Кальварія (святилище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Sacro Monte di Varallo, Tabacchetti та Giovanni d'Enrico, Христос на дорозі на Голгофу, 1599-1600, скульптурні головні фігури та фреска позаду
Богослужіння в Кальварії Жемайчу в Литві, 2006 р
Каплиці в Sacro Monte di Oropa
Зачаття Марії в Sacro Monte di Oropa
Каплиці в Кальварії Зебжидовській
Містерія в Кальварії Зебжидовській, 2011

Кальварія, Голгофа (лат. Calvaria, івр. Golgota‎ означає череп), також званий Кальварійським пагорбом, Священним пагорбом або Священною горою, — тип християнського священного місця, побудованого на схилах пагорба, що складається з набору каплиць, зазвичай розташованих у формі шляху паломників. Він призначений для символізації страстей Христових і отримав свою назву на честь Кальварії (Голгофи), пагорба в Єрусалимі, де, згідно з традицією, Ісус був розіп'ятий.

Sacro Monte di Domodossola
Кальварія у Марії Ланцендорф (1700)

Вони функціонують як значно розширені версії Хресної дороги, які є звичайними в католицьких церквах, дозволяючи вірянам стежити за перебігом етапів Страстей Христових уздовж Віа Долороза в Єрусалимі. Кожна каплиця містить велике зображення сцени зі Страстей, які вона вшановує, іноді у вигляді скульптури, яка може досягати натуральної величини. Такого роду святині були особливо популярні в період бароко, коли Свята земля перебувала під владою Туреччини і було важко здійснити паломництво на гору Голгофу в Єрусалимі.

Кальварії були особливо популярні серед орденів францисканців та єзуїтів і найбільш поширені в Італії та центральній Європі Габсбургів. Зазвичай їх розміщували в парках біля церкви чи монастиря, як правило, на пагорбі, на який відвідувач поступово піднімається. Італійські зазвичай називають sacro monte («свята гора» або «пагорб»); є група з дев'яти Sacri Monti П'ємонту та Ломбардії, які є особливо помітними; дати їх заснування коливаються між 1486 і 1712 роками. Богослужіння могли бути більш популярними в Страсний тиждень, перед Великоднем, коли проводилися великі процесії навколо станцій і могли розігруватися містерії. Якщо Голгофа була заснована в населеному місці, це могло б призвести до розташування нового села чи міста. На честь такого комплексу названо кілька сіл і міст. 

Термінологія[ред. | ред. код]

Гора Кальварія (Голгофа) була місцем за воротами Єрусалиму, де відбулося розп'яття Христа. Сцена була відтворена в усьому світі на численних «Голгофських пагорбах» після Контрреформації, і вони використовуються, зокрема, римо-католиками як частина їхнього поклоніння та шанування Бога.

Термін походить від латинського перекладу у Вульгаті арамейської назви початкового пагорба Голгофа, де він називався calvariae locus, що латиною означає «місце черепа».[1][2] Мартін Лютер переклав Голгафу як «місце черепа» (Scheddelstet). Цей переклад обговорюється; принаймні, незрозуміло, чи стосувалося воно форми пагорба, його використання як місця страти чи поховання, чи стосується чогось іншого.[3]

«Пагорб Кальварія» сьогодні відноситься до зображення сцен Страстей Христових приблизно в натуральну величину зі скульптурами додаткових фігур. Ці сцени встановлені на схилах пагорба. Традиційні чотирнадцять станцій хресної дороги зазвичай розміщуються на шляху до вершини паломницького пагорба, і часто є невелика віддалена церква чи каплиця, розташована від кількох десятків до кількох сотень метрів.

Кальварійські пагорби не слід плутати з Кальваріями, які є особливим типом придорожнього монументального розп'яття, традиційного характеру в основному в Бретані, особливо в Фіністері, побудованого в парафіяльних замках між 1450 і 17 століттями.

Голгофи у світі[ред. | ред. код]

Австрія[ред. | ред. код]

Англія[ред. | ред. код]

Абатство Маунт-Сент-Бернард, Лестершир.

Бельгія[ред. | ред. код]

Білорусь[ред. | ред. код]

  • у Мяділі (невелике містечко на північ від Мінська (Мядзел))
  • в Мінську (Мінск)

Болівія[ред. | ред. код]

Ефіопія[ред. | ред. код]

Греція[ред. | ред. код]

Іспанія[ред. | ред. код]

  • в Pollença

Італія[ред. | ред. код]

  • Сакрі Монті з П'ємонту і Ломбардії
  • Sacro Monte di Varallo
  • Священна гора Голгофа Домодоссола
  • Монастир Сан-Вівальдо в Монтайоне
  • Сакро Монте ді Орта
  • Сакро Монте ді Варезе
  • Сакро Монте ді Креа
  • Sacro Monte di Ghiffa
  • Sacro Monte di Ossuccio
  • Сакро Монте ді Оропа
  • Сакро Монте ді Бельмонте

Канада[ред. | ред. код]

  • Стежка Окської Голгофи поблизу Оки, Квебек

Литва[ред. | ред. код]

Веркяйська Кальварія 17 століття у Вільнюсі, Литва, прибл. 1840-ті роки

Німеччина[ред. | ред. код]

(в алфавітному порядку за місцями)

Польща[ред. | ред. код]

Каплиці на Кальварії в Góra Świętej Anny, Польща
Каплиці на Кальварії у Пакосці, Польща

Румунія[ред. | ред. код]

Словаччина[ред. | ред. код]

Словенія[ред. | ред. код]

Угорщина[ред. | ред. код]

Україна[ред. | ред. код]

Хорватія[ред. | ред. код]

Чехія[ред. | ред. код]

Каплиці на Кальварії в Jiřetín pod Jedlovou, Чехія

Дивитися також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. translation of calvariae by Whitaker's Words. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 7 жовтня 2018.
  2. Bibliotheca Augustana: Hieronimi Vulgata, Evangelium Secondum Lucam, 23:33
  3. "Mount Calvary" article in the Catholic Encyclopedia (English)
  4. Kalvarienberg neben Kartause Aggsbach, Wachau / Österreich
  5. Kalvarienberg in Leoben, Steiermark/Österreich
  6. The stations of the cross on the calvary hill in Moresnet / Belgien
  7. Sights. Doľany, Pezinok District. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 14 квітня 2020.
  8. П’ять причин відвідати “Страдч”: унікальний відпустовий центр Львівської Архиєпархії УГКЦ. Релігійний інтернет-ресурс "Духовна велич Львова".
  9. Вірян запрошують на прощу до Української Кальварії. Релігійний інтернет-ресурс "Духовна велич Львова".

Література[ред. | ред. код]

німецька:

  • Atlas der europäischen Heiligen Berge, Kalvarienberge und Devotionsstätten (German) , Turin: Direktion für Tourismus, Sport und Gärten der Region Piemont, 2003
  • Walter Brunner (1990), Steirische Kalvarienberge (German) , Graz etc.: Schnider, ISBN 3-900993-02-5
  • Elisabeth Roth (1967), Der volkreiche Kalvarienberg in Literatur und Bildkunst des Spätmittelalters (German) (вид. 2nd), Berlin: Erich SchmidtPhilologische Studien und Quellen 2, ISSN 0554-0674
  • Louise-Marie Tillet (1989), Reisewege durch die Bretagne. Calvaires und romanische Kirchen (German) , Würzburg: Echter Verlag, ISBN 3-429-01186-8
  • Kath. Pfarramt; Maria Himmelfahrt; Johannes Port (1989), Der Kalvarienberg zu Wettenhausen. Gebete und Geschichte einer altehrwürdigen Wallfahrtsstätte (German) , Kammeltal: s. n.

французька:

  • Yves-Pascal Castel (1997), Croix et calvaires en Bretagne. = Kroaziou ha kalvarihou or bro (French) , Trelevenez: Minihi levenez, ISBN 2-908230-09-7 – also in the Breton language
  • Marc Déceneux (2001), La Bretagne des enclos et des calvaires (French) , Rennes: Ouest-France, ISBN 2-7373-2261-8Mémoires de l'histoire
  • Yannick Pelletier (1996), Les enclos Paroissiaux de Bretagne (French) , Paris: GisserotLes universels Gisserot 13, ZDB-ID 2216999-4

Посилання[ред. | ред. код]