Садиба Кесслера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Садиба Кесслера

Жилой дом усадьбы Кесслера.JPG

44°52′39″ пн. ш. 34°11′41″ сх. д. / 44.87750000002777284° пн. ш. 34.1947222222500002° сх. д. / 44.87750000002777284; 34.1947222222500002Координати: 44°52′39″ пн. ш. 34°11′41″ сх. д. / 44.87750000002777284° пн. ш. 34.1947222222500002° сх. д. / 44.87750000002777284; 34.1947222222500002
Країна Україна Україна
Розташування Піонерське
Тип садиба[d]
Стиль неоготика
Архітектор Клаузен Оскар Андрійовичd
Статус  Герб Об`єкт культурної спадщини народів РФ регіонального значення. Рег. № 911710855920005 (ЄДРОКС). Об`єкт № 8231319000 (БД Вікімандрів)

Садиба Кесслера. Карта розташування: Росія
Садиба Кесслера
Садиба Кесслера
Садиба Кесслера (Росія)
Садиба Кесслера. Карта розташування: Україна
Садиба Кесслера
Садиба Кесслера
Садиба Кесслера (Україна)
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Садиба Монжене (Замок Монжене або садиба Кесслера[1][2][3][4]) — будівля знаходиться в селі Піонерське Сімферопольського району. В даний час від садиби залишилися лише руїни. Влада Криму шукає інвестора для відновлення будівлі[5].

Архітектура[ред. | ред. код]

Дворянська садиба виконана у вигляді середньовічного замку в неоготичному стилі. Будівля має два поверхи і триповерхову вежу[6]. На фасаді будівлі був зображений родовий герб — крилатий кінь з людським обличчям, і короною над ним (герб не зберігся через руйнування частини фасаду)[7]. За однією з версій він з'явився при реставрації в середині 1940-х років. Поруч зі входом розташований фонтан. За садибою знаходяться господарські будівлі та конюшня. До будівлі веде дорога з висаджених тополь. Раніше поруч з садибою розташовувався фруктовий сад і декоративні ставки[6][8].

Історія[ред. | ред. код]

Садиба в 1913 році

Будинок побудовано у 1880-ті роки архітектором Оскаром Андрійовичем Клаузеном для сім'ї російських німців Кесслерів. Пізніше садибою володів поміщик Василь Степанович Гнутов[6]. До 1917 року будівля належала подружжю Ганні Федорівні та Адольфу Карловичу Монжене де-Сен-Моран[6]. За їх розпорядженням були створені декоративні ставки[8]. Чоловік загинув від вибуху пороху під час розчищення території навколо садиби. В пам'ять про чоловіка, Ганною Федорівною неподалік була побудована каплиця, що не збереглася до наших днів. Імовірно його могила розташовується поблизу будівлі, проте вона досі не знайдена. Як не знайдено і місце розташування каплиці[9].

Наступним власником садиби став поміщик Л. А. Кованько, а потім контр-адмірал Микола Аркадійович Петров-Чернишов, який відкрив «Гірничо-лісовий курорт для видужуючих»[8][7]. У 1947 році будівля почала функціонувати як інтернат для дітей, який очолювали подружжя Швайковських. Тоді ж у будівлі проводилися реставраційні роботи силами полонених німців та угорців[6]. Після закриття дитячого будинку будівлю передали людям, які потребували житло, а коли вони покинули його, садиба прийшла в занепад[9] . В середині 1960-х років будівля стала непридатною для проживання. Потім, якийсь час садибою користувалося підприємство з виготовлення лікарських трав[8]. У 1970-і та 1990-і роки на місці садиби планувалося відкриття ресторану[7].

У лютому 2011 року Голова Республіканського комітету АРК з охорони культурної спадщини Сергій Тур заявив, що фінансування робіт з відновлення садиби включено до проєкту Програми економічного і соціального розвитку АРК на 2011 рік[10] . За складання проєктно-кошторисної документації Республіканський комітет АРК з охорони культурної спадщини заплатив підприємству «Укрпроектреставрація» 300 тисяч гривень[11]. Восени 2011 року, відповідальний за зв'язки з пресою комітету з охорони культурної спадщини АРК Георгій Когонашвілі розповів, що незабаром в будівлі почнуться відновлювальні роботи[8]. Влітку 2012 року було повідомлено, що садиба буде передана у відання комітету з будівництва та архітектури АРК[12].

У 2012 році впала частина лицьової стіни другого поверху з зображенням герба[13].

У січні 2015 року голова комітету з охорони культурної спадщини РК Наталія Гриненко заявила, що садиба включена до проєкту програми «Розвиток культури та збереження об'єктів культурної спадщини Республіки Крим на 2015—2017 роки»[14]. Однак на цей час залишились лише руїни. Навесні 2017 року сімферопольська група Secret Land зняла кліп на руїнах будівлі з метою залучення уваги до зруйнованої садиби[15].

У квітні 2019 року заступник голови російського Державного комітету з охорони культурної спадщини Криму В'ячеслав Зарубін зазначив, що комітет запропонував його викупити у власність, у користування, розпорядження з метою відновлення[16].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перелік видатків, які будуть проводитися в 2011 році за рахунок коштів бюджету розвитку спеціального фонду бюджету Автономної Республіки Крим
  2. План реалізації першого етапу (2011—2013 роки) Стратегії економічного та соціального розвитку Автономної Республіки Крим на 2011—2020 роки
  3. Річний план закупівель республіканського комітету Автономної Республіки Крим на 2011 рік з охорони культурної спадщини. Архів оригіналу за 2018-02-06. Процитовано 2018-02-05. 
  4. Отчёт Государственного комитета по охране культурного наследия Республики Крым о выполнении графиков освоения бюджетных средств на 2015 год
  5. Сергей Винник (16.02.2017). Первые на очереди (ru). Российская газета. Архів оригіналу за 2017-02-16. Процитовано 2017-11-01. 
  6. а б в г д Усадьба Кесслера (ru). Крымский архитектурный портал. 10.03.2009. Архів оригіналу за 2017-06-27. Процитовано 2017-11-01. 
  7. а б в Валентина Васильева (19.07.2017). Губит не время. Губит безразличие (ru). Крымская правда. Архів оригіналу за 2017-12-28. Процитовано 2017-11-01. 
  8. а б в г д Наталья Дремова (2011). Графские развалины: усадьба в Пионерском ждет реставрации (ru). Первая крымская. Архів оригіналу за 2016-12-22. Процитовано 2017-11-01. 
  9. а б Ирина Ковалёва (17.12.2008). Потерянные усадьбы Таврики (ru). Крымская правда. Архів оригіналу за 2017-11-07. Процитовано 2017-11-01. 
  10. В Крыму некоторые старинные усадьбы предлагают передать в управление Рескома по охране культурного наследия (ru). Крымское информационное агентство. 02.2011. Архів оригіналу за 2017-11-07. Процитовано 2017-11-01. 
  11. Проекты реставрации усадеб Кесслера, Палласа и синематографа «Баян» обойдутся Крыму в миллион (ru). Центр журналистских расследований. 13.05.2011. Процитовано 2017-11-01. 
  12. Памятники архитектуры местного значения будут переданы в сферу управления Рескомстроя Крыма (ru). Крымское информационное агентство. 08.2012. Архів оригіналу за 2017-11-07. Процитовано 2017-11-01. 
  13. Усадьба Кесслера осталась без части фасада с гербом (ru). Крымский архитектурный портал. 25.06.2012. Архів оригіналу за 2017-11-07. Процитовано 2017-11-01. 
  14. Алексей Правдин (23.01.2015). Крымские дворцы: посторонним вход воспрещён? (ru). Крымский ТелеграфЪ. Архів оригіналу за 2017-08-23. Процитовано 2017-11-01. 
  15. Максим Русинов (31.03.2017). В Симферополе засняли призрак Монжене (ru). Крымский ТелеграфЪ. Архів оригіналу за 2017-12-28. Процитовано 2017-11-01. 
  16. Евгений Жук (2020-04-08). Заброшенные имения Крыма: усадьба Монжене. Крым.Реалии. Процитовано 2021-10-19. 

Посилання[ред. | ред. код]