Савчук Петро Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Савчук Петро Васильович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Савчук Петро Васильович.jpg
Загальна інформація
Народження 19 листопада 1991(1991-11-19)
Червоноград
Смерть 20 січня 2015(2015-01-20) (23 роки)
Донецьк
поховання: 
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування 122 ОАеМБ.png
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
81 ОАеМБр.png
 81 ОАеМБр
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Петро́ Васил́ьович Са́вчук — солдат Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінив червоноградську ЗОШ № 12, по тому — ВПУ № 11.

На фронті з серпня 2014-го, стрілець, 81-а окрема аеромобільна бригада — 122-й окремий аеромобільний батальйон.

20 січня 2015-го зник безвісти під час оборони аеропорту Донецька. Через місяць тіло Петра Савчука вдалося вивезти із ДАП разом з тілами Владислава Алексейчука, Олексія Марченка, Дмитра Ґудзика та Миколи Самака. Опізнаний за експертизою ДНК.

Вдома лишились батьки. Похований в Червонограді 26 квітня 2015-го, у місті оголошено жалобу.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (31.7.2015)
  • 24 травня 2016 року в червоноградській ЗОШ № 12 відкрито меморіальні дошки пам'яті Михайла Зайця та Петра Савчука.

Джерела[ред. | ред. код]