Перейти до вмісту

Сакамото Каорі

Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Назва цієї статті — японське ім'я, в якому прізвище Сакамото традиційно записане перед особовим іменем Каорі.
Сакамото Каорі
яп. 坂本 花織 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сакамото на Чемпіонаті світу 2024 року
Сакамото на Чемпіонаті світу 2024 року
Сакамото на Чемпіонаті світу 2024 року
Загальна інформація
Громадянство Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження9 квітня 2000(2000-04-09) (25 років)
Кобе, Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст158 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materKobe Gakuin Universityd Редагувати інформацію у Вікіданих
Спорт
Країна Японія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вид спортуфігурне катання Редагувати інформацію у Вікіданих
Дисциплінажіноче одиночне фігурне катання Редагувати інформацію у Вікіданих
ТренериСоноко Накано
Міцуко Грем
Сей Кавагара
Нагороди
Спортивні медалі
Олімпійські ігри
Бронза Пекін 2022 одиночне катання
Срібло Пекін 2022 командні змагання
Срібло Мілан 2026 одиночне катання
Срібло Мілан 2026 командні змагання
Чемпіонати світу
Золото Монпельє 2022 одиночне катання
Золото Сайтама 2023 одиночне катання
Золото Монреаль 2024 одиночне катання
Срібло Бостон 2025 одиночне катання
Чемпіонати чотирьох континентів
Золото Тайпей 2018 одиночне катання
Фінали Гран-прі
Золото Пекін 2023 одиночне катання
Бронза Гренобль 2024 одиночне катання
Бронза Нагоя 2025 одиночне катання
Командні Чемпіонати світу
Срібло Фукуока 2019 командні змагання
Бронза Осака 2023 командні змагання
Бронза Токіо 2023 командні змагання
CMNS: Сакамото Каорі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Каóрі Сакамóто (яп. 坂本花織; нар. 9 квітня 2000, Кобе, Японія) — японська фігуристка, що виступає в жіночому одиночному катанні. Срібна (2026) та бронзова (2022) призерка Олімпійських ігор в особистих змаганнях та дворазова срібна призерка Олімпійських ігор в командних змаганнях (2022, 2026). Триразова чемпіонка світу (2022, 2023, 2024), срібна призерка (2025) Чемпіонату світу. Чемпіонка (2023) та дворазова бронзова призерка (2024, 2025) Фіналу Гран-прі. Чемпіонка чотирьох континентів (2018). Шестиразова чемпіонка Японії (2018, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025).

Біографія

[ред. | ред. код]

Каорі Сакамото народилася 9 квітня 2000 року в Кобе, Японія. Рішення Сакамото стати фігуристкою було прийнято в сім'ї ще в ранньому віці. Вона закінчила Університет Кобе Ґакуїн у вересні 2023 року. Її хобі — плавання та складання пазлів.

У серпні 2023 року Сакамото була нагороджена спеціальною спортивною нагородою міста Кобе за те, що стала дворазовою чемпіонкою світу з фігурного катання[2]. Вона висловила зацікавленість стати тренером з фігурного катання після закінчення змагальної кар'єри фігурного катання[3].

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Початок

[ред. | ред. код]

Сакамото почала вчитися кататися на ковзанах 18 листопада 2003 року в Кобе і з того часу займається зі своїми тренерами Соноко Накано, Міцуко Ґрем та Сей Каваґарою.

Вона виграла золоту медаль на Чемпіонаті Японії серед новачків 2013 року і того ж року посіла 9-те місце на Чемпіонаті Японії серед юніорів. Її запросили взяти участь у гала-концерті на командному турнірі Чемпіонату світу 2013 року.

Серед юніорів

[ред. | ред. код]

Сезон 2013—2014: Юніорський дебют

[ред. | ред. код]

У сезоні 2013—2014 Сакамото дебютувала у серії Гран-прі ISU серед юніорів, посівши шосте місце в Остраві, Чехія. Вона фінішувала восьмою на Чемпіонаті Японії серед юніорів.

Сезон 2014—2015

[ред. | ред. код]
Сакамото виступає на Чемпіонаті світу серед юніорів 2015 року

Сакамото розпочала свій сезон, фінішувавши сьомою на юніорському Гран-прі в Айті, Японія. Вона виграла срібну медаль Чемпіонату Японії серед юніорів, а потім посіла шосте місце серед дорослих на Чемпіонаті Японії 2015 року. Ці результати дали їй право змагатися на Чемпіонаті світу серед юніорів 2015 року, де вона посіла четверте місце в короткій програмі та шосте у довільній, ставши шостою в загальному заліку.

Сезон 2015—2016

[ред. | ред. код]

Сакамото розпочала свій сезон, вигравши срібну медаль на юніорському Гран-прі у Ризі, Латвія, та фінішувавши четвертою на етапі Гран-прі у Торуні, Польща. Через стресовий перелом правої великогомілкової кістки вона не виходила на лід у жовтні та відновила катання без стрибків у листопаді[4]. На Чемпіонаті Японії вона посіла п'яте місце серед юніорів та тринадцяте серед дорослих. Сакамото була обрана для участі у Зимових юнацьких Олімпійських іграх 2016 року. Вона посіла п'яте місце у короткій програмі та шосте у довільній, фінішувавши шостою у загальному заліку.

Сезон 2016—2017: Бронза Чемпіонату світу серед юніорів

[ред. | ред. код]
Сакамото виступає на Чемпіонаті світу серед юніорів 2017 року

Сакамото отримала медалі на обох своїх юніорських етапах Гран-прі 2016—17 років – срібло у Франції та золото в Японії[4], а потім виграла титул чемпіонки Японії серед юніорів. У грудні вона здобула бронзову медаль на Фіналі Гран-прі серед юніорів у Марселі, Франція, та посіла сьоме місце, змагаючись на дорослому рівні на Чемпіонаті Японії. Їй було доручено замінити травмовану Сатоко Міяхару на Азійських зимових іграх 2017 року, але вона знялася через грип. Вона згодом виборола бронзу на Чемпіонаті світу серед юніорів 2017 року[5]. Фігуристку запросили взяти участь у гала-концерті Командного Чемпіонату світу 2017 року як бронзову призерку Чемпіонату світу серед юніорів.

Серед дорослих

[ред. | ред. код]

Сезон 2017—2018: Золото Чемпіонату чотирьох континентів та Олімпійські ігри в Пхьончхані

[ред. | ред. код]
Сакамото виступає на Олімпійських іграх 2018 року

Сакамото розпочала свій перший повноцінний сезон серед дорослих на Asian Trophy 2017, посівши перше місце в обох сегментах та вигравши золото. На U.S. Classic посіла п'яте місце в короткій програмі та 4-те у довільній, посівши четверте місце в загальному заліку, поступившись своїй співвітчизниці та золотій медалістці Марін Хонда. Дебютувавши на Гран-прі серед дорослих, вона фінішувала 5-ю на Rostelecom Cup 2017 року, посівши четверте місце в короткій програмі та п'яте у довільній. На Skate America 2017 року вона встановила нові особисті найкращі результати в обох сегментах змагань; посіла друге місце як у короткій програмі, так і у довільній та виграла срібну медаль у загальному заліку, поступившись своїй товаришці по команді Сатоко Міяхарі.

Сакамото виграла коротку програму на Чемпіонаті Японії 2017 року, у довільній програмі вона посіла четверте місце та виборола срібну медаль, свою першу національну медаль серед дорослих. Після змагань Федерація фігурного катання Японії включила Сакамото до складу збірної Японії на Зимові Олімпійські ігри 2018 року разом із Сатоко Міяхарою[6]. Каорі була включена до складу збірної Японії на Чемпіонат чотирьох континентів 2018 року разом із Міяхарою та Маї Міхарою. Її також обрали першою запасною на Чемпіонат світу 2018 року після Міяхари та Вакаби Хігуті.

На Чемпіонаті чотирьох континентів 2018 року Сакамото посіла друге місце в короткій програмі з новим особистим рекордом, поступившись своїй товаришці по команді Сатоко Міяхарі. Сакамото виграла довільну програму зі ще одним особистим рекордом та виграла золото у загальному заліку.

Сакамото змагалася у жіночій довільній програмі командних змагань на Зимових Олімпійських іграх 2018 року. Вона посіла п'яте місце в індивідуальному заліку та п'яте у загальному заліку у складі збірної Японії. У жіночому одиночному розряді Сакамото показала новий особистий рекорд у короткій програмі та була п'ятою перед довільною програмою. У довільній програмі вона допустила незначні помилки, але все ж змогла встановити шостий за величиною результат у довільній програмі та посіла шосте місце в загальному заліку.

Після Олімпіади Сакамото брала участь у Coupe du Printemps. У короткій програмі вона посіла перше місце. У довільній програмі вона впала на другому стрибку запланованої комбінації подвійний аксель—потрійний тулуп-подвійний тулуп та подвоїла запланований потрійний тулуп, посівши друге місце в сегменті. Вона завершила змагання другою в загальному заліку, поступившись своїй співвітчизниці Маї Міхарі.

Сезон 2018—2019: Золото Чемпіонату Японії

[ред. | ред. код]
Сакамото виступає на Skate America 2018

Сакамото розпочала сезон на Lombardia Trophy 2018 року, де коротка програма залишила її на дев'ятому місці в сегменті. Вона посіла друге місце у довільній програмі, відскочивши на четверте місце в загальному заліку. Згодом Сакамото зазначила, що, на її думку, у неї не було достатньо часу для тренувань перед змаганнями[7]. Змагаючись на Skate America 2018 року, вона повторила свій успіх як срібна призерка, знову фінішувавши позаду своєї співвітчизниці Маї Міхари. На своєму другому змаганні, Grand Prix of Helsinki 2018 року, фігуристка стала сьомою в короткій програмі. Вона посіла друге місце у довільній програмі, фінішувавши третьою в загальному заліку.

На Фіналі Гран-прі 2018 року Сакамото посіла четверте місце в обох сегментах, не діставшись подіуму після падіння на останній частині своєї комбінації з трьох стрибків. Вона висловила задоволення своїм результатом, навіть попри помилки[8].

Змагаючись на Чемпіонаті Японії 2018 року, Сакамото посіла друге місце в короткій програмі, трохи більше ніж на бал відставши від Маї Міхари, чотириразової чинної чемпіонки. У довільній програмі вона знову посіла друге місце, поступившись Ріці Кіхірі, але випередила її за загальною сумою балів і виграла золоту медаль. Таким чином, вона стала першою фігуристкою, яка випередила Кіхіру у змаганнях серед дорослих. Її було включено до складу японських команд на Чемпіонат чотирьох континентів 2019 року та Чемпіонат світу 2019 року[9].

На Чемпіонаті чотирьох континентів Сакамото посіла друге місце в короткій програмі з новим особистим рекордом, відставши від Брейді Теннелл на 0,55 бала. У довільній програмі вона не впоралася зі своєю комбінацією з трьох стрибків, виконаючи перший подвійний аксель, і, незважаючи на додавання подвійного тулупа до свого останнього стрибка, в результаті втратила кілька балів і посіла четверте місце у довільній програмі. Їй не вистачило 0,33 бала до п'єдесталу. У кінці вона висловила розчарування, сказавши: «Я дуже нервувала і пропустила деякі елементи. Це було таке розчарування, але я винесла урок з цієї невдачі. Я хочу бути сильнішою. На Чемпіонаті світу я хочу показати виступ, як у короткій, так і у довільній програмі, який буде чітким і чистим»[10].

На Чемпіонаті світу в Сайтамі Сакамото посіла друге місце в короткій програмі, вигравши малу срібну медаль. У довільній програмі помилка під час потрійного фліпу опустила її на п'яте місце в загальному заліку. Сакамото прокоментувала: «Я досі не можу зрозуміти, чому я завжди не можу виконати ідеальну програму, без жодних помилок»[11]. Фігуристка завершила сезон на Командному чемпіонаті світу 2019 року, де вона виграла срібну медаль у складі збірної Японії[12].

Сезон 2019—2020

[ред. | ред. код]
Сакамото виступає на Skate America 2019

Сакамото розпочала сезон на Меморіалі Ондрея Непели 2019 року, де вона виборола срібну медаль, свою першу медаль серії Челленджер.

Починаючи з Гран-прі на Skate America 2019 року, Сакамото посіла друге місце в короткій програмі та четверте у довільній, і фінішувала четвертою в загальному заліку[13]. Її другим Гран-прі став Internationaux de France 2019 року, де вона посіла шосте місце в короткій програмі, припустившись кількох помилок[14]. Сакамото посіла четверте місце у довільній програмі, незважаючи на кілька помилок, піднявшись на четверте місце в загальному заліку[15].

На Чемпіонаті Японії 2019 року Сакамото посіла третє місце в короткій програмі, сьоме в довільній та опустилася на шосте місце в загальному заліку[16]. Коментуючи свої невтішні результати, вона пояснила значну частину своїх труднощів цього сезону відсутністю своєї подруги та давньої партнерки по тренуваннях Маї Міхари, яка була відсторонена від тренувань через хворобу: «Цього року я не могла боротися сама. Я вже достатньо доросла, щоб мати змогу покладатися на себе»[17].

Незважаючи на шосте місце на національному чемпіонаті, Сакамото отримала призначення на Чемпіонат чотирьох континентів 2020 року, де вона посіла четверте місце в короткій програмі. У довільній програмі Сакамото вперше спробувала виконати четверний тулуп, але впала, і стрибок був анульований. Зробивши ще кілька помилок, вона опустилася на п'яте місце в загальному заліку. Виступаючи після цього, вона сказала: «Я не могла повністю довіряти собі. Я рада, що можу використати цей досвід і результати як навчальний досвід для наступного сезону та майбутніх змагань»[18].

Сезон 2020—2021: золото етапу Гран-прі

[ред. | ред. код]

Через пандемію COVID-19 Сакамото виграла як регіональний чемпіонат Кінкі, так і західні секційні змагання, що дозволило їй отримати місце на національному чемпіонаті. Вона розпочала міжнародний сезон на NHK Trophy 2020 року, в якому, щоб мінімізувати міжнародні поїздки, брали участь майже виключно японські фігуристи. Вона виграла коротку програму, вперше за п'ять років представивши потрійний лутц у цьому сегменті. Катаючись чисто, вона виграла у довільній програмі, взявши золоту медаль у загальному заліку[19].

На Чемпіонаті Японії 2020 року Сакамото допустила помилку в короткій програмі, виконавши лише подвійний тулуп замість запланованого потрійного в рамках своєї комбінації стрибків, але в результаті посіла друге місце, відставши від Ріки Кіхіри на 7,48 бала. Чисто катаючись у довільній програмі, вона залишилася другою після Кіхіри, яка успішно виконала четверний сальхов[20].

Сакамото була призначена до складу збірної Японії на Чемпіонат світу 2021 року в Стокгольмі. Вона посіла шосте місце в короткій програмі та п'яте у довільній, фінішувавши шостою у загальному заліку[21]. Її результат у поєднанні з сьомим місцем Кіхіри кваліфікувало три японські місця серед жінок на Зимових Олімпійських іграх 2022 року в Пекіні. Згодом її було оголошено частиною збірної Японії на Командний Чемпіонат світу 2021 року. Вона посіла третє місце в короткій програмі та друге у довільній на Командному чемпіонаті, тоді як збірна Японії виборола бронзову медаль.

Сезон 2021—2022: бронза Олімпійських ігор та золото Чемпіонату світу

[ред. | ред. код]
Сакамото виступає на Чемпіонаті світу 2022 року

Сакамото розпочала сезон на тестових змаганнях Олімпійських ігор, Відкритому чемпіонаті Азії 2021 року, де вона здобула срібну медаль. Виступаючи на Skate America, вона посіла четверте місце в короткій програмі, подвоївши свій запланований потрійний фліп. Вона посіла третє місце у довільній програмі без жодних помилок, але залишилася на четвертому місці в загальному заліку, відстаючи на 1,04 бала від бронзової медалістки Ю Янг[22]. Другим етапом Гран-прі для Сакамото був домашній турнір NHK Trophy 2021. Вона виграла обидва сегменти змагань і здобула своє друге поспіль золото NHK Trophy[23]. Результати Сакамото кваліфікували її до Фіналу Гран-прі, але згодом його було скасовано через обмеження, викликані варіантом COVID-19 Омікрон.

Через відсутність Ріки Кіхіри через травму, Сакамото вийшла на чемпіонат Японії 2021 року як фаворитка у боротьбі за національний титул. Вона чисто виступила, вигравши обидва сегменти змагань та свою другу золоту медаль, випередивши срібну призерку Вакабу Хігуті на 12,28 бала. Завдяки перемозі вона була включена до своєї другої олімпійської збірної Японії[24].

Сакамото розпочала Зимові Олімпійські ігри 2022 року як представниця Японії у жіночому сегменті довільної програми командних змагань. Виступивши чисто, вона посіла друге місце в сегменті, хоча й на 30 очок відставала від Каміли Валієвої, яка посіла перше місце, та здобула дев'ять очок для команди Японії. Японія здобула бронзову медаль, вперше піднявшись на п'єдестал у командних змаганнях, що принесло Сакамото її першу олімпійську медаль[25]. У жіночих одиночних змаганнях Сакамото чисто відкатала коротку програму та встановила новий особистий рекорд — 79,84 бала, посівши третє місце в сегменті після Валієвої та Анни Щербакової. Вона сказала, що «цілком задоволена» результатом, і порівняла свій попередній олімпійський досвід у 17 років з «багатьма злетами та падіннями за ці чотири роки» з того часу[26]. У довільній програмі Сакамото встановила новий особистий рекорд — 153,29 бала. Однак, лідерка турніру Валієва зазнала невдачі у довільній програмі та опустилася на четверте місце в загальному заліку, в результаті чого Сакамото здобула бронзову медаль. Вона стала четвертою японською фігуристкою в одиночному катанні, яка виграла медаль на Олімпійських іграх, і першою за дванадцять років з часів Мао Асади у 2010 році. Виступаючи після цього, вона подякувала своїм тренерам за допомогу у «дуже складні та важкі роки»[27].

На Чемпіонаті світу 2022 року Сакамото була головною фавориткою та претенденткою на золоту медаль. Виступивши чисто, вона виграла коротку програму з новим особистим рекордом 80,32 бала, випередивши на 5,32 бала Луну Гендрікс з Бельгії, яка посіла друге місце[28]. Вона також виграла довільну програму, встановивши нові особисті рекорди в цьому сегменті (155,77 бала) та за загальним результатом (236,09 бала), вигравши золото Чемпіонату світу[29]. Вона була першою японською фігуристкою в одиночному катанні, яка виграла Чемпіонат світу з 2014 року. Сакамото згодом зазначила: «Чотири роки тому я не змагалася на Чемпіонаті світу після Олімпійських ігор, бо почувалася виснаженою. Було нелегко підготуватися до цього [Чемпіонату світу] лише за місяць після Ігор, але я рада, що зробила це. Воно того вартувало»[29].

Сезон 2022—2023: друге золото Чемпіонату світу

[ред. | ред. код]
Сакамото виступає на Lombardia Trophy 2022 року

Сакамото розпочала сезон на Lombardia Trophy 2022 року. Вона фінішувала першою в короткій програмі, але другою у довільній через численні помилки, опустившись на друге місце в загальному заліку після своєї товаришки по команді Рінки Ватанабе[30]. На Відкритому чемпіонаті Японії 2022 року вона фінішувала першою у довільній програмі, допомігши команді Японії здобути золоту медаль. Вона відкрила серію Гран-прі на своїх п'ятих змаганнях Skate America. З невеликим відривом у короткій програмі, вона рішуче виграла довільну програму, обігравши американку Ізабо Левіто та вигравши золоту медаль[31]. Сакамото увійшла до NHK Trophy 2022 як дворазова та чинна чемпіонка і фаворитка на титул. Вона посіла друге місце в короткій програмі, поступившись Йе Лім Кім з Південної Кореї, після того, як технічна комісія визнала один стрибок недообертаним, інший на чверть менше, ніж потрібно, а її перевага в лутці не була чіткою. Вона фінішувала першою у довільній програмі, незважаючи на те, що два стрибки були визнані недообертаними, і її потрійний стрибок перетворився на одиничний, але залишилася на другому місці в загальному заліку після Кім. Обидві фігуристки згодом кваліфікувалися до Фіналу Гран-прі[32].

Сакамото вийшла у Фінал Гран-прі як претендентка на титул, вигравши коротку програму з перевагою у 1,28 бала над своєю давньою подругою та партнеркою по команді Маї Міхарою. У довільній програмі більшість учасниць мали труднощі, Сакамото припустилася кількох критичних помилок у стрибках, фінішувала шостою в сегменті та опустилася на п'яте місце у загальному заліку. Пізніше вона сказала, що мала труднощі на тренуваннях і відчувала психічне напруження, підсумувавши: «У будь-якому разі, у мене немає іншого вибору, окрім як прийняти цей результат»[33].

На Чемпіонаті Японії 2022 року Сакамото чисто відкатала коротку програму з результатом 77,79 бала, вийшовши вперед з перевагою в 3,09 бала над Міхарою[34]. Її результат у довільній програмі (155,26 бала) став новим особистим рекордом, що принесло їй національний титул другий рік поспіль, випередивши Міхару та бронзову призерку Мао Сімаду. Сакамото, Міхара та Рінка Ватанабе, яка посіла дванадцяте місце, були включені до складу збірної Японії на Чемпіонат світу 2023 року. Сакамото, яку вважали фавориткою на Універсиаді 2023 року в Лейк-Плесіді, виграла коротку програму, обігравши Маї Міхару, але не впоралася зі своїм останнім стрибком у довільній програмі, фінішувавши другою в загальному заліку, поступившись Міхарі[35]. Виступаючи на International Challenge Cup, фігуристка виграла обидва сегменти змагань та здобула золоту медаль[36].

На Чемпіонаті світу 2023 року в Сайтамі Сакамото виграла коротку програму з результатом 79,24 бала, більше ніж на п'ять балів випередивши південнокорейську фігуристку Хе Ін Лі. У довільній програмі вона фінішувавши другою в сегменті після Хе Ін Лі з результатом 145,37 бала, і залишилася першою в загальному заліку з результатом 224,61 бала, вигравши свою другу золоту медаль Чемпіонату світу[37]. Таким чином, Сакамото стала четвертою жінкою, яка виграла Чемпіонати світу поспіль з моменту скасування обов'язкових фігур у 1991 році, після Крісті Ямагучі (1991—1992), Мішель Кван (2000—2001) та Євгенії Медведєвої (2016—2017)[38].

Сакамото була призначена капітаном збірної Японії на Командному Чемпіонаті світу 2023 року[39]. У короткій програмі вона зробила недоротацію та впала на другій частині своєї комбінації стрибків, але, тим не менш, посіла друге місце в сегменті, поступившись лише Хе Ін Лі з команди Південної Кореї. Вона також посіла друге місце в сегменті довільної програми, знову поступившись Лі, а її єдиною помилкою було чергове падіння на комбінації стрибків. Збірна Японії виборола бронзову медаль[40].

Сезон 2023—2024: третє золото Чемпіонату світу

[ред. | ред. код]
Сакамото виступає на Чемпіонаті світу 2024 року

Сакамото виграла золото на Autumn Classic International 2023 року[41]. На Japan Open 2023 року вона фінішувала першою у жіночій довільній програмі з результатом 149,59 бала, що допомогло команді Японії виграти золоту медаль.

Сакамото розпочала серію Гран-прі зі своєї першої участі на Skate Canada, вигравши обидва сегменти змагань та здобувши золоту медаль з перевагою в 25 очок над срібною призеркою Чхе Йон Кім з Південної Кореї. З результатом 151 бал у довільній формі Сакамото зазначила: «Нечасто мені вдається так добре кататися на міжнародних змаганнях»[42]. Вона також виграла Grand Prix of Espoo 2023 року, цього разу перемігши свою японську фігуристку Ріон Сумійосі рівно на 15 очок[43]. Вона зазначила: «Я хотіла кататися без серйозних помилок і перемогти, і мені це вдалося. Сподіваюся, це призведе до ще одного першого місця у Фіналі Гран-прі»[44].

На Фіналі Гран-прі в Пекіні Сакамото виграла обидва сегменти, здобувши свій перший титул у Фіналі Гран-прі з перевагою понад 20 балів і тим самим отримавши «Великий шолом» золотих медалей на великих змагання[45]. Наприкінці того ж місяця Сакамото вийшла на Чемпіонат Японії 2023 року як головна фаворитка на четвертий поспіль національний титул. Вона виграла коротку і довільну програми та здобула золоту медаль, випередивши Моне Тібу з перевагою понад 23 бали[46].

На Чемпіонаті світу 2024 року в Монреалі Сакамото посіла четверте місце в короткій програмі після дещо невдалого виступу, в якому вона грубо приземлилася на потрійному лутці та помилилася на послідовності кроків. Незважаючи на це, вона відставала від Хе Ін Лі, яка посіла третє місце, лише на 0,26 бала, а від лідерки Луни Гендрікс на 3,69 бала[47]. Сакамото відігралася у довільній програмі, посівши перше місце в цьому сегменті з великим відривом, та вигравши золоту медаль, випередивши срібну призерку Ізабо Левіто та бронзову призерку Чхе Йон Кім. Її перемога стала першим випадком за 56 років, коли фігуристка в одиночному катанні виграла три поспіль титули чемпіонки світу[48][49].

Під час Паризької Олімпіади 2024 року відбулася церемонія нагородження Сакамото та її товаришів по команді з фігурного катання на Олімпіаді 2022 року, де їм було вручено срібні олімпійські медалі[50].

Сезон 2024—2025: срібло Чемпіонату світу та бронза Фіналу Гран-прі

[ред. | ред. код]
Сакамото виступає на Чемпіонаті світу 2025 року

Сакамото розпочала сезон, фінішувавши третьою на Lombardia Trophy 2024 року, поступившись американським фігуристкам Ембер Гленн та Сарі Еверґардт. Виступаючи у серії Гран-прі, Сакамото виграла коротку програму на Skate Canada, але двічі впала під час довільної програми, фінішувавши другою у цьому сегменті змагань, поступившись своїй товаришці по команді Ріно Мацуїке. Однак її перевага в двадцять два очки над Мацуїке в короткій програмі була достатньою, щоб утримати перше місце[51]. Після змагання Сакамото сказала: «Я рада перемозі, але дуже розчарована змістом. Тому я прийму це дуже велике розчарування близько до серця і зроблю це своєю мотивацією виступати краще»[51].

За два тижні, на NHK Trophy Сакамото продемонструвала два чистих виступи та виграла змагання, майже на двадцять очок випередивши срібну призерку Моне Тібу[52]. Під час гала-концерту змагання всі члени командного турніру Олімпійських ігор 2022 року, включаючи Сакамото, були запрошені на центральну сцену в олімпійських костюмах та з олімпійськими медалями, щоб відсвяткувати своє досягнення.

Завдяки своїм результатам на етапах Гран-прі вона кваліфікувалася до Фіналу Гран-прі третій рік поспіль. Змагаючись там, фігуристка посіла четверте місце в короткій програмі після падіння на своїй комбінації стрибків. Після довільної програми вона піднялася на третє місце в загальному заліку, здобувши бронзову медаль[53]. Сакамото зазначила, що мала труднощі зі стрибками на тренуваннях, і сказала: «Я рада, що змогла піднятися на п'єдестал». Після довільної програми вона сказала: «Порівняно з короткою програмою, я змогла підійти до неї [довільної програми] з більшою впевненістю. Я змогла викластися на повну, відчуваючи, що хочу показати те, що я тренувала. Тож я задоволена сьогоднішньою програмою»[53].

За два тижні вона виступила на Чемпіонаті Японії, уп'яте ставши національною чемпіонкою[54].

У лютому Сакамото змагалася на Азійських зимових іграх 2025 року, де вона виборола срібну медаль, поступившись Чхе Йон Кім з Південної Кореї. Наступного місяця, на Чемпіонаті світу 2025 року в Бостоні Сакамото посіла п'яте місце в короткій програмі, припустившись помилки під час каскаду потрійний фліп—потрійний тулуп[55]. Однак вона повернулася з сильною довільною програмою, посівши друге місце в цьому сегменті та здобувши срібну медаль, поступившись Алісі Лю з США[55][56].

Через кілька тижнів Сакамото змагалася за збірну Японії на Командному Чемпіонаті світу 2025 року. Вона посіла друге місце в жіночій короткій програмі після Аліси Лю та третє місце у довільній програмі після Лю та Ембер Гленн. Ці результати допомогли збірній Японії здобути срібну медаль[57].

Сезон 2025—2026: срібло Олімпійських ігор

[ред. | ред. код]

У червні 2025 року Сакамото оголосила, що завершить спортивну кар'єру після змагального сезону 2025/2026[58].

Вона розпочала Олімпійський сезон з виступу на Челленджері Kinoshita Cup, де посіла четверте місце у короткій програмі та друге у довільній, здобувши срібну медаль у загальному заліку[59].

У жовтні вона посіла друге місце з невеликим відривом від Амі Накай на Гран-прі Франції 2025 року. «Це мій 20-й етап Гран-прі, і цей досвід, безумовно, допомагає мені в позитивному сенсі», – сказала фігуристка[60]. За три тижні Сакамото виборола свою четверту золоту медаль на етапі Гран-прі NHK Trophy, і завдяки своїм результатам кваліфікувалася до Фіналу Гран-прі[61].

На Фіналі Гран-прі Сакамото помилилася під час виконання потрійного лутца у короткій програмі, через що стала п'ятою у цьому сегменті, набравши 69,40 балів[62]. У довільній програмі вона припустилася помилки під час каскаду подвійний аксель—подвійний тулуп—подвійний тулуп, де замість подвійного акселя виконала одинарний, однак змогла чисто приземлити два наступних стрибка і стати першою за результатами довільної програми, набравши 149,40 балів. У загальному заліку вона стала третьою із результатом 218,80 балів, вдруге поспіль здобувши бронзову медаль Фіналу Гран-прі[62]. «По суті, я трохи проґавила шанси і в короткій, і в довільній програмах, але, незважаючи на це, мені вдалося посісти третє місце, тож я задоволена результатом» — поділилася Сакамото після змагання.

На Чемпіонаті Японії 2025 року Сакамото виграла свій шостий національний титул і втретє поспіль була включена до складу зимової олімпійської збірної[63].

Зимові Олімпійські ігри 2026

[ред. | ред. код]
Сакамото під час тренування на зимових Олімпійських іграх 2026

Сакамото виступала і у короткій, і у довільній програмі командного турніру на зимових Олімпійських іграх 2026 року в Мілані. Вона фінішувала на першому місці після короткої програми, встановивши новий особистий рекорд сезону, набравши 78,88 балів[64]. «Я вважаю, що дуже добре каталася для свого першого виступу на цій Олімпіаді. Я була собою. Я нервувала, як завжди, але це не було до такої міри, щоб у мене тремтіли ноги. Сьогодні був не день, коли я стискала кулаки, а день величезного полегшення. Я просто хочу залишатися собою в наступному катанні та зосередитися на тому, що мені потрібно зробити. Якщо я це зроблю, думаю, це наблизить мене до моїх цілей тут» — сказала Сакамото в інтерв'ю після програми[65].

У довільній програмі вона також посіла перше місце із 148,62 балами, принісши своїй команді 20 очок[66]. Збірна Японії із 68 балами стала срібними призерами командного турніру на Олімпійських іграх[67][68]. «Виграш командної медалі означає, що медалістів з фігурного катання буде набагато більше, і це мене тішить. Думаю, цей результат буде дійсно цінним досвідом для кожного. Це змусило мене відчути, що ми всі можемо повернутися додому з впевненістю та гордістю. Ми [збірна Японії] говорили про те, щоб зробити все можливе, щоб завоювати ще одну медаль на Олімпійських іграх в Мілані через чотири роки [після Олімпійських ігор 2022 року]. З моменту здобуття медалі в Пекіні командний турнір став таким ж важливим, як і індивідуальні змагання» — сказала Сакамото після здобуття медалі[67][69].

У короткій програмі індивідуального турніру Сакамото посіла друге місце із 77,23 балами, поступившись Амі Накай[70][71]. «Спочатку не було весело. Можливо, прямо перед акселем. Після обертання я раптово увійшла в дивний, розслаблений стан, якого ніколи раніше не відчувала. Відтоді я просто хотіла насолоджуватися моментом. Перед довільною програмою я не відчуваю, що мені потрібно щось захищати. Тому до самого кінця я хочу викластися на повну і показати всі свої можливості. Якщо мені це вдасться, думаю, зможу показати хороший виступ. Я не хочу кататися в обороні. Я хочу кататися з атакуючим настроєм» — сказала фігуристка після виступу[70].

У довільній програмі Сакамото припустилася помилки, зробивши неправильне приземлення на потрійному фліпі, через що не змогла виконати потрійний тулуп. Вона втратила очки за цей один стрибок, оскільки його було позначено як повторення. За довільну програму Каорі отримала 147,67 балів і фінішувала другою, у результаті ставши срібною призеркою змагання із 224,90 балами, відставши від Аліси Лю на 1,89 балів[72][73][74]. «Мені завжди вдавалося показати себе з найкращого боку в такі моменти, як Чемпіонат Японії чи Чемпіонат світу, коли це справді важливо. Тому, чесно кажучи, я постійно задаюся питанням, чому у мене не вийшло тут. Це почуття дуже сильне. Я досить сильно засмучена. Я думала, що якби мені вдалося виконати тулуп, я б отримала ці бали. Але немає сенсу говорити про це, коли все вже позаду, і я не можу повернути те, що зробила. Чотири роки тому в Пекіні я здобула, як мені здавалося, чудову бронзову медаль. Тепер, за чотири роки, я приїхала сюди, прагнучи до золота. Мене засмучує, що мені не вдалося перемогти, і я отримала срібло. Але той факт, що я можу відчувати розчарування, навіть незважаючи на те, що піднялася на одну сходинку в рейтингу, показує, наскільки я виросла за ці чотири роки. Увесь накопичений досвід призвів до цього зростання, і я думаю, що цим я можу пишатися» — висловилася фігуристка після змагання[72].

Вона була обрана прапороносцем Японії на церемонії закриття зимових Олімпійських ігор 2026[75].

Спортивні результати

[ред. | ред. код]
Призерки Чемпіонату світу 2024 року (зліва направо): Ізабо Левіто (срібло), Каорі Сакамото (золото), Чхе Йон Кім (бронза)
Призерки Чемпіонату чотирьох континентів 2018 року (зліва направо): Маї Міхара (срібло), Каорі Сакамото (золото), Сатоко Міяхара (бронза)
Призерки етапу Гран-прі Skate Canada 2024 року (зліва направо): Ріно Мацуїке (срібло), Каорі Сакамото (золото), Хана Йосіда (бронза)
Змагання 10/11 11/12 12/13 13/14 14/15 15/16 16/17 17/18 18/19 19/20 20/21 21/22 22/23 23/24 24/25 25/26
Міжнародні змагання
Олімпійські ігри 6 3 2
Чемпіонат світу 5 6 1 1 1 3
Чемпіонат чотирьох континентів 1 4 5
Фінал Гран-прі 4 5 1 3 3
Етап Гран-прі: Skate America 2 2 4 4 1
Етап Гран-прі: Skate Canada 1 1
Етап Гран-прі: Finlandia 3 1
Етап Гран-прі: Франція 4 2
Етап Гран-прі: NHK Trophy 1 1 2 1 1
Етап Гран-прі: Rostelecom Cup 5
Челленджер: Lombardia Trophy 4 2 3
Челленджер: Ondrej Nepela Trophy 2
Челленджер: U.S. Classic 4
Челленджер: Kinoshita Cup 2
Челленджер: Autumn Classic International 1
Азійські ігри WD
Відкритий чемпіонат Азії 3 1 2
Challenge Cup 1
Coupe du Printemps 2 WD
Міжнародні юніорські змагання
Чемпіонат світу 6 3
Олімпійські ігри 6
Фінал юніорського Гран-прі 3
Етап юніорського Гран-прі: Чехія 6
Етап юніорського Гран-прі: Франція 2
Етап юніорського Гран-прі: Японія 7 1
Етап юніорського Гран-прі: Латвія 2
Етап юніорського Гран-прі: Польща 4
Asian Open 1
Challenge Cup 1
Національні змагання
Чемпіонат Японії 15 6 13 7 2 1 6 2 1 1 1 1 1
Чемпіонат Японії серед юніорів 9 6 2 5 1
Міжнародні командні змагання
Олімпійські ігри 5 2 2
Japan Open 1 2 1 1
Командний чемпіонат світу 2 3

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.isuresults.com/bios/isufs00014151.htm
  2. ↑ 坂本花織、新SP発表「初めて自分でやりたいと言った曲」神戸市役所の表彰式に出席 - フィギュア : 日刊スポーツ. nikkansports.com (яп.). Процитовано 23 червня 2025.
  3. ↑ 【フィギュア】来季引退の坂本花織、コーチ転向予定「団体も個人も、銀以上を」26年五輪が集大成 - スポーツ : 日刊スポーツ. nikkansports.com (яп.). Процитовано 23 червня 2025.
  4. ↑ а б Kaori Sakamoto: "I need to work harder". www.goldenskate.com (англ.). 18 жовтня 2016. Процитовано 23 червня 2025.
  5. ↑ Russia's Alina Zagitova triumphs at Junior Worlds. www.goldenskate.com (англ.). 18 березня 2017. Процитовано 23 червня 2025.
  6. ↑ Kaori Sakamoto looking for further improvement ahead of Pyeongchang Games. The Japan Times (англ.). 25 грудня 2025. Процитовано 23 червня 2025.
  7. ↑ Cheerful personality helps Kaori Sakamoto shine on ice. The Japan Times (англ.). 16 жовтня 2018. Процитовано 20 липня 2025.
  8. ↑ Japan's Rika Kihira reigns in Vancouver. Golden Skate (амер.). 9 грудня 2018. Процитовано 20 липня 2025.
  9. ↑ Sakamoto shakes it up at Japanese Nationals; win's first title. Golden Skate (амер.). 23 грудня 2018. Процитовано 20 липня 2025.
  10. ↑ Kihira captures gold in Anaheim in debut at Four Continents. Golden Skate (амер.). 9 лютого 2019. Процитовано 20 липня 2025.
  11. ↑ Zagitova pounces on World gold in Saitama. Golden Skate (амер.). 22 березня 2019. Процитовано 20 липня 2025.
  12. ↑ Team USA wins fourth World Team Trophy gold. Golden Skate (амер.). 13 квітня 2019. Процитовано 20 липня 2025.
  13. ↑ Shcherbakova of Russia captures gold at Skate America in Grand Prix debut. Golden Skate (амер.). 20 жовтня 2019. Процитовано 18 серпня 2025.
  14. ↑ Alena Kostornaia of Russia leads ladies in Grand Prix debut. Golden Skate (амер.). 2 листопада 2019. Процитовано 18 серпня 2025.
  15. ↑ Russia's Alena Kostornaia takes gold in Grand Prix debut. Golden Skate (амер.). 3 листопада 2019. Процитовано 18 серпня 2025.
  16. ↑ Rika Kihira claims first Japanese National title. Golden Skate (амер.). 21 грудня 2019. Процитовано 18 серпня 2025.
  17. ↑ Rika Kihira displays confidence, elegance en route to first senior national title. The Japan Times (англ.). 21 грудня 2019. Процитовано 18 серпня 2025.
  18. ↑ Kihira defends title at Four Continents. Golden Skate (амер.). 8 лютого 2020. Процитовано 18 серпня 2025.
  19. ↑ Sakamoto claims ladies' title at 2020 NHK Trophy. Golden Skate (амер.). 28 листопада 2020. Процитовано 18 серпня 2025.
  20. ↑ Figure skating: Rika Kihira nails quad, seizes 2nd straight national title. Japan Wire by KYODO NEWS (англ.). 27 грудня 2020. Процитовано 18 серпня 2025.
  21. ↑ World debutant Shcherbakova delivers in Stockholm. Golden Skate (амер.). 24 березня 2021. Процитовано 20 серпня 2025.
  22. ↑ Russia's Trusova seizes gold at 2021 Skate America. Golden Skate (амер.). 25 жовтня 2021. Процитовано 20 серпня 2025.
  23. ↑ Japan’s Sakamoto delivers at 2021 NHK Trophy. Golden Skate (амер.). 13 листопада 2021. Процитовано 20 серпня 2025.
  24. ↑ Sakamoto reclaims title at Japanese Nationals. Golden Skate (амер.). 25 грудня 2021. Процитовано 20 серпня 2025.
  25. ↑ ROC wins Olympic figure skating team event. Golden Skate (амер.). 7 лютого 2022. Процитовано 20 серпня 2025.
  26. ↑ Kamila Valieva skates to lead in Beijing. Golden Skate (амер.). 15 лютого 2022. Процитовано 20 серпня 2025.
  27. ↑ Shcherbakova takes Olympic gold; Valieva falters. Golden Skate (амер.). 17 лютого 2022. Процитовано 20 серпня 2025.
  28. ↑ Sakamoto tops Olympic score at Worlds. Golden Skate (амер.). 23 березня 2022. Процитовано 20 серпня 2025.
  29. ↑ а б Sakamoto wins women's title at depleted world championships. Reuters (англ.). 26 березня 2022. Процитовано 20 серпня 2025.
  30. ↑ On dreams, goals and confidence. Notes on the women’s event at Lombardia Trophy. Inside Skating (амер.). 7 жовтня 2022. Процитовано 20 серпня 2025.
  31. ↑ World champion Kaori Sakamoto wins women's title at Skate America. The Japan Times (англ.). 24 жовтня 2022. Процитовано 20 серпня 2025.
  32. ↑ Kim edges out Sakamoto for women's title at NHK Trophy. Golden Skate (амер.). 19 листопада 2022. Процитовано 20 серпня 2025.
  33. ↑ Mihara surprises in Torino; captures gold. Golden Skate (амер.). 11 грудня 2022. Процитовано 20 серпня 2025.
  34. ↑ Kaori Sakamoto Seizes Lead after Short Program at Japan Championships | SportsLook (амер.). 22 грудня 2022. Процитовано 20 серпня 2025.
  35. ↑ [ICE TIME] Mihara and Yamamoto Lead Japan Medal Rush at the Winter World University Games | SportsLook (амер.). 18 січня 2023. Процитовано 20 серпня 2025.
  36. ↑ [ICE TIME] Japan Continues Domination with Medal Bonanza at Challenge Cup | SportsLook (амер.). 27 лютого 2023. Процитовано 20 серпня 2025.
  37. ↑ Kaori Sakamoto defends world title to end Saitama jinx. The Japan Times (англ.). 24 березня 2023. Процитовано 2 вересня 2025.
  38. ↑ Kaori Sakamoto Wins Women's Free Skate Gold at Figure Skating Championships 2023. bleacherreport.com (англ.). 24 березня 2023. Процитовано 2 вересня 2025.
  39. ↑ Japan Skaters Get in Final Tune-Up for World Team Trophy | SportsLook (англ.). 12 квітня 2023. Процитовано 2 вересня 2025.
  40. ↑ Team USA takes fifth World Team Trophy. Golden Skate (амер.). 16 квітня 2023. Процитовано 2 вересня 2025.
  41. ↑ Canadian Skaters Win Four Medals on Second Day of Autumn Classic International. Skate Canada (англ.). 16 вересня 2023. Процитовано 2 вересня 2025.
  42. ↑ Japan's Kaori Sakamoto seizes Skate Canada gold. Golden Skate (амер.). 29 жовтня 2023. Процитовано 2 вересня 2025.
  43. ↑ Kaori Sakamoto reigns at Grand Prix Espoo. Golden Skate (амер.). 19 листопада 2023. Процитовано 2 вересня 2025.
  44. ↑ [ICE TIME] Kaori Sakamoto Books Ticket to Grand Prix Final with Win in Finland | SportsLook (амер.). 21 листопада 2023. Процитовано 2 вересня 2025.
  45. ↑ Kaori Sakamoto sublime in Beijing; wins Grand Prix title. Golden Skate (амер.). 10 грудня 2023. Процитовано 2 вересня 2025.
  46. ↑ Kaori Sakamoto Reigns Again at Japan Championships with Huge Score | SportsLook (амер.). 24 грудня 2023. Процитовано 2 вересня 2025.
  47. ↑ Kaori Sakamoto in 4th Place After Short Program at World Championships | SportsLook (амер.). 21 березня 2024. Процитовано 2 вересня 2025.
  48. ↑ Figure skating: Japan's Kaori Sakamoto wins third straight world title. Japan Wire by KYODO NEWS (англ.). 23 березня 2024. Процитовано 2 вересня 2025.
  49. ↑ Sakamoto three-peats at figure skating worlds as US teen Levito takes silver. The Guardian (брит.). 23 березня 2024. Процитовано 2 вересня 2025.
  50. ↑ Japan figure skaters finally get medals two years after team event at Beijing Olympics. The Japan Times (англ.). 8 серпня 2024. Процитовано 2 вересня 2025.
  51. ↑ а б Sakamoto leads winning Japanese sweep in Halifax. Golden Skate (амер.). 28 жовтня 2024. Процитовано 2 вересня 2025.
  52. ↑ Sakamoto leads another Japanese sweep in Tokyo. Golden Skate (амер.). 9 листопада 2024. Процитовано 2 вересня 2025.
  53. ↑ а б Amber Glenn grabs triumphant gold in Grenoble. Golden Skate (амер.). 8 грудня 2024. Процитовано 3 вересня 2025.
  54. ↑ Kaori Sakamoto secures fifth national title. Golden Skate (амер.). 23 грудня 2024. Процитовано 3 вересня 2025.
  55. ↑ а б Kaori Sakamoto breathes sigh of relief after world championships. The Japan Times (англ.). 31 березня 2025. Процитовано 3 вересня 2025.
  56. ↑ Darkhorse Alysa Liu seizes World title in Boston. Golden Skate (амер.). 29 березня 2025. Процитовано 3 вересня 2025.
  57. ↑ Team USA secures sixth title at World Team Trophy. Golden Skate (амер.). 19 квітня 2025. Процитовано 3 вересня 2025.
  58. ↑ Kaori Sakamoto to retire from figure skating after Olympic season. NBC Sports (амер.). 20 червня 2025. Процитовано 14 січня 2026.
  59. ↑ ISU CS Kinoshita Group Cup 2025 - Women. www.jsfresults.com (англ.). Процитовано 11 жовтня 2025.
  60. ↑ Ami Nakai leads Japanese sweep in Grand Prix debut in France. Golden Skate (амер.). 18 жовтня 2025. Процитовано 4 листопада 2025.
  61. ↑ Japan's Kaori Sakamoto dominates women's event at NHK Trophy. Golden Skate (амер.). 8 листопада 2025. Процитовано 17 листопада 2025.
  62. ↑ а б USA's Alysa Liu captures Grand Prix Final crown. Golden Skate (амер.). 6 грудня 2025. Процитовано 8 грудня 2025.
  63. ↑ Six times supreme: Kaori Sakamoto owns Japanese Nationals again. Golden Skate (амер.). 23 грудня 2025. Процитовано 4 січня 2026.
  64. ↑ Olympic Winter Games 2026 - Women Single Skating - Short Program. results.isu.org (англ.). Процитовано 10 лютого 2026.
  65. ↑ Winter Olympics 2026: USA and Japan sit one and two after first day of figure skating team event as Alysa Liu and Sakamoto Kaori show off peak form. Olympics.com (англ.). 6 лютого 2026. Архів оригіналу за 6 лютого 2026. Процитовано 7 лютого 2026.
  66. ↑ Olympic Winter Games 2026 - Women Single Skating - Free Skating. results.isu.org (англ.). Процитовано 10 лютого 2026.
  67. ↑ а б Olympics: Japan wins figure skating team silver, edged by U.S. in final. Japan Wire by KYODO NEWS (англ.). 9 лютого 2026. Процитовано 10 лютого 2026.
  68. ↑ Figure Skating: Japan Repeats as Silver Medalist in Team Competition. Japan Forward (амер.). 9 лютого 2026. Процитовано 10 лютого 2026.
  69. ↑ Instagram. www.instagram.com. 8 лютого 2026. Процитовано 10 лютого 2026.
  70. ↑ а б Japan's Ami Nakai grabs early Olympic lead. Golden Skate (амер.). 18 лютого 2026. Процитовано 24 лютого 2026.
  71. ↑ Figure Skating — Women Single Skating — Short Program — Results. Olympics.com (англ.). 17 лютого 2025. Процитовано 24 лютого 2025.
  72. ↑ а б USA’s Alysa Liu captures Olympic gold. Golden Skate (амер.). 20 лютого 2026. Процитовано 24 лютого 2026.
  73. ↑ Japanese star Sakamoto 'frustrated' at missing Olympic skating gold. France 24 (англ.). 20 лютого 2026. Процитовано 24 лютого 2026.
  74. ↑ Figure Skating: Kaori Sakamoto Captures Silver in Her Olympic Finale and Ami Nakai Wins Bronze | JAPAN Forward (амер.). 20 лютого 2026. Процитовано 24 лютого 2026.
  75. ↑ Milano Cortina 2026 Closing Ceremony: full list of flagbearers for every nation. Olympics (англ.). 22 лютого 2026. Процитовано 24 лютого 2026.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сакамото_Каорі&oldid=47555372