористична практика анархістів Российської імперії // УІІ-а міжнародна нуков.-практ. конференція «Роль та місце ОВС у розбудові демакратичної правової держави». Одеса,: ОДУВС, 2015.
  • Анархісти та робітничий рух першої чверті ХХ ст.: до постановки проблеми // Матеріали У-ї міжнародної наук. — практ. конференції. «Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри». — Одеса, вид. МНУ. 2015. с. 293—297.
  • Конфедерація анархістських організацій України «Набат» і радянська влада: початок боротьби (червень-липень 1919 р.)// «Кочубіїв — Хаджибей — Одеса». Матеріали Першої Всеукраїнської наукової конференції. — Одеса. 2015. — С. 119—122.
  • Одеські анархісти і соціалізація виробництва в 1917—1919 рр.// Краєзнавство. — К., 2015. — № 1(90). — С. 67 — 77.
  • Архівні джерела з історії анархістського руху в Україні першої чверті ХХ ст.//ІІ-а міжнародна науково-практ. корнференція Державного архіву Одеської області «Архів — Історія — Сучасність» 2015. Вип. 2. — Одеса. 2016. с. 263—266.
  • Батька Савон (в соавторстве с А. Дубовиком) // Альманах Ассоциации исследователей гражданской войны в России.– Архангельск: САФУ. Вып. 2. 2015. — С. 163—165.
  • Анархисты Молдовы на переломе эпох (1900—1911 гг.)// Studia Universitatis Moldaviae. Istorie. — 2015. Nr. 4 (84). — p. 124 — 129.
  • Анархо-махновские атаманы мятежного Донбасса в 1920—1922 гг. // «Атаманщина» и «партизанщина» в Гражданской войне: идеология, военное участие, кадры. Сборник статей и материалов. Составитель и научный редактор А. В. Посадский. — М.: АИРО-XXI, 2015. — С. 420—439.
  • До питання виникнення анархістського руху в Україні // Проблема їсторії України ХІХ — початку ХХ ст. -К.– 2015. Вип. 24. — С. 113—122.
  • Конфедерація анархістських організацій України «Набат» у «денікінському підпіллі» та повстанському русі на Півдні та Сході України (серпень 1910 — січень 1920 р.)Юго-Запад. Одессика. 2016. Вып.20, С. 157—179.
  • Іноземні анархісти — члени одеських анархістських груп (1917—1926 рр.) //ІХ Всеукраїнська наук. конференція присвячена 25- річчу Незалежності Укрвїни «Народний Рух України: місце в історії і політиці». — Одеса 26 травня 2016 р..- Одеса. Астропринт. 2016. — С. 63 — 66.
  • Студенти в анархістському русі в Україні (1905—1928 рр.)// Інтелігенція і влада. Серія: Історія. — Одеса, — 2015. — № 33. — с. 90 — 106.
  • Anarchists and the Workers Movement of the First Quarter of the XXth Century in Ukraine: The Problem // Danubius: Muzeul de istorie Galaţi. — Galaţi, ХХХІУ, 2016, — рр. 61-69.
  • Лідери анархістського руху півдня України в трьох революціях 1905—1917 рр.// Збірка наукових праць «Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри». — Херсон: вид. ФОП Грінь Д.. 2017. с. 293—298.
  • Идея анархистской «третьей» революции и попытки ее реализации в 1918—1921 гг. // Материалы Международн. научно-практ. конф. Революция 1917 года и Гражданская война как определяющие факторы российской истории ХХ века. — Оренбург, 11-12 мая 2017 г.: сб. статей. — Оренбург: ООО ИПК Университет. 2017. С. 242—245.
  • Одеса в революції 1917 р: пошукі управлінських альтернатив // ІІІ Всеукраїська наук.-практич. конференція «Суспільно-політичний та соціокультурний розвіток Південного регіону України: істричні традтції і сучасні тенденції» 18.05.2017. — Одеса, НАДУПУ. 2017. — С. 21-24
  • Емігрантська російськомовна та україномовна анархістська преса 20-х рр. ХХ ст. // Інтелігенція і влада: зб. наук. праць. — Одеса, 2017. — Вип. 36.  - С. 186—199.
  • Репрессии против анархистов в СССР в 1922—1927 гг. и международные компании протестов // Akademos. Moldaviae. – 2017. — Nr.1. — рр. 98-110.
  • Анархістський рух в Одесі в часи визвольних змагань 1917 –  1920 рр.// Емінак. — Миколаїв, № 2 (18) /квітень — червень/ Частина 3. — С.45-54.
  • Федерація анархістів-комуністів «Чорний прапор» у бороьбі за лідерство в анархістському русі  в Україні // — Миколаїв, № 2 (18) /квітень — червень/ Частина 4.
  • Культурний злам початку ХХ ст. та анархістський месидж // Інтелектуальна історія та духовна спадщина України ХІХ ст. Матеріали міжнародної наукової конференції. — Одеса: ОНУ, 2017. — С.182-187.
  •  The anarchist movement in at the height of NEP (1924—1925) // East/West: Journal of Ukrainian Studies. . 2017. Т. 4. № 2. РР. 173—186. 
  • Новомирский и «Новый мир» в Одессе (1906—1907 гг.)//Південний захід. Одесика — Юго-Запад. Одессика. 2018. Вып.24. — с.198-212.
  • Анархісти «ренегати» — жертви ленінських та сталинських репресій// Революції в Україні ХХ-ХХІ століття: співзвуччя епох: Матеріали Міжнародної наук. конф., присвяченої вшануванню пам'яті жертв трагічних подій, які отримали історичну назву «Великий терор 1937—1938 рр.» — Одеса: ОДУВС, 2018. — 144 с.
  • «Чорний матрос» з Чорного моря (доля Г. Борзенка) // Емінак: науковий щоквартальник. — Миколаїв, — 2018. № 2 (22) (квітень-червень). Т. 1. -с. 64-72.

з історії України.[ред. | ред. код]

  • Болдирєв Олександр Васильович // Енциклопедія сучасної України. Том 3. Біо — Бя. — Київ: 2004
  • Нові погляди на проблеми громадянської війни 1918—1920 рр.//Тези другої ист.-краевед. наук.-прак.конференції.-Одесса.1992, -С.48-51.
  • Мапи з історії громадянської війни на Україні. Посібник для вчителів історії. — Одеса: Вид. Одеськ. обл. інституту удосконалення вчителів.1993.-41 с.
  • Кельти у етногенезі українського народу// Матеріали обл.наук. конференції. –Одеса.1993.-С.32-33.
  • Ненасильницькі методи селянського спротиву політиці радянської влади у часи «розквіту» НЕПу.//Сб."Селянство Півдня України"-Миколаїв.2003 (співавторство Лашкевич Л. М.)
  • Робітничий рух на Півдні УСРР в часи голодомора 1921—1922 рр.// Матеріали всеукр.конфер. «80 р. голодомору 1932—1933 рр.в Україні»-Львів.2003.(співавторство Ібрагимова А. М.).
  • Позапартійні форми робітничого опору у містах Півдня України в 1923—1925 рр.// Український історик. 2004. № 59. Т. 2.-С.34-41 (співавторство Ібрагимова А. М.).
  • Проблеми генези державної та політичної структури Україні у 20 ст.//Матеріал. н.-п.конференції проф.-прер.складу ОЮІ НУВС. Травень 2004. Одеса.
  • Масонские тайны Одессы// Південний захід. Одесика — Юго-Запад. Одессика.-Одесса. 2006. -Вып.1.-С.63-79.
  • Три расстрельных дела «одесских националистов» 1937 г.//Південний захід. Одесика — Юго-Запад. Одессика.-Одесса. 2006. -Вып.2.-С.107-118.
  • Декабрьские (1960 г.) «беспорядки» на Молдаванке (В соавторстве с В. Р. Файтельберг-Бланком)// Південний захід. Одесика- Юго-Запад. Одессика.-Одесса. 2007. -Вып.4.-С.122-139.
  • «Вспышка» антисемитских настроений в Одессе в 1926—1927 гг.// Південний захід. Одесика — Юго-Запад. Одессика.-Одесса. 2008. -Вып.5.-С.191-203.
  • Соціальні конфлікти в Одесі часів НЕПу (1921—1928)//Південний захід. Одесика — Юго-Запад. Одессика.-Одесса. 2008. -Вып.6.-С.54-67
  • «Нація під підозрою»: до історії німецьких колоній Одещини другої половини 1920-х рр.// Юго-Запад. Одессика.-Одесса. 2009. -Вып.8.-С.141-149.
  • Проблеми першої компанії українізації в Одесі (1923—1929)// Південний захід. ОдесикаЮго-Запад. Одессика.-Одесса. 2010. -Вып.10.-С.75-88.
  • «Время больших испытаний»: социальная ситуация в Одессе в 1921 г.// Південний захід. Одесика — Юго-Запад. Одессика.- Одесса, 2010 Вып. 11. — С. 67-86
  • Французское военное присутствие в «одесском районе» (декабрь 1918 — апрель 1919): к вопросу о причинах неудач «южнорусской» экспедиции || Південний захід.. Одесика. — Одеса. — 2012.-№ 13. — с. 120—185. Співавтор Бутоннэ П. (Франция)
  • Репетиция аннексии: попытка большевистской власти захватить Молдову весной 1919 г.// Raptul  BASARABIEI, NORDULUI  BUCOVINEI ȘI ȚINUTULUI HERȚA — 28 iunie 1940/ Materialele Conferinței Științifice Internaționale, Chișinău, 12-13 iunie 2015. — Chișinău, 2015. pp. 140—148.
  • Котовський Григорій Іванович // Енциклопедія Сучасної України. Т. 15. — К., 2014, — С. 36—37
  • Украинские атаманы // Вожаки и лидеры Смуты. 1918—1922 гг. Биографические материалы / Под ред. А. В. Посадского. — М.: АИРО–ХХI. 2017. — с. 338—368.
  • Одесса 1930 года — первые итоги «великого перелома» // Південний захід. Одесика — Юго-Запад. Одессика. 2018. Вып.24. — с.109-128.
  • «Третій шлях» Одеського комітету РСДРП(м) (1918—1920 рр.).// Проблеми політичної історії України. — Дніпро. 2018. Вип. 13. — с. 144—154.
  • Одесский десант (август 1919)// Південний захід. Одесика — Юго-Запад. Одессика. 2018. Вып.25. — с.120-160.
  • версії книг

Література[ред. | ред. код]