Савін Гурій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гурій Миколайович Савін
Savin.gif
Народився 19 січня (1 лютого) 1907
Весьєгонськ, Vesyegonsky Uyezd[d], Тверська губернія, Російська імперія
Помер 28 жовтня 1975(1975-10-28) (68 років)
Київ, СРСР
Поховання
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність фізик
Alma mater Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Сфера інтересів теорія пружності
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Посада ректор Львівського університету
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Відомі учні Гриліцький Дмитро Володимирович
Член НАН України
Нагороди Сталінська премія

Гурій Миколайович Савін (* 19 січня (1 лютого) 1907(19070201), Весьєгонськ — 28 жовтня 1975, Київ) український радянський вчений у галузі механіки, академік АН УРСР1948 року, член-кореспондент з 1945 року). Член ВКП (б) з 1939 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 січня (1 лютого) 1907 року у місті Весьєгонську Тверської губернії Російської імперії (нині районний центр Тверської області Росії).

У 1932 році закінчив Дніпропетровський університет; з 1932 року викладав у Дніпропетровському інженерно-будівничому інституті, з 1941 року — його професор. З 1945 року член-кореспондент, з 1948 року — дійсний член АН УРСР. У 19401945 роках директор Інституту гірничої механіки АН УРСР; 1945—1948 роках очолював науково-дослідні установи АН УРСР у Львові, в 19451952 роках — професор (в 19481952 роках ректор) Львівського університету. В 19521957 роках — віцепрезидент АН УРСР і професор Київського університету; з 1957 року завідувач відділу теорії пружності в Інституті механіки АН УРСР (в 19581959 роках його директор). З 1955 року відповідальний редактор журналу «Прикладна Механіка».

Могила Гурія Савіна

Помер 28 жовтня 1975 року в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Твори[ред. | ред. код]

Гурій Савін автор понад 180 друкованих праць, головним чином з теорії пружності та з ділянки гірничих підйомних пристроїв. Серед них:

  • Давление системы абсолютно-жестких штампов на упругую анизотропную полуплоскость, «Сообщения грузинского филиала Академии наук СССР», 1940, т. 1, № 10;
  • Концентрация напряжений около отверстий, М.—Л., 1951;
  • Динамическая теория расчета шахтных подъемных канатов, Київ. 1949;
  • Смешанная задача для анизотропной полуплоскости, «Ученые записки Львовского университета», 1950, т. 5, вип. 2;
  • О динамических усилиях в шахтном подъемном канате при подъеме груза, «Украинский математический журнал», Київ. 1954, № 2;
  • Про основні рівняння динаміки шахтного підіймального каната (підіймання вантажу), «Прикладна механіка», Київ, 1955, вип. 1;
  • Курс теоретической механики, Київ. 1957 (у співавторстві)[1].

Пам'ять[ред. | ред. код]

меморіальна дошка

2 грудня 1985 року в Києві на фасаді Інституту механіки імені С. П. Тимошенка по вулиці Нестерова, 3 Гурію Савіну встановлено меморіальну дошку (бронза; барельєф; скульптор О. В. Молдаван-Фоменко, архітектор М. М. Фещенко)[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. dic.academic.ru(рос.)
  2. Цікавий Київ Архівовано 25 вересень 2013 у Wayback Machine.(рос.)

Література[ред. | ред. код]