Перейти до вмісту

Сакамото Рюіті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Заголовок цієї статті — японське ім'я, в якому прізвище Сакамото традиційно записане перед особовим ім'ям Рюіті.
Рюіті Сакамото
яп. 坂本龍一 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Дата народження17 січня 1952(1952-01-17)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняРайон Накано, Токіо, Японія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті28 березня 2023(2023-03-28)[4] (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіТокіо, Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смертіколоректальний рак[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності19752023
Громадянство Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїактор, композитор, музичний продюсер, аранжувальник, піаніст, клавішник, кінокомпозитор, викладач університету, студійний музикант, диригент Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаSoshigaya Elementary Schoold, Q21653356?, Tokyo Metropolitan Shinjuku High Schoold і Токійський університет мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментиелектронна клавіатура Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваяпонська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриелектронна музика, техно[6] і експериментальна музика[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоYellow Magic Orchestra і Alva Noto + Ryuichi Sakamotod Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиMidi Inc.d, Island Records, Nippon Columbiad, For Life Musicd, Columbia Records і Commmonsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
БатькоKazuki Sakamotod Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зAkiko Yanod Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти (3 Редагувати інформацію у Вікіданих)Miu Sakamotod і Neo Sorad[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
sitesakamoto.com Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Рюіті Сакамото (яп. 坂本 龍一, Сакамото Рю: іті, нар. 17 січня 1952 — пом. 28 березня 2023) — японський композитор, музикант, продюсер і актор, який створював музику різних стилів як сольний виконавець і як учасник Yellow Magic Orchestra. Разом зі своїми колегами по групі Харуомі Хосоно та Юкіхіро Такахасі Сакамото вплинув на низку жанрів електронної музики.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Сакамото почав свою кар'єру під час навчання в університеті в 1970-х як сесійний музикант, продюсер і аранжувальник. Його першим великим успіхом у 1978 році стала участь в гурті Yellow Magic Orchestra. Паралельно він розвиває сольну кар'єру, випустивши експериментальний електронний ф'южн альбом Thousand Knives у 1978 році. Через два роки він випустив альбом B-2 Unit. До нього увійшов трек «Riot in Lagos», який став значущим у розвитку електро та хіп-хоп музики[9][10][11]. Сакамото продовжив продюсувати більше сольних записів і співпрацювати з багатьма міжнародними артистами, серед яких Девід Сільвіан, Карстен Ніколаї, Юссу Н'Дур і Феннес. Сакамото створив музику для церемонії відкриття Олімпійських ігор у Барселоні 1992 року, а його композиція «Energy Flow» (1999) стала першим інструментальним синглом номер один в історії японських чартів Oricon[12].

Як композитор музики до фільмів Сакамото отримав премії «Оскар», «BAFTA», «Греммі» та 2 нагороди «Золотий глобус»[13]. Стрічка «Щасливого Різдва, містере Лоуренс» (1983) ознаменувала його дебют і як актора (одна із головних ролей), і як кінокомпозитора. Головна музична тема фільму була адаптована в сингл «Forbidden Colours[en]», який став міжнародним хітом. Його найуспішнішою роботою як кінокомпозитора був «Останній імператор» (1987)[14], після чого він продовжував отримувати нагороди, створюючи композиції для таких фільмів, як «Небо, що приховує» (1990), «Маленький Будда» (1993) і «Легенда Г'ю Гласса»/«Уцілілий» (2015). Іноді Сакамото також працював як композитор і сценарист аніме та відеоігор. У 2009 році він був нагороджений Орденом мистецтв і літератури від Міністерства культури Франції за внесок у музику[15].

27 лютого 2022 року, невдовзі після військового вторгнення РФ в Україну, на офіційному youtube-каналі композитора опубліковано його саундтрек до документального фільму «Олексій і весна»/ англ. «Alexei and the Spring» (2002, реж. Seiichi Motohashi[en]), присвяченому темі Чорнобильської трагедії 1986 року, і слова солідарності та підтримки народу України: «Я з українським народом. Миру Україні і всьому світу» (англ. “I am with the Ukrainian people. Peace for Ukraine and the world.” — Ryuichi Sakamoto)[16].

Пішов із життя 28 березня 2023 після тривалого онкологічного захворювання.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Ryuichi Sakamoto

Кінокомпозитор:

Кіноролі:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #134505794 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Filmportal.de — 2005.
  3. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. Announcement of death: Sakamotos
  5. Ryuichi Sakamoto, Japanese pop pioneer and Oscar-winning composer, dies aged 71
  6. Alva Noto + Ryuichi Sakamoto :: Vrioon + Insen + Insen TourIgloo, 2006.
  7. Ryuichi Sakamoto: Sala Santa Cecilia (with Fennesz)Tiny Mix Tapes.
  8. https://pitchfork.com/thepitch/ryuichi-sakamoto-final-concert-film-opus-son-neo-sora-interview/
  9. Broughton, Frank (2007). La historia del DJ / The DJ's Story, Volume 2. Ediciones Robinbook. с. 121. ISBN 978-84-96222-79-3. Процитовано 25 травня 2011.
  10. Kurtis Mantronik Interview, Hip Hop Storage, July 2002, архів оригіналу за 24 травня 2011, процитовано 25 травня 2011 [Архівовано 2011-05-24 у Wayback Machine.]
  11. David Toop (March 1996), A-Z Of Electro, The Wire (145), процитовано 29 травня 2011
  12. Sakamoto's 'energy Flow' Enlivens Japan. AllBusiness.com. 2 липня 1999. Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 29 листопада 2008.
  13. Ryûichi Sakamoto на сайті IMDb (англ.)
  14. Jim Sullivan (8 лютого 1998), RYUICHI SAKAMOTO GOES AVANT-CLASSICAL, Boston Globe: 8, архів оригіналу за 10 лютого 2013, процитовано 27 травня 2011 [Архівовано 2013-02-10 у Wayback Machine.]
  15. Denise Sullivan (13 травня 2011). What Makes A Legend: Ryuichi Sakamoto. Crawdaddy!. Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 31 травня 2011.
  16. «Alexei and the Spring» for Ukraine