Садгора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
населений пункт
Садгора
Flag of Chernivtsi.png Чернівці
Interbelic Sadagura CoA.png
Герб Садгори
Загальна інформація
48°21′01″ пн. ш. 25°57′57″ сх. д. / 48.350306° пн. ш. 25.965944° сх. д. / 48.350306; 25.965944Координати: 48°21′01″ пн. ш. 25°57′57″ сх. д. / 48.350306° пн. ш. 25.965944° сх. д. / 48.350306; 25.965944
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Район Садгірський
Адмінодиниця Садгірський район
Засновано 1770
Поштовий індекс 58000
Головні вулиці Васіле Александрі, Данила Галицького, Івана Підкови, Надрічна, Стефаника, Учительська, Ярослава Мудрого
Заклади освіти
та культури
Загально-освітні школи І-ІІІ ст. № 37, 38
Транспорт
Залізнична інфраструктура Садгора
Автобус № 1, 2, 13, 15, 16, 17, 19, 23, 33А, 36, 37, 41
Тролейбус № 11
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Карта
Садгора. Карта розташування: Україна
Садгора
Садгора
Садгора (Україна)

Садгора (рум. Sădăgura; ідиш סאדיגורא; пол. Sadagóra) — колишнє місто на Буковині, за 6 км на північ від Чернівців, засноване 1770 року. Тепер Садгора включена до міста Чернівці.

Історія[ред.ред. код]

Синагога
Палац

Під час російсько-турецької війни 1768–1774, командувачі російської армії в Молдові і Волощині прийняли заходи для покращення економічної та грошово-кредитної системи в князівствах. Таким чином, барон Микола Ґартенберґ заснував тут монетний двір (Gartenberg в буквальному перекладі на німецьку мову «Сад-гора»). Починаючи з 1771 року, монети, що карбувалися в Садгорі, мали герби Молдови і Волощини. Станом на 1774 р. Садгора мала 104 мешканці; у 1778 р. у містечку було засновано католицький костел Святого архангела Михаїла.

17 грудня 1801 року (грамотою цісаря Франца ІІ) Садгора офіційно отримала статус «торгового містечка» (нім. Marktgemeinde) і герб: на срібному тлі зелена гора, над якою три червоні троянди.

1835 року в Садгорі заснована греко-католицька парафія[1].

До 1914 року відоме ярмарками та синагогою. 1910 року у місті було 4600 мешканців (у тому ч. 73% євреїв, 16% українців, 8% поляків), 1959 — 12 400. У 1941-44 роках, у час існування губернаторства Буковина, в Садгорі діяв румунський концентраційний табір.

Садгора була важливим місцем для хасидського юдаїзму. Сьогодні велика частина Садигурських хасидів проживає в районі Бней Брак (Ізраїль).

Після приєднання Садгори до Чернівців у 1965 році було утворено Садгірський район міста Чернівці, до котрого увійшла, крім власне Садгори, вся лівобережна частина міста, включаючи Стару та Нову Жучку, Ленківці, Рогізну тощо.

19 квітня 2018 року відкрито новий тролейбусний маршрут № 11 від училища № 15 на вулиці Південно-Кільцевій до зупинки «Космо» у центрі Садгори. Його протяжність в обидві сторони складає 34,3 км на повний оборот витрачається 80 хвилин. На маршруті курсуть тролейбуси «Дніпро Т203, які долають відстань близько 10 кілометрів автономним ходом[2].

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Пов'язані із Садгорою[ред.ред. код]

  • Фрідмани — рід цадиків, представник роду Абрагам Янкель Фрідман 20 вересня 1875 року у Яссах уклав акт купівлі-продажу маєтку в Золотому Потоці з новим дідичем — Влодзімєжом Іполітом Ґнєвошом.[3] Маєток придбав цадик Ізраель Фрідман (посідав 6 з 7-ми часток) близько 1870 року (не раніше 1868).[4] Нухім Фрідман до липня 1873 року придбав 1/7 частку.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. 180-літній ювілей храму УГКЦ урочисто відсвяткували на Буковині
  2. Відкриття нового тролейбусного маршруту № 11 до Садгори) // Інформаційне агенство АСС, 19 квітня 2018
  3. Т. Н. Skrzypecki. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich.— Opole: Solpress, 2010.— 256 s.— S. 242. ISBN 978-83-927244-4-5
  4. Там само. С. 241

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]