Сайншанд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Сайншанд
монг. Сайншанд
Вокзал
Вокзал
Основні дані
Координати: 44°53′ пн. ш. 110°08′ сх. д. / 44.883° пн. ш. 110.133° сх. д. / 44.883; 110.133
Країна Монголія
Населення 10891 (2008)
Поштові індекси 44101-44109
Телефонний код  +976 1 522
Часовий пояс UTC+8
Висота НРМ 961 м
Сайншанд. Карта розташування: Монголія
Сайншанд
Сайншанд
Сайншанд (Монголія)

Сайншанд у Вікісховищі?

Сайншанд (монг — Сайншанд) — місто у Монголії, центр Східно-Гобійского аймаку. Загальна площа 2,3 тис. км кв. населення 22,5 тис., відстань від Улан-Батора 452 км. Є медичний коледж, театр, розвинута сфера обслуговування, м'ясокомбінат, школи, лікарні, залізнична станція. Населення 19548 (2006), висота над рівнем моря 938 метрів. [1]

Назва у перекладі означає «Добре джерело». Місто було засновано у 1931 році.

Транспорт[ред.ред. код]

вулиця в Сайншанді

Велика залізнична станція на трансмонгольській магістралі. Окрім того у місті починається залізнична гілка до міста Дзунбаян, яке розташоване за 50 км на захід. Ведеться будівництво залізниці Тавантолгой — Дзунбаян — Сайншанд — Чойбалсан і до Соловйовська. Автомобільне сполучення здійснюється з Улан-Батором та місто Замин-Ууд (кордон з Китаєм). У вересні 2013 року будівельники передали у власність уряду ділянку дороги Чойр — Сайншанд довжиною 176,4 км, ширина траси 8 метрів. В околицях Сайншанда розташовано колишній радянський військовий аеродром, він здатний приймати літаки, але законсервований і перебуває під охороною монгольської армії.

Промисловість[ред.ред. код]

У місті розвинуто виробництво будівельних матеріалів, є харчовий та м'ясний комбінат. В околицях міста у повоєнні роки в околицях міста геологами знайдено родовище нафти. Однак у 1969 році добуток нафти припинено. В околицях міста знайдено запаси уранової руди, геологорозвідувальні роботи ведуться французькою промисловою групою «Арева» з 1997 року. До 2015 року у місті планують запустити завод з виробництва уранового концентрату. На 2010 рік розвідані запаси складають 10 тисяч тонн уранової руди. У 2010 році підписано договір з фінською компанією «Оутек Ойю» щодо будівництва мідеплавильного заводу. Завод розрахований на виробництво 2 млн тонн мідного концентрату, випуску 520 тисяч тон катодної міді та очищення 25 тон золота у злитках щорічно. Мідеплавилььний завод у Сайншанді стане другим у світі за потужністю.

Релігія[ред.ред. код]

У центрі міста розташовано буддійський монастир Дашчоілон Хурал Хийд який відкрився у 1991 році. У монастирі живе 25 монахів. У 40 км на південь від міста знаходиться один з найстаріших буддійських монастирів Монголії Хамарин-хийд який було засновано у 1820 році.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Музей Данзанравжія

У 20 км на південний захід від міста розташовано гірський масив Хаар-уул (Чорні гори) де були знайдені кості доісторичних тварин. У Сайншанді діє музей Данзанравжаа заснований у 1991 році в пам'ять про видатного монгольського просвітителя Данзанравжая який помер у 1856 р. Серед експонатів — особисті речі просвітителя, унікальні театральні костюми, рідкісні літературні манускрипти та старовинні книги, буддійські релігійні атрибути. Міський музей — в його експозиції чучела гобійських тварин, колекція морських ракушок, кості динозаврів, дерев'яні обладунки монгольських солдат ХІІІ століття. Біля Сайншанда розташовано один з енергетичних центрів планети, який став центром паломництва не тільки для буддистів, але й туристів зі всього світу. На цьому місці у XVIII столітті було збудовано три монастиря відомі як «Три монастирі Галба».

Перебування радянських військ[ред.ред. код]

У часи Монгольської Народної Республіки у Сайншанді та його околицях були розташовані радянські військові частини, зокрема до складу Сайншанду входила 41-а мотострілецька дивізія. Також на сході міста раніше було радянське кладовище на якому були поховані будівничі трансмонгольської магістралі.

Цікаві факти[ред.ред. код]

З 1983 по 1991 рік Сайншанд входив до складу мережі станцій ракетного зондування атмосфери. [2]

ЗМІ[ред.ред. код]

У період перебування радянських військ на території МНР в околицях міста працювала станція супутникового телебачення «Орбіта» У місті виходить газета «Дорноговийн медее» («східного бійські новини»), працює два телеканали, чотири FM-станції [3]

Примітки[ред.ред. код]