Савіри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Племена бл. 500 AD

Саві́ри (грец. σαβιροι) — кочові племена невідомого походження. Савіри брали участь у знаменитій Каталаунській битві на боці війська Аттіли і відзначились особливою стійкістю і хоробрістю. А в стародавній Паннонії (Австрія) до 18 ст. існувало місто Саварія (Сомбатгей); отже савари існували насправді, тому що є в Україні чимало співзвучних топонімічних назв — річка Савранка, Савур-могила, село Савенці тощо.

Савіри жили переважно в степах Причорномор'я, на сході кордоном було Каспійське море, на заході Чорне море і на півдні — Кавказ. Пріск згадує, що сабіри напали на сарагурів, урогів і племена уногурів 461 року, в результаті того, що самі піддалися нападу з боку «аварців».

515 року «вони поширили свою владу у величезній території на південь Кавказу, яку вони відвоювали від іранських і візантійських земель». Зрештою вони стали васалами Персії.

Птолемей II знаходить їх у степах Північного Прикаспію, а Прокопій Кесарійський і Феофан найбільш часто називали їх гунами.

552 року савіри, що раніше перебували в союзі з Сасанідською Персією, стали союзниками Візантії й вторгся на Кавказ. Незабаром вони були завойовані спочатку аварами, а потім й іншими кочовиками. Після 700-х років вони значною мірою зникли з історичних записів, ймовірно, асимілювавшись з хазарами і булгарами.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Артамонов, М., История хазар, с. 229 (рос.)
  • Прокопий Кесарийски, Война с готами, кн. VIII, 3, 11 (рос.)
  • Федоров, Г., Федоров, Я., Ранние тюрки…с.53 (рос.)
  • Агатий Миринейски ГИБИ, т. II, с. 183—184 (рос.)