Перейти до вмісту

Сад імені Тараса Шевченка (Харків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сад ім. Т.Г. Шевченка

Каскадне озеро у саду
Назва на честьШевченко Тарас Григорович Редагувати інформацію у Вікіданих
50°00′06″ пн. ш. 36°13′53″ сх. д. / 50.001536567164° пн. ш. 36.231349416999° сх. д. / 50.001536567164; 36.231349416999G O
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування Харків, Сумська вулиця, 35
Площа27 га
Засновано1804 Редагувати інформацію у Вікіданих
Керуюча організаціяСКП «Харківзеленбуд»
Статус:Ботнічна пам'ятка природи місцевого значення
Сад імені Тараса Шевченка (Харків). Карта розташування: Україна
Сад імені Тараса Шевченка (Харків)
Сад імені Тараса Шевченка (Харків) (Україна)
Мапа
CMNS: Сад імені Тараса Шевченка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Сад імені Тараса Шевченка (колись Університетський сад) — ботанічна пам'ятка природи у центрі міста Харкова, один з найстаріших у місті парків. Заснований у 1804 році як Університетський. У 1935 році перейменований на честь Тараса Шевченка, а на алеї з боку Сумської вулиці встановлений один із найвідоміших пам'ятників Кобзареві. Займає площу близько 27 га, неодноразово реконструйовувався. Поруч із садом розташований зоопарк, ботанічний сад та будівлі ХНУ.

Загальні дані

[ред. | ред. код]

Сад імені Тараса Шевченка (до 1935 року — Університетський) розташований у середмісті Харкова. Обмежений із півночі майданом Свободи, зі сходу — Сумською вулицею, із півдня — вулицями Римарською та Петра Григоренка, із заходу — вулицею Клочківською, харківським ботанічним садом, харківським зоопарком, астрономічною обсерваторією та будівлею ХНУ.

Нині Сад імені Тараса Шевченка є ботанічною пам'яткою природи місцевого значення, об'єктом природно-заповідного фонду міста Харкова, яким опікується СКП «Харківзеленбуд»[1]. Створено цю пам'ятку рішенням облвиконкому від 3 грудня 1984 р. № 562.

Площа саду імені Тараса Шевченка становить 27 га. Сад прикрашають близько 100 видів декоративних листяних і хвойних дерев, чагарників різних садових форм, яскраво оформлені численними видами квіткових рослин орнаментальні клумби, рабатки, партери, бордюри, квітники, панно, вази та інші форми зеленої архітектури. В саду розташовані декілька фонтанів, пам'ятники і скульптури. Як пам'ятка природи сад імені Тараса Шевченка включає 20 вікових дубів віком від 200 до 300 років, що є рештками корінних дубових пралісів, що в минулому росли біля міста.

Історія

[ред. | ред. код]
Університетський сад (вид із центру вбік Сумської), 1907—1917 роки. Вдалині — пам'ятник Каразінові

Заснування

[ред. | ред. код]

На початку XVIII століття територія, де нині розташований сад, належала харківському полковнику Прокопію Куликовському. Його родина активно використовувала ці землі для господарських потреб, розбивала сади та обробляла поля[2]. Після смерті Куликовського частина маєтку перейшла до родини Шидловських — спочатку до полковника Лаврентія, потім до його сина Романа, а згодом до онука — Григорія Шидловського, державного радника[2]. На території майбутнього парку тоді існувала заміська садиба з дерев'яним будинком, господарськими спорудами та фруктовим садом. Наприкінці XVIII століття маєток пережив фінансові труднощі: Григорій Шидловський заклав його в борг під заставу, і після несплати боргу земля перейшла до опіки князя Дмитра Кантемира. У 1804 році опіка виставила маєток разом із Кантемирівським садом на торги, і його придбав Євген Васильєв, ад'юнкт щойно створеного Імператорського Харківського університету[2]. Тоді сад став Університетським[2]. Частина території, що належала військовим обивателям та поміщикам, була передана Харківському університету[3][2].

Головна алея Університетського саду (від сучасного пам'ятника Шевченкові до Каскаду). За деревами — магазин фототехніки Анатолія Вернера

Закладку парку доручили садівникові Цетлеру, який у 1805 році створив головну вісь майбутнього ансамблю — липову алею (нині відома також як Дубова алея. Переважно засаджена каштанами. Йде від пам'ятника Шевченкові до Каскаду). Наступного року її доповнили деревами, пересадженими з околиць Холодної Гори, а згодом — ще тисячами саджанців, привезених із лісів під Куряжем, Пісочином і Хорошевом. До 1808 року сад прикрасили понад тисяча рідкісних дерев і кущів[2].

Згодом територію на місці дубового гаю облаштували у дусі англійського ландшафтного парку: з'явилися тераси, оранжерея, розарій, а також кілька альтанок, у яких у теплу пору року відпочивали харківці[2]. В одній з альтанок навіть грав оркестр, адже сад швидко став популярним місцем прогулянок і світських зустрічей харківської інтелігенції[2]. Нижня частина саду передана під ботанічний сад[3][2].

Розбудова

[ред. | ред. код]

У 1808 році в саду відкрита астрономічна обсерваторія. У 1895 році на ділянці у близько 2,5 гектари землі дослідного поля саду Південноросійське товариство акліматизації відкрило бжільничо-шовковознавську станцію та невеликий пташник зі свійськими птахами, які пізніше перетворилися на харківський зоопарк[4][5][6]. Станція розмістилася у дерев'яному будинку, спорудженому 1895 року за проєктом братів-архітекторів Сергія та Іліодора Загоскіних[4][7]. Пізніше будівля стала адміністрацією зоопарку, однак була знищена під час реконструкції зоопарку у 2017 році для створення театру просто неба[7][8].

Відкриття пам'ятника Василю Каразіну (на місці сучасного пам'ятника Тарасові Шевченку), 20 червня 1907 року

20 червня 1907 року на центральній алеї з боку Сумської вулиці відкрито пам'ятник засновнику Харківського університету Василю Назаровичу Каразіну. Ідея його створення виникла 1872 року з ініціативи письменника Григорія Данилевського до 100-річчя від дня народження Каразіна. Кошти на спорудження збирали за підтримки університету та земських зборів, а до організаційного комітету увійшли ректор, професори й родичі вченого[9]. Скульптуру виконав Іван Андреолетті, а п'єдестал спроєктував архітектор Олексій Бекетов. Каразіна зображено під час промови 1802 року, коли він обґрунтовував потребу заснування університету[9]. Згодом він кілька разів змінював місце розташування — у 1934, 1958 і, зрештою, у 2004 році, коли його встановили біля головного входу до університету, що нині має ім'я свого засновника.

Радянська доба

[ред. | ред. код]
За мить до відкриття пам'ятника Т. Г. Шевченку в Харкові 24 березня 1935 року

У 1933 році була демонтована огорожа саду з боку Сумської вулиці й сад був відкритий для всіх із безплатним відвідуванням[10]. У 1935 році в саду на місці пам'ятника Каразінові відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку. Тоді Університетський сад перейменували на честь Кобзаря[3]. У 1939 році створено проєкт реконструкції та розширення саду. За ним передбачалося звести нові будівлі кафе, створити каскад з боку Клочківської, тераси, фонтани, перепланувати частину алей[11]. До початку Другої світової війни план реалізований частково. На початку ХХ століття територія навколо саду також була забудована: з'явилися будинки вздовж Сумської, Римарської, майдану Свободи, Клочківської, зведено комплекс Харківських висоток[3]. У роки Другої світової війни сад постраждав[10]. Серед іншого було зруйновано будівлі інституту шляхетних дівчат, пошкоджено зелені насадження[10][12]. Територія саду використовувалась нацистами як меморіальний комплекс для поховань німецьких військових[13]. В саду поховано Вальтера фон Гюнерсдорффа, Георга Брауна тощо[13]. Своїх нинішніх розмірів парк набув, коли до нього приєднали парк зруйнованого Інституту шляхетних дівчат і частину саду Комерційного клубу, який у радянський час був відомий як Профспілковий парк[2].

Похорон Вальтера фон Гюнерсдорффа у липні 1943 року

У 1950-х роках парк було реконструйовано. Зведено нові будівлі, переплановано алеї. У 1954 році за проєктом архітекторки Ганни Маяк на місці сходів з боку Клочківської створено каскадний фонтан[14]. Через яр перекинуто місток із колишнього пасажу. У 1946—1947 роках за проєктом архітекторів Миколи Ареф'єва, Єлизавети Любомілової та Ганни Маяк побудовано літній музичний театр на 1800 місць[15][16]. Акустичне обґрунтування виконав Олександр Гінзбург[17]. У кінці 1950-х років було вирішено накрити цей театр дахом, щоб зробити його закритим приміщенням, придатним для використання протягом року. У грудні 1958 — січні 1959 року проведено архітектурний конкурс, який виграв проєкт архітекторів Вадима Васильєва, Юрія Плаксієва, Володимира Рєусова та інженера Лева Фрідгана[18][19]. Будівництво споруди здійснювалося з використанням новаторських технічних рішень — дах виконаний у формі сідлоподібної оболонки (гіперболічного параболоїда), утримуваної двома похилими залізобетонними арками та вантами. Кіноконцертна зала «Україна» була здана в експлуатацію 8 серпня 1963 року, а перший концерт відбулося 12 серпня 1963 року[20]. Упродовж історії зал використовувався для показу фільмів, концертів та інших культурних заходів. За проєктом архітекторів Клейн Б. Г., Соколова Г. А. та інженера Кононенка Г. М. у 1960-х роках на одній з алей парку зведено відоме кафе Кристал[21].

Каскадний фонтан до реконструкції

Після відновлення Незалежности

[ред. | ред. код]

У 2015 році було проведено капітальний ремонт фонтану у саду імені Тараса Шевченка[22]. На початку травня 2016 року головний архітектор Харкова Сергій Чечельницький оголосив про наміри міської влади провести реконструкцію саду імені Тараса Шевченка[22][23]. Реконструкція відбувалася у 2016—2019 роках за ініціативи міської влади під керівництвом Геннадія Кернеса[24]. Роботи здійснювалися коштом міського бюджету з залученням державних субвенцій[25]. Загальна вартість реконструкції, за підрахунками Харківського антикорупційного центру, зросла майже у шість разів — від початкових 49 млн грн до понад 295 млн грн, а з урахуванням подальших додаткових угод, перевищила 600 млн грн[26][27][25][28][29].

Перші тендери були оголошені влітку 2016 року[24]. Роботи розпочалися ще до затвердження проєктної документації, яку пізніше, у вересні 2016 року, замовило комунальне підприємство «Харківзеленбуд» у фірми ТОВ «Ароф» — колишнього підприємства, пов'язаного з головним архітектором Харкова Сергієм Чечельницьким та майбутньою головною архітекторкою міста Тетяною Полівановою[24][30]. Вартість проєкту склала 1,09 млн грн[24]. Підрядником реконструкції стала ТОВ «Київська будівельна компанія-Плюс», що отримала кілька підрядів на десятки мільйонів гривень[31][27]. Згодом до робіт залучили ще одну фірму — ТОВ «Інжинірингова компанія Планета Буд», яка стала головним виконавцем проєктів у 2017—2019 роках[25][32][33]. Під час реконструкції облаштовано нові покриття, реконструйовано системи водопостачання та освітлення, на місці яру створено каскадне озеро, облаштовано дитячі майданчики, фонтани й нові зони відпочинку[34][35]. Під час робіт було заплановано знесення дерев обсягом близько 100 тонн деревини, попри попередні обіцянки міської влади зберегти зелені насадження[22][23][26]. Це викликало критику екологів і частини громадськости[26].

Один із найвідоміших об'єктів саду — фонтан «Каскад» у 2018—2019 роках зазнав кардинальних змін[36]. Спочатку планувалося його відновлення, однак за рішенням замовника проєкт переглянули — на місці фонтану облаштовано сходи[36][37][38]. Автором проєкту виступив архітектор з Чернігова Артем Прощенко, а виконавцем — «Інжинірингова компанія Планета Буд»[33][36][38]. Загальна вартість робіт на «Каскаді» зросла до понад 103 млн грн[33][39]. Рішення про знищення каскаду викликало обурення серед містян[37][40][41][42][43].

Фонтан із музичними мавпами

У 2019 році в яру саду збудували новий фонтан із декоративними скульптурами мавп. Його вартість склала понад 50 млн грн, з яких безпосередньо на фонтан — близько 38 млн грн[44]. Проєкт отримав неоднозначну реакцію містян через художнє оформлення та високу вартість[43]. Первісно мавпи, що розташовувалися на 4-х рівнях фонтану, були голі. У 2020 році мавп, створених турецьким скульптором Сукру Еренлером, вдягли у костюми, а 2024 року демонтували[45][43]. Окрім цього облаштовано фонтани біля колишнього каскаду, а також світломузичний, що оцінювався у 69 млн грн[46]. У ході реконструкції у яру створили штучне каскадне озеро, де спочатку мешкали чорні лебеді. Проте після низки інцидентів з відвідувачами, які купалися у водоймі, міський голова Кернес розпорядився переселити птахів, а у ставку облаштувати фонтани[47]. Вартість додаткових робіт у цій частині саду склала ще понад 51 млн грн[47].

В результаті реконструкції знищено старовинний місток, перекинутий через яр. У 1870-х роках Пащенко-Тряпкін ініціював зведення пасажу — критої торгової галереї з магазинами, яка проходила через квартал[48][49]. Пасаж складався з двох ділянок, з'єднаних під прямим кутом. Один з входів вів з Університетської вулиці, інший — через місток, перекинутий над Купецьким узвозом, з боку Університетської гірки. Пішохідний міст був збудований у 1877 році[50]. У роки Другої світової війни міст вцілів. Під час знесення старих будівель він переміщений у сад Шевченка й отримав неофіційну назву «Люсин мостик»[51][52][53]. У 2016—2019 році під час реконструкції міст зник, а на його місці з'явився новий, що навіть не нагадує оригінальний[54]. До цього з'являлися петиції за внесення містка до переліку пам'яток архітектури[55][56].

У вересні 2020 року в Харкові відбулася низка конфліктів між відвідувачами саду імені Тараса Шевченка та приватною охоронною фірмою, що забезпечувала порядок на його території. Події викликали широкий громадський резонанс і стали причиною студентського протесту проти дій охорони та заборони сидіти на газонах. Після реконструкції саду Шевченка 2016—2019 років на його території було встановлено систему автоматичного поливу, у зв'язку з чим міська влада заборонила відвідувачам ходити чи сидіти на траві[57][58]. Контроль за виконанням цієї заборони поклали на приватну охоронну компанію, найняту Харківською міською радою[57]. Заборона поширилася й на інші харківські парки[59][60][61]. У червні 2020 року стався перший зафіксований інцидент: за повідомленнями ЗМІ, охоронець парку побив 34-річного відвідувача Ярослава Васильченка, який хотів відпочити на газоні[61][62]. Поліція кваліфікувала дії охоронця як нанесення легких тілесних ушкоджень, розслідування передали до суду[62][57]. 4 вересня 2020 року двоє студентів зазнали побиття у громадській вбиральні саду. За словами потерпілих, вони зайшли разом до чоловічої кабінки, щоб допомогти дівчині, якій стало зле. Через кілька хвилин до приміщення увірвалися чоловіки, які силоміць витягнули дівчину, а хлопця повалили на підлогу та били ногами[63][64]. Постраждалі заявили, що нападниками були охоронці саду, тоді як представники охоронної компанії стверджували, що їхні співробітники не брали участи у бійці[63][64]. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про легкі тілесні ушкодження[63][57][65]. 6 вересня 2020 року близько сотні студентів з різних вишів Харкова вийшли на акцію протесту[58]. Учасники зібралися біля пам'ятника Тарасові Шевченку, вимагаючи притягнути до відповідальности осіб, причетних до побиття студентів, і скасувати заборону на перебування на газонах[58][57][66]. Після проголошення вимог протестувальники сіли на траву, читали книги, грали на гітарах та у настільні ігри[58][57]. Під час виступів біля пам'ятника Шевченкові, працівники саду намагалися розігнати протестувальників водою, а на газоні ввімкнули полив[66][57]. Після інцидентів Харківська міська рада не реагувала на дії охорони та вимоги пікетувальників.

У 2021 році сад було запропоновано перейменувати на честь засновника Василя Назаровича Каразіна[67].

Пам'ятки у парку

[ред. | ред. код]

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

У саду розташовані декілька пам'ятників, в тому числі визначні приклади міської скульптури, зокрема при вході на центральну алею з боку вулиці Сумської — пам'ятник Тарасові Шевченку, що є одним з найкращих у світі. В саду також встановлені скульптури видатних людей, пов'язаних з Харковом, декілька пам'ятних каменів тощо.

Назва Фото Опис Примітки
Пам'ятник Тарасові Шевченку
При вході на центральну алею саду з боку вулиці Сумської знаходиться 16,5-метровий пам'ятник Тарасові Шевченку, фасад якого звернений до Сумської. Автори — скульптор Матвій Манізер і доктор архітектури професор Йосип Лангбард. Споруджений за результатами Всесоюзного конкурсу 1934 року та відкритий 24 березня 1935 року на місці перенесеного до нового корпусу університету пам'ятника Василеві Каразіну.

Постамент виготовлений з сірого лабрадору. На уступах архітектурної спіралі, що оточує одинадцятиметровий тригранний пілон з фігурою Т. Шевченка, розмістилися шістнадцять статуй, що втілили героїв творчости Кобзаря. Фігура Шевченка має висоту 5,5 м. Фігури, що оточують п'єдестал, удвічі менші від статуї Шевченка. Для створення скульптур М. Манізеру позували актори харківського театру «Березіль», згодом народні артисти СРСР Наталія Ужвій, Авмросій Бучма, Іван Мар'яненко, Олександр Сердюк.

На момент відкриття пам'ятник Тарасові Шевченку був найбільшою бронзовою композицією в СРСР. Для будівництва пам'ятника всього було привезено 75 вагонів будівельного матеріалу (зокрема, граніту), третину якого склав лабрадор.

 [68]
Пам'ятний знак репресованим кобзарям, бандуристам, лірникам
Пам'ятний знак репресованим кобзарям, бандуристам, лірникам було відкрито в саду ім. Т. Г. Шевченка біля театру опери та балету у Харкові 14 жовтня 1997 року. Автори пам'ятного знака — скульптори Валерій Бондар, Василь Семенюк, Олекса Шауліс і архітектор Олекса Морус. [69]
Пам'ятний знак на честь проголошення незалежности України
Пам'ятник встановлено 28 липня 1990 року на честь проголошення суверенітету України. [70]
Колона з фігурою Архістратига Михаїла
Колона з фігурою Архістратига Михаїла подарована Харкову містом Київ та встановлена у 2004 році. Пам'ятник зображає архангела Михаїла, який є небесним покровителем Києва і символізує захист міста. [71]
Пам'ятник 50-й паралелі
Пам'ятний знак у вигляді опуклого люка, що символізує, що місто є найбільшим на 50-й паралелі північної широти. Робота над проєктуванням пам′ятника розпочалася у 2004 році. Пам'ятний знак було споруджено восени 2010 року з ініціативи депутатів міської та обласної ради. Авторами проєкту стали депутат міської ради Габрієл Михайлов та дизайнер Сергій Фомічев. [72][73][74]
Скульптура «Аксакала»
Виготовлена у 1989 році харківським скульптором Сейфаддіном Алі огли Гурбановим. [75]
Пам'ятник «Маленьким янголам, які так рано зустрілись з людською жорстокістю та, на жаль, ніколи не стануть дорослими»
Розташований поруч з обласним палацом дитячої та юнацької творчости. Композиція складається з бронзових фігур хлопчика і дівчинки у вигляді ангелів з обпаленими крилами, які пролітають над гранітною брилою, що символізує вибух. Пам'ятник відкрито 4 червня 2023 року. Пам'ятник висотою близько 5 метрів. Скульптором пам'ятника є харківський художник Михайло Ятченко. [76]
Скульптура «Рецепт від академіка Вернадського»
Скульптура зображає українського та російського науковця і філософа Володимира Івановича Вернадського за приготуванням борщу. Він варить борщ у каструлі, підгодовуючи собаку. Поруч лежить листок із рецептом борщу. Скульптура встановлена у 2019 році. Вона створена скульпторами Олександром Рідним та Анною Івановою. [77][78]
Мозаїка з дівчинкою-циганкою
Мозаїка подарована до Дня Харкова турецьким містом Газіантеп. Зображає копію мозаїки молодої циганки, яка була віднайдена в 1998 році під час археологічних розкопок міста Зеугме(інші мови) і зберігається у музеї мозаїк Зеугми. [79]
Пам'ятник Петру Гулак-Артемовському
Пам'ятник Петру Гулак-Артемовському встановлений біля головного корпусу Харківського національного університету. Монумент відкрили 17 листопада 2017 року на честь 213-річчя з дня заснування університету. Пам'ятник створено за проєктом скульптора Олександра Рідного, Анни Іванової та архітектора Сергія Чечельницького. [80]
Скульптура «Ностальгія Марка Бернеса»
Скульптура зображає радянського кіноактора і співака-шансоньє єврейського походження Марка Бернеса на лаві з собакою. Скульптура встановлена у 2019 році. Скульптором є Катіб Сафар-огли Мамедов. [81]
Скульптура «Людина-невидимка та Лесь Курбас»
Зображує відомого українського театрального режисера та актора Леся Курбаса, який спілкується з невидимкою. Скульптура встановлена у 2019 році. Скульптором є Олександр Рідний та Анна Іванова. [82]
Скульптура «Синя хусточка Шульженко та Дунаєвського»
Скульптура зображає радянського композитора українського єврейського походження Ісаака Дунаєвського, який грає на роялі Україна, а поруч танцює радянська естрадна співачка та акторка українського походження Клавдія Шульженко з синьою хусточкою. Скульптура встановлена у 2019 році. Скульптором є Катіб Мамедов. [83]
Пам'ятник футбольному м'ячу
Пам'ятник у вигляді бронзового м'яча з автографом Олега Блохіна на постаменті. Встановлений у 2001 році. [84][85]
Скульптура «Маестро Леоніда Бикова»
Скульптура зображає українського радянського актора, кінорежисера та сценариста Леоніда Бикова в образі льотчика Титаренка з фільму "В бій ідуть тільки «старики». Поруч із ним сидить цвіркун, а у чоботі — текст пісні «Смаглявка». Скульптура встановлена у 2019 році. Скульптором є Катіб Мамедов. [86][87]
Скульптура «Ваш портрет пензля Іллі Рєпіна»
Скульптура зображає українського художника Іллю Рєпіна, що пише картину. Скульптура встановлена у 2019 році. Скульптором є Олександр Рідний та Анна Іванова. [88]
Алея Дружби
Алея Дружби закладена учасниками Всесоюзного Шевченківського літературно-мистецького свята.
Алея кінозірок фестивалю «Харківський бузок»
Алея кінозірок фестивалю «Харківський бузок» була встановлена 2011 року. Тут зібрано відбитки Мілен Демонжо, Володимира Фокіна, Алли Сурикової, Володимира Дашкевича, Богдана Ступки, П'єра Рішара, Каті Ченко(інші мови), Наталі Фатєєвої, Жана-Поля Бельмондо, Шарля Жерара, Остапа Ступки, Олексія Петренка, Максима Дунаєвського, Бориса Токарєва, Людмили Гладунко(інші мови), Євгена Мамута, Алена Делона, Родіона Нахапетова, Ірини Борисової(інші мови). У 2025 році була демонтована для ремонту, при цьому стенди з відбитками долонь російських акторів, які підтримали агресію проти України, не будуть повертати. [89][90][91]
Пам'ятник Василеві Каразіну
Пам'ятник засновнику Харківського університету Василю Назаровичу Каразіну відкрито 20 червня 1907 року на центральній алеї з боку Сумської вулиці. Ідея його створення виникла 1872 року з ініціативи письменника Григорія Данилевського до 100-річчя від дня народження Каразіна. Кошти на спорудження збирали за підтримки університету та земських зборів, а до організаційного комітету увійшли ректор, професори й родичі вченого. Скульптуру виконав Іван Андреолетті, а п'єдестал спроєктував архітектор Олексій Бекетов. Каразіна зображено під час промови 1802 року, коли він обґрунтовував потребу заснування університету. За радянської доби пам'ятник демонтували з саду та перенесли на Університетську вулицю. 2004 року пам'ятник встановили біля головного входу до університету на майдані Свободи. [9]
ККЗ «Україна» після реконструкції 2021 року

Будівлі

[ред. | ред. код]
Кафе «Кристал»

В саду Шевченка розташовано декілька кафе, ресторанів та розважальних закладів. У 1946—1947 роках за проєктом архітекторів Миколи Ареф'єва, Єлизавети Любомілової та Ганни Маяк побудовано літній музичний театр на 1800 місць[15][16]. У 1960-х роках за проєктом архітекторів Вадима Васильєва, Юрія Плаксієва, Володимира Рєусова та інженера Лева Фрідгана театр накрито залізобетонним дахом сідлоподібної форми[18][19]. Кіноконцертна зала «Україна» була здана в експлуатацію 8 серпня 1963 року, а перший концерт відбулося 12 серпня 1963 року[20]. Упродовж історії зал використовувався для показу фільмів, концертів та інших культурних заходів. За проєктом архітекторів Клейн Б. Г., Соколова Г. А. та інженера Кононенка Г. М. у 1960-х роках на одній з алей парку зведено відоме кафе Кристал[21]. Окрім цього в саду збереглася будівля ветеринарної школи, зведена 1851—1855 року та реконструйована у 1961—1963 під палац дитячої творчости[92]. Зі сторони Римарської у 1970—1991 роках зведено академічний театр опери та балету[93]. Також у саду знаходиться Харківський дельфінарій з готелем. До саду примикає ботанічний сад і зоопарк.

Дуби

[ред. | ред. код]

В саду Шевченка розташовано близько 20 старовинних дубів віком понад 200 років[94]. Серед найстаріших — дуб на алеї біля головного фонтану. Він почав рости близько 1517 року. Його інколи називають дубом Василя Каразіна[95]. Обхват — 5 м, висота — 25 м[96]. Має статус ботанічної пам'ятки природи[96].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Участки. zelenbud.webflow.io. Процитовано 19 жовтня 2025.
  2. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Университетский сад. Откуда Родом (рос.). 2 вересня 2018. Процитовано 19 жовтня 2025.
  3. 1 2 3 4 Осторожно, лонгрид: Обновленный Сад Шевченко в Харькове. Харьков - куда б сходить? (укр.). Процитовано 18 жовтня 2025.
  4. 1 2 Про нас. zoo.kharkiv.ua (ua) . Процитовано 18 жовтня 2025.
  5. ↑ Маршала, Алена (5 вересня 2019). История харьковского зоопарка: медведи с ожирением, макаки в оккупации и новая реконструкция. Мій Харків (укр.). Процитовано 21 серпня 2025.
  6. ↑ История харьковского зоопарка - kharkiv.name (рос.). 30 червня 2022. Процитовано 21 серпня 2025.
  7. 1 2 Администрация зоопарка - Харьков. wikimapia.org (рос.). Процитовано 21 серпня 2025.
  8. ↑ Супутниковий знімок Maxar Technologies від 1 липня 2017 року
  9. 1 2 3 Пам’ятник В. Н. Каразіну. Karazin University. Процитовано 20 жовтня 2025.
  10. 1 2 3 Граковська, Наталя (10 вересня 2025). Територія парку була відкрита не для всіх: як раніше виглядав Сад Шевченка в Харкові. Телеграф (укр.). Процитовано 21 жовтня 2025.
  11. ↑ Проєкт міського саду в Харкові в кордонах 1939 року
  12. ↑ admin (30 червня 2017). История несохранившихся зданий нашего города. Харьковский Институт Благородных девиц. ВИДЕО. "Інфосіті" - інформаційно-аналітичний портал (укр.). Процитовано 18 жовтня 2025.
  13. 1 2 Пантеон німецької військової слави | Харківська мапа. khuamap.netlify.app. Процитовано 18 жовтня 2025.
  14. ↑ Харків, Клочковская улица, 52* – Сооружения садово-парковой архитектуры. photobuildings.com (укр.). Процитовано 19 жовтня 2025.
  15. 1 2 Можейко, 2021.
  16. 1 2 Карапетян, Дарина (15 липня 2025). ККЗ «Україна» як вісник нової архітектурної епохи. «Люк» (укр.). Процитовано 12 вересня 2025.
  17. ↑ Карапетян, Дарина (15 липня 2025). ККЗ «Україна» як вісник нової архітектурної епохи. «Люк» (укр.). Процитовано 12 вересня 2025.
  18. 1 2 Як у результаті звичайної реконструкції Харків отримав один з його символів. Слобідський край (укр.). Процитовано 12 вересня 2025.
  19. 1 2 LLC, Hulu. ККЗ «Україна» відкрив свої двері після реконструкції. www.city.kharkov.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  20. 1 2 LLC, Hulu. ККЗ «Україна» відкрив свої двері після реконструкції. www.city.kharkov.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  21. 1 2 Харків, Сумская улица, 35* – Рестораны, кафе, закусочные, шашлычные, пивные бары. photobuildings.com (укр.). Процитовано 19 жовтня 2025.
  22. 1 2 3 Наталья Кобзар. Сад Шевченко реконструируют. Status quo. 04.05.2016. (рос.)
  23. 1 2 Алексей Грищенко. В Харькове появится цветочный флаг с тризубом. Status quo. 04.05.2016. (рос.)
  24. 1 2 3 4 КОЛИШНЯ ФІРМА ЧЕЧЕЛЬНИКОГО ОТРИМАЄ МІЛЬЙОН ЗА ПРОЕКТ РЕКОНСТРУКЦІЇ САДА ІМ. ШЕВЧЕНКО. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 19 вересня 2016. Процитовано 20 жовтня 2025.
  25. 1 2 3 ВАРТІСТЬ РЕКОНСТРУКЦІЇ САДУ ШЕВЧЕНКА ЗРОСЛА В 6 РАЗІВ І ТЕПЕР СКЛАДАЄ 295 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ. КОШТИ ОТРИМАЮТЬ КИЯНИ ТА ОТОЧЕННЯ КОСІНОВА. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 21 грудня 2017. Процитовано 20 жовтня 2025.
  26. 1 2 3 ЗА 166 МІЛЬЙОНІВ ХАРКІВ'ЯНАМ ВИРУБАЮТЬ ДЕРЕВА В САДУ ШЕВЧЕНКА АБО РЕАБІЛІТАЦІЯ ПО-ХАРКІВСЬКИ. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 31 липня 2016. Процитовано 20 жовтня 2025.
  27. 1 2 Київська "прокладка" отримає 50 млн. на реконструкцію Сада Шевченко. "Лавочки" встановлять по 20 тисяч за штуку. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 12 грудня 2016. Процитовано 20 жовтня 2025.
  28. ↑ За три года на ремонт больниц у Кернеса потратили вполовину меньше, чем на реконструкцию сада Шевченко. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  29. ↑ Цена реконструкции сада Шевченко превысила 600 миллионов гривен. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  30. ↑ ФІРМА, ЗАСНОВНИКОМ ЯКОЇ БУВ ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ, ОТРИМУЄ МІЛЬЙОНИ ВІД ДЕПАРТАМЕНТУ ДЕ ПРАЦЮЄ ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 6 лютого 2017. Процитовано 20 жовтня 2025.
  31. ↑ СТАЛА ВІДОМА ФІРМА, ЯКА РОБИТЬ РЕКОНСТРУКЦІЮ САДА ІМ. ШЕВЧЕНКО. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 16 серпня 2016. Процитовано 20 жовтня 2025.
  32. ↑ На реконструкцію саду Шевченка та зоопарку докинуть ще 65 мільйонів. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 19 липня 2019. Процитовано 20 жовтня 2025.
  33. 1 2 3 Вартість капітального ремонту "Каскаду" збільшилась до 103 мільйонів. Уклали третій договір. Через 3 місяці після відкриття. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 25 листопада 2019. Процитовано 20 жовтня 2025.
  34. ↑ ЗА 166 МІЛЬЙОНІВ ХАРКІВ'ЯНАМ ВИРУБАЮТЬ ДЕРЕВА В САДУ ШЕВЧЕНКА АБО РЕАБІЛІТАЦІЯ ПО-ХАРКІВСЬКИ. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 31 липня 2016. Процитовано 20 жовтня 2025.
  35. ↑ Как выглядит сад Шевченко перед открытием - фоторепортаж KHARKIV Today. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  36. 1 2 3 "Каскад" закрили назавжди: проект за півтора мільйона гривень зробив архітектор з Чернігова. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 9 квітня 2019. Процитовано 20 жовтня 2025.
  37. 1 2 Мэрия добавила на реконструкцию Каскада еще один миллион гривен. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  38. 1 2 На ремонт "Каскада" в саду Шевченко потратят 60 миллионов. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  39. ↑ Как в саду Шевченко проходит реконструкция каскада. Фоторепортаж KHARKIV Today. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  40. ↑ Борьба за Каскад: обращение харьковчан с более 800 подписями передали в горсовет. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  41. ↑ В горсовете рассказали, почему не размещали петицию о Каскаде на сайте. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  42. ↑ "Каскад станет золотым": Кернес отказывается вернуть харьковчанам памятник. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  43. 1 2 3 Манченко, Марія Солодовнік, Олександр (7 вересня 2025). Сім проєктів останнього десятиліття, які обурювали Харків. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  44. ↑ Усі фінансові секрети фонтану з мавпами. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 4 вересня 2019. Процитовано 20 жовтня 2025.
  45. ↑ Меньшикова, Марія Солодовнік, Єлизавета (20 квітня 2024). Головні новини Харкова та області 20 квітня: хроніка. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  46. ↑ У Кернеса витратять понад 2 мільйони євро на реконструкцію фонтану у саду Шевченка. Стільки коштувала реконструкція фонтану Треві у Римі. anticor-kharkiv.org. Процитовано 20 жовтня 2025.
  47. 1 2 Замість чорних лебедів: на монтаж фонтану в саду Шевченка докинуть 51 мільйон гривень. anticor-kharkiv.org. Процитовано 20 жовтня 2025.
  48. ↑ Пасаж Пащенка-Тряпкіна | Харківська мапа. khuamap.netlify.app. Процитовано 2 травня 2025.
  49. ↑ ngeorgij (31 май, 2013). Старый пассаж. Харьков: новое о знакомых местах. Процитовано 2 травня 2025.
  50. ↑ Пасаж Пащенка-Тряпкіна | Харківська мапа. khuamap.netlify.app. Процитовано 2 травня 2025.
  51. ↑ Мост около Харьковского зоопарка раньше был в другом месте (ФОТО). РЕДПОСТ (рос.). Процитовано 2 травня 2025.
  52. ↑ Это по любви: как в саду Шевченко появился "Люсин мостик". kh.vgorode.ua (рос.). Процитовано 2 травня 2025.
  53. ↑ Люсин мостик. Харьков - куда б сходить? (укр.). Процитовано 2 травня 2025.
  54. ↑ Пасаж Пащенка-Тряпкіна | Харківська мапа. khuamap.netlify.app. Процитовано 2 травня 2025.
  55. ↑ У Кернеса просят внести мостик в саду Шевченко в список памятников архитектуры Харькова. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 2 травня 2025.
  56. ↑ Сохранить в оригинальном виде 130-летний пешеходный мостик через овражек в саду Шевченко и внести его в перечень памятников архитектуры нашего города. petition.city.kharkov.ua (англ.). Процитовано 2 травня 2025.
  57. 1 2 3 4 5 6 7 Мавричев, В'ячеслав (6 вересня 2020). У Харкові студенти посідали на газони, протестують проти свавілля охоронців. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  58. 1 2 3 4 Студенти влаштували пікет через газон у Харкові, на якому не можна сидіти. ТСН.ua (укр.). 7 вересня 2020. Процитовано 20 жовтня 2025.
  59. ↑ Алохінссон, Антон (4 травня 2023). На газонах (не) сидіти. Як працює парк Горького у Харкові. «Люк» (укр.). Процитовано 21 жовтня 2025.
  60. ↑ Федоркова, Тетяна (25 жовтня 2021). У харківському саду Шевченка створять зони для сидіння на газоні — міськрада. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 21 жовтня 2025.
  61. 1 2 У Харкові дозволили сидіти на одному газоні (ФОТОФАКТ). DUMKA.MEDIA (рос.). Процитовано 21 жовтня 2025.
  62. 1 2 Мавричев, В'ячеслав (19 червня 2020). Побиття охороною. Поліція розслідує конфлікт у харківському саду Шевченка. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  63. 1 2 3 Верещака, Марина (6 вересня 2020). Двоє студентів звинувачують охорону саду Шевченка у побитті. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  64. 1 2 Мавричев, В'ячеслав (6 вересня 2020). У Харкові студенти посідали на газони, протестують проти свавілля охоронців. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  65. ↑ Головне управління Національної поліції в Харківській області. hk.npu.gov.ua (укр.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  66. 1 2 Григоров, Антон (7 вересня 2020). «Як добре сидіти на траві»: комфортний Харків замість «успішного». «Люк» (укр.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  67. ↑ Павловська, Катерина (16 липня 2021). В Харькове предложили переименовать центральный сад. Город Х (укр.). Процитовано 22 жовтня 2025.
  68. ↑ Це найкращий пам'ятник, створений за роки радянської влади і встановлений на території колишнього Радянського Союзу. Сергій Чечельницький[недоступне посилання]
  69. ↑ Харківська обласна універсальна наукова бібліотека :: бібліотечні видання. library.kharkov.ua. Архів оригіналу за 12 травня 2008. Процитовано 20 жовтня 2025.
  70. ↑ Памятный знак в честь провозглашения суверенитета Украины в Харькове разрушил пьяный студент. Дозор.UA. Процитовано 20 жовтня 2025.
  71. ↑ Памятник Архангелу Михаилу. MyKharkov.info (рос.).
  72. ↑ Регион: События и факты: «Увековечен географический факт». «Время» № 187 (16618), 12 октября 2010, стр.2
  73. ↑ Конкурс на создание памятного знака, обозначающего 50-ю параллель, проходящую через сад им. Шевченко в Харькове, объявлен Харьковским горсоветом [Архівовано 2012-01-24 у Wayback Machine.] // «Status quo»
  74. ↑ В Харькове торжественно открыт памятный знак «50-я параллель». Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 22 вересня 2014.
  75. ↑ Скульптура Аксакала (Харьков). Wikimapia - Let's describe the whole world!. Процитовано 20 жовтня 2025.
  76. ↑ Панюшкіна, Яна (5 червня 2023). В Харькове открыли памятник детям, погибшим в результате вооруженной агрессии РФ. Marie Claire - женский журнал - все о моде, звездах и красоте (рос.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  77. ↑ В Харькове появился академик Вернадский с оригинальным рецептом борща (фоторепортаж). www.unian.net (рос.). 12 серпня 2019. Процитовано 20 жовтня 2025.
  78. ↑ В саду Шевченко появился академик Вернадский с оригинальным рецептом борща (ФОТО). РЕДПОСТ (рос.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  79. ↑ Сад Шевченко украсили древней мозаикой из Газиантепа. www.objectiv.tv (рос.). 23 серпня 2019. Процитовано 20 жовтня 2025.
  80. ↑ Шукач | Пам'ятник Петру Гулак-Артемовському в Харкові. www.shukach.com. Процитовано 20 жовтня 2025.
  81. ↑ Шукач | Скульптура "Ностальгия Марка Бернеса", г. Харьков. www.shukach.com. Процитовано 20 жовтня 2025.
  82. ↑ «Людина-невидимка і Лесь Курбас» - незвичний погляд на відомих харків'ян (відео). Харків Times (укр.). 27 липня 2019. Процитовано 20 жовтня 2025.
  83. ↑ Скульптура "Синя хусточка Шульженко та Дунаєвського" - Харків. wikimapia.org (укр.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  84. ↑ Пам'ятник м'ячу, Харків. UA.IGotoWorld.com. Процитовано 20 жовтня 2025.
  85. ↑ Бойченко, Наталя (18 грудня 2024). Історична подія для українського футболу торкнулася Харкова (фото, відео). Город Х (укр.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  86. ↑ Скульптура Маэстро Леонида Быкова - Харьков. wikimapia.org (рос.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  87. ↑ В саду Шевченко установили скульптуру Леонида Быкова. Офіційний сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету (рос.). 15 серпня 2019.
  88. ↑ Шукач | Скульптура «Ваш портрет кисти Ильи Репина», г. Харьков. www.shukach.com. Процитовано 20 жовтня 2025.
  89. ↑ mediaport (14 жовтня 2025). У саду Шевченка в Харкові прибрали стенди з відбитками долонь учасників «Харківського бузку». MediaPort (укр.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  90. ↑ Шукач | Аллея звезд кинофестиваля «Харьковская сирень». www.shukach.com. Процитовано 20 жовтня 2025.
  91. ↑ Аллея почетных гостей кинофестиваля «Харьковская сирень» - Харьков. wikimapia.org (рос.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  92. ↑ Ветеринарна школа | Харківська мапа. khuamap.netlify.app. Процитовано 20 жовтня 2025.
  93. ↑ Харків, Сумская улица, 25 – Театры. photobuildings.com (укр.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  94. ↑ В саду Шевченко в Харькове растут вековые дубы, которым поклонялась Цветаева (ФОТО). РЕДПОСТ (рос.). Процитовано 20 жовтня 2025.
  95. ↑ Найстарішому дереву в Україні – 2000 років. Права людини в Україні. Процитовано 20 жовтня 2025.
  96. 1 2 Шнайдер С. Л., Борейко В. Е., Стеценко Н. Ф. 500 выдающихся деревьев Украины. — К.: КЭКЦ, 2011. — 203 с.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сад_імені_Тараса_Шевченка_(Харків)&oldid=47711926