Перейти до вмісту

Саймон Кузнець

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузнець.
Саймон Кузнець
англ. Simon Smith Kuznets Редагувати інформацію у Вікіданих
Саймон Кузнець у 1971
Саймон Кузнець у 1971
Народився17 (30) квітня 1901(1901-04-30)
Пінськ, тепер Білорусь
Помер8 липня 1985(1985-07-08) (84 роки)
Кембридж, Массачусетс, США
ПохованняSharon Memorial Parkd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняСША США
Країна Російська імперія →  УНР → США США
Національністьєврей
Діяльністьекономіст, статистик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКолумбійський університет
ГалузьЕконометрика
ЗакладГарвардський університет, Пенсильванський університет, Університет Джонса Гопкінса, Національне Бюро Економічних Досліджень
Посадаголова Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникВеслі Клер Мітчелл Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіАнциферов Олексій Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиМілтон Фрідман
Jacob Schmooklerd
Richard Easterlind
Stanley Engermand
Роберт Фоґель
Subramanian Swamyd
Lance Taylord
Robert E. Gallmand
Yoram Ben-Porathd
W. Lee Hansend[2]
Harley Henry Hinrichsd[2]
Morris Hamburgd[3]
J. Parker Burskd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоШведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство[4]
AAAS[4]
Національна академія наук США
Економетричне товариство[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиPaul Wolf Kuznetsd[6]
Judith Steind[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Премія імені Нобеля з економіки

заслужений член Американської економічної асоціаціїd

член Економетричного товариства[d] (1939)

Член Американської статистичної асоціації[d] (1937)

медаль Френсіса А. Вокера (1977)

CMNS: Саймон Кузнець у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Са́ймон Сміт Кузне́ць (англ. Simon Smith Kuznets, Кузнець Семен Абрамович; 17 (30) квітня 1901, Пінськ, Російська імперія — 8 липня 1985, Кембридж, штат Массачусетс, США) — американський економіст, демограф і статист єврейського походження, спеціалізувався з макроекономіки та економічної історії. Лауреат Нобелівської премії з економіки (1971).

Кузнець відомий тим, що згенерував формулу і систему вимірювання національного економічного доходу — ВВП. Вперше освіту здобув у Харкові (тоді — Російська імперія).

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

За життя Саймона Кузнеця про його життя до еміграції було відомо мало, і він сам неохоче розповідав про цей період[7][8]. Так, офіційна Нобелівська автобіографія Кузнеця повідомляла лише те, що він народився в Російській імперії, де почав здобувати університетську освіту, а 1922 року емігрував до США, приєднавшись до свого батька, який виїхав туди до Першої світової війни[9]. У 1981 році він також повідомив, що провчився два роки в «економічному навчальному закладі» та пропрацював два роки на радянський уряд[10]. Прижиттєві біографії стверджували, що Кузнець народився в родині торговця хутром у Харкові, звідки його батько емігрував до США 1907 року[11][8]. Окремі біографії стверджували, що він навчався в Харківському університеті[12][13] на юридичному факультеті[14]. Детальну інформацію про ранні роки життя Кузнеця було з'ясовано лише після його смерті завдяки спогадам родичів і дослідженням його біографів, зокрема харківського дослідника Володимира Московкіна.

Семен (Шимон) Кузнець народився в Пінську 17 (30) квітня 1901 року в єврейській родині столинського міщанина Абрама Ісаковича Кузнеця та уродженки Рівного Поліни Кузнець (Фрідман). Його батько працював головним бухгалтером пінського відділення Азовсько-Донського комерційного банку та був досить заможною людиною[8]. Був середнім сином у сім'ї — мав старшого брата Соломона 1900 року народження та молодшого брата Георга 1909 року[15].

У 1908 або на початку 1909 року Шимон і Соломон разом з матір'ю переїхали до її батьків у Рівне, де оселилися на вулиці Шосейній (нині — Соборна), при цьому батько майбутнього економіста залишився в Пінську[15]. У Рівному Шимон жив у двомовній родині: його мати розмовляла російською, а її батьки — їдишем[7]. У січні 1910 року Абрам Кузнець привласнив значну суму коштів Азовсько-Донського комерційного банку (за різними оцінками від 30 до 100 тисяч золотих рублів), позичив ще 15 тисяч рублів у заможних пінчан, після чого виїхав за фальшивими документами до Лейпцига, а звідти емігрував до Сполучених Штатів Америки[8].

14 серпня 1910 року Шимон Кузнець вступив до Рівненського реального училища, де закінчив підготовчий і чотири перші класи училища[15]. У 1915 році, у зв'язку з наближенням фронту Першої світової війни до Рівного, євреї були вивезені з прифронтової смуги, і родина Кузнеців виїхала до Харкова, де разом з іншими біженцями оселилася в будівлі театру-цирку «Муссурі»[14]. Від 1915 до 1917 року Семен Кузнець навчався у Харківському 2-му реальному училищі, а 31 травня 1918 закінчив вищий додатковий клас училища, отримавши право на вступ до вищих навчальних закладів[16].

З осені 1918 до 1921 року навчався в Харківському комерційному інституті[7][16][17]. Курс навчання в цьому навчальному закладі тривав чотири роки, з яких перші два були відведені під базову економічну підготовку, а останні два — під спеціалізовану. Значну частину дисциплін викладали професори юридичного факультету Харківського університету: серед викладачів Кузнеця були статистик Олексій Анциферов, доктор політичної економії Володимир Левитський, математик Сергій Бернштейн та інші. Через події Громадянської війни у Росії та українських визвольних змагань Харківський комерційний інститут стабільно працював лише до кінця осені 1919 року, після чого він був реорганізований і виселений до будівлі єврейської богадільні, через що навчання фактично припинилося, і Кузнець зміг прослухати дисципліни лише першого і частково другого курсів[16]. Науковці, з якими Кузнець працював у США, вважали, що він здобув у Харкові глибокі знання в галузі статистичних і емпіричних методів[7] та підготував значну частину своєї магістерської дисертації, присвяченої критичному аналізові ідей Йозефа Шумпетера[18].

Після захоплення Харкова більшовиками у грудні 1919 року та проголошення міста столицею Української Соціалістичної Радянської Республіки Кузнеця було залучено до роботи в статистичному відділі Центральної ради профспілок України, а 1920 року він очолив відділ статистики праці ради профспілок[14]. 1921 року в збірці «Матеріали зі статистики праці в Україні» (рос. «Материалы по статистике труда на Украине») була надрукована стаття Семена Кузнеця «Грошова заробітна платня робітників і службовців фабрично-заводської промисловості м. Харкова у 1920 р.» (рос. Денежная заработная плата рабочих и служащих фабрично-заводской промышленности г. Харькова в 1920 г.).

Згідно з Ризьким мирним договором 1921 року Пінськ та Рівне відійшли до Другої Польської Республіки, і родина Кузнеців як біженці Першої світової війни отримала право репатріації з УСРР до Польщі. 1922 року родина Кузнеців покинула УСРР і виїхала до Варшави, а звідти Семен і його старший брат Соломон через Вільне місто Данциг емігрували до Сполучених Штатів Америки, прибувши до Нью-Йорка 7 березня 1922 року[16].

У Сполучених Штатах Америки

[ред. | ред. код]

У 1922—1923 роках навчається у Колумбійському університеті, після закінчення якого отримує ступінь магістра з економіки. 1926 року отримує докторський ступінь за дослідження «Циклічні коливання: розробка й оптова торгівля у США: 1919—1925».[19]

Від 1927 року Саймон Кузнець очолює Комітет з економічного зростання у Національному бюро економічних досліджень.

У США С. Кузнець теж мав успішний науковий дебют. Його запросили до однієї з престижних наукових установ — Ради з досліджень в галузі соціальних наук. Молодого вченого зацікавили теоретичні проблеми циклів та коливань в економіці. Він помітив, що заокеанські колеги ігнорують, як він вважав, важливу економічну складову — ціну товару й 1930 року виходить його ґрунтовна праця «Столітня динаміка виробництва та цін».

Вчений стає першопрохідцем у вивченні нової для того часу галузі економіки — досліджень національного доходу. С. Кузнець увійшов в історію економічної науки як дослідник проблем, пов'язані з національним доходом, економічними циклами та економічним зростанням. Він став творцем теорії будівельних циклів — коливань тривалістю у 18—25 років, які пов'язані з періодичним масовим оновленням житла новим поколінням. Вивчаючи особливості демографічних процесів, С. Кузнець відкрив закономірність динаміки цього явища та ряд важливих загальноекономічних закономірностей розвитку світової економіки.

Ступінь доктора отримав в Колумбійському університеті.

Працював професором в Гарварді (1960—1971), в університетах Пенсільванії (1930—1954) і Джона Хопкінса (Балтимор, 1954—1960); в Національному бюро економічних досліджень (1927−1961).

Президент Американської економічної асоціації в 1954 р.

Лауреат Нобелівської премії з економіки 1971 «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке призвело до нового, глибшого розуміння економічної і соціальної структури і процесу розвитку в цілому».

Вчений відомий і як педагог: був професором Гарвардського університету, викладав у Пенсільванському університеті, університеті Джона Гопкінса, також був обраний почесним доктором багатьох американських вузів, зокрема, Принстонського, Колумбійського, Пенсильванського університетів.

«Закон Кузнеця», «Великий маятник», «Гіпотеза Кузнеця» — ці та інші терміни економічної науки пов'язані з іменем С.Кузнеця.

Погруддя Семену Кузнецю у місті Харків

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У Харкові на честь Кузнеця були названі Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця та вулиця Семена Кузнеця у Шевченківському районі. Також на його честь у 2011 році встановлено меморіальну дошку за адресою вул. Алчевських 44[20]. У 2015 році статуя Семена Кузнеця відкрита перед входом до Харківського національного економічного університету[21]. Біля входу до Харківського національного університету імені Каразіна у 2016 році біля бюстів двом іншим нобелевським лауреатам Іллі Мечникову та Леву Ландау встановлено бюст Саймона Кузнеця[22].

У місті Рівне вулицю Толстого перейменували на вулицю Саймона Сміта.

Праці

[ред. | ред. код]

Ще в Харкові майбутній нобелівський лауреат видрукував свою першу наукову працю «Грошова заробітна плата робітників та службовців фабрично-заводської промисловості м. Харкова в 1920 р.» (1921).

Основні наукові праці:

  • «Перерозподіл населення та економічне зростання: Сполучені Штати, 1870—1950» (Population Redistribution and Economic Growth: United States, 1870—1950, 1957—1964);
  • «Економічне зростання націй: сукупний випуск і виробнича структура» (Economic Growth of Nations: Total Output and Production Structure, 1971);
  • «Населення, капітал та економічне зростання» (Population, Capital and Growth, 1973).
  • Підсумкова праця С. Кузнеця-економіста — «Капітал і американська економіка».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Find a Grave — 1996.
  2. ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ а б https://www.google.com/books/edition/Strength_in_Numbers_The_Rising_of_Academ/kPGJUiUCJZkC?hl=en&gbpv=1&pg=PA476
  4. ↑ а б NNDB — 2002.
  5. ↑ https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
  6. ↑ а б https://economics.indiana.edu/news-events/news/2024-09-06-01.html
  7. ↑ а б в г Weyl, Georges. Introduction: Simon Kuznets, Cautious Empiricist of the Eastern European Jewish Diaspora [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Kuznets, Simon (2011). Jewish Economies (Volume 1): Development and Migration in America and Beyond: The Economic Life of American Jewry (Economic Structure and Growth of Euro-American Jewry). Transaction Publishers. ISBN 9781412842112.
  8. ↑ а б в г Ильин А. Скелет в шкафу лауреата Нобелевской премии Семёна Кузнеца // Гістарычная брама № 1 (26)/2012 (рос.)
  9. ↑ Simon Kuznets — Biographical — The Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel 1971 (англ.)
  10. ↑ Kuznets, Simon (2002). Economic Development, the Family, and Income Distribution: Selected Essays. Cambridge University Press. с. 434. ISBN 9780521521963.
  11. ↑ Moritz, Charles (ed.) (1973). Current Biography Yearbook 1972 (вид. 33rd). New York: The H. W. Wilson Company. с. 266. ISBN 9780824204938.
  12. ↑ Pressman, Steven (2013). Fifty Major Economists (вид. 3rd). Routledge. с. 171. ISBN 9780415134811.
  13. ↑ Karier, Tom (2010). Intellectual Capital: Forty Years of the Nobel Prize in Economics. Cambridge University Press. с. 178. ISBN 9780521763264.
  14. ↑ а б в Наші Нобелівські лауреати. Три портрети на тлі Харківщини — Харківська обласна рада. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 23 березня 2015. [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.]
  15. ↑ а б в Московкин В., Самсонюк Т. Обучение братьев Семена и Соломона Кузнец в Ровенском реальном училище // Новий Колегіум № 2 (67)/2012 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 листопада 2013. Процитовано 23 березня 2015. [Архівовано 2013-11-09 у Wayback Machine.]
  16. ↑ а б в г Кузнец С. Экономическая система д-ра Шумпетера, излагаемая и критикуемая, Перлман М. Две фазы заинтересованности Кузнеца Шумпетером / Сост. докт. геогр. н., проф. В. М. Московкин, канд. ист. н. Д. Ю. Михайличенко, перев. Е. Е. Перчик; Под ред. докт. экон. н., проф. В. С. Пономаренко. — Харьков: ИД «ИНЖЕК», 2013. — 128 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 листопада 2013. Процитовано 25 березня 2014. [Архівовано 2013-11-11 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Barnett, Vincent, and Zweynerth, Joachim (2008). Economics in Russia: studies in intellectual history. Aldershot: Ashgate. p. 114 ISBN 9780754661498
  18. ↑ Perlman, Mark (2001). Two phases of Kuznets's interest in Schumpeter // Economics Broadly Considered: Essays in Honor of Warren J. Samuels, edited by Jeff Е. Biddle, John В. Davis, and Steven G. Medema. London: Routledge. — Р. 125—140. — ISBN 9780415236720.
  19. ↑ Weyl, E. Glen (2007). Simon Kuznets: Cautious Empiricist of the Eastern European Jewish Diaspora (PDF). Harvard University Society of Fellows; Toulouse School of Economics. с. 8. Архів оригіналу (PDF) за 17 жовтня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. [Архівовано 2013-10-17 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Шукач | Мемориальная доска нобелевскому лауреату Семену Кузнецу (Саймону Смиту). www.shukach.com. Процитовано 11 серпня 2025.
  21. ↑ Шукач | Статуя нобелевського лауреата з економіки Семена Кузнеця. www.shukach.com. Процитовано 11 серпня 2025.
  22. ↑ В Харьковском университете открыли памятники нобелевским лауреатам. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly (рос.). Процитовано 11 серпня 2025.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Вісник НАН України. — 2006. — № 10. — С. 50.
  • Абліцов В. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К. : КИТ, 2007. — 436 с.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Саймон_Кузнець&oldid=45938614