Садок вишневий коло хати
«Садо́к вишне́вий ко́ло ха́ти…» — вірш Тараса Григоровича Шевченка із циклу «В казематі». Вважається перлиною української та світової ліричної поезії. За словами дослідниці Шевченкової біографії та творчості Н. П. Чамати:
| « | Зміст і тональність вірша — світлий, життєствердний опис весняного вечора в українському селі, мрія про красу людських стосунків, про родинне щастя в гармонії з розкішною природою... Навіяна спогадами, імовірно часів власного дитинства, ідилія має явний підтекст, відтворюючи образ райського саду, Едему, що ним в уявленні Шевченка одвічна глибинна сутність України. | » |
Також, за словами Ніни Чамати, Шевченко поставив вірш у збірці «В казематі» на «центральну за значеням позицію».
Зміст
Створення та видання[ред. • ред. код]
Тарас Григорович написав вірш упродовж 19 — 30 травня 1847 року, коли перебув у казематі ІІІ відділу Імператорської канцелярії в Санкт-Петербурзі. «Садок вишневий коло хати…» надруковали 1859 року в журналі «Народное чтение», а в журналі «Русское чтение» він вийшов за назвою «Вечір»[1].
Аналіз[ред. • ред. код]
- Содомора А. Шевченків садок і Франкове поле. Спроба прочитання. — Львів: Апріорі, 2014. — 104 с.
| « | ...Мірне чергування звукових і зорових образів у першій строфі... На трьох строфах - ... гармонійна світобудова. "Садок вишневий..." - своєрідна квінтесенція Шевченкового світовідчування, світобачення, що поставало на трьох засадах: біблійній, античній, народній. | » |
Музика[ред. • ред. код]
У 1875 Петро Чайковський склав музичний твір «Вечір» на переклад вірша Шевченка російською Л. Меєм[2].
Український композитор ХХ ст. Богдан Вахнянин написав хоровий твір на цей вірш[3]. У 1964 році білоруський композитор Анатолій Богатирьов написав романс для голосу з фортепіано.
У 1998 році з'явився «Садок вишневий коло хати» у виконанні музичного гурту «Мертвий півень» (альбом «Шабадаба»).
Вплив на мистецтво[ред. • ред. код]
Образ садка вишневого увійшов до української літератури як образ ідилічного українського села. До цього образу в своїх п'єсах звертався драматург Микола Куліш.[4]
Рідко який хор не має у своєму репертуарі «Садка вишневого…»: «Галицькі передзвони»[5], «Хорея Козацька»[6], хоровий клас факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. Івана Франка[7], Академічний камерний хор «Вінниця»[8] та ін.
Анімаційна візуалізація також надихається твором: на твір «Мертвого півня»[9], на твір вокального квартету «Алілуя»[10].
Алюзію на вірш містить поезія Олеся Барлога «Каліфорнія»[11].
Переклади[ред. • ред. код]
- литовською — Владас Бразюнас;
- російською — Лев Мей, Микола Ушаков, Ігор Костецький, С. Вайнблат, Арсеній Тарковський, В. Тимчук.
- угорською — Ласло Балла;
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Ізборник. «В КАЗЕМАТІ»
- ↑ «Сад вишнёвый возле хаты» (рос.)
- ↑ Хоровий твір
- ↑ Є. Гай. Шевченківські джерела в драматургії Миколи Куліша // Шевченкознавчі студії. - 2009. - Вип. 12. - С. 24-31
- ↑ Мирослав Бойчук (2011-05-22). Галицькі Передзвони. Садок вишневий коло хати.. Процитовано 2016-02-21.
- ↑ mitka48 (2013-06-06). Хорея Козацька - Садок вишневий коло хати. Процитовано 2016-02-21.
- ↑ Vasyl Ch (2015-06-29). "Садок вишневий". Процитовано 2016-02-21.
- ↑ Людмила Подолян (2014-12-05). Садок вишневий коло хати. Процитовано 2016-02-21.
- ↑ Ihor Ivantsiv (2014-02-04). Садок вишневий коло хати. Процитовано 2016-02-21.
- ↑ Ольчик Соловьева (2013-12-10). Мультфільм "Садок вишневий коло хати" Шевченко Т.Г.. Процитовано 2016-02-21.
- ↑ Барліг О. Межа // Кур'єр Кривбасу. — 2014. — № 293-294-295. — С. 360—371
Джерела[ред. • ред. код]
 |
У Вікіджерелах є оригінали текстів на тему: |
- Авраменко О. М. та Дмитренко Г. К. Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. — м. Київ : Грамота, 2009. — 303 с. — 119 076 прим. прим.
