Саксаул зайсанський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саксаул зайсанський
Haloxylon ammodendron.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Рослини
Покритонасінні
Еудікоти
Ряд: Гвоздикоцвіті
Родина: Амарантові
Підродина: Chenopodioideae
Рід: Саксаул (Haloxylon)
Вид: Саксаул зайсанський
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Haloxylon ammodendron
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Haloxylon ammodendron
IPNI: 941607-1

Саксаул зайсанський (лат. Haloxylon ammodendron) — рослина з роду Саксаул родини амарантові.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна висота досягає 2-8 м, рідше 12 м. Діаметр стовбура становить 4-10 м, рідше 25 м, в діаметрі. Деревина важка і груба, кора губчаста і водяниста. Гілля велике, розлоге. Листя зменшені до маленьких горбиків, що іноді здається дерево безлистяним. Суцвіття складаються з коротких бічних пагонів. Квіти маленькі, гермофрадитні. Насіння невеличке, в діаметрі становить 1,5 мм, завдовжки — 8 мм.

Стовбур коричневого кольору. Молоде гілля зеленого забарвлення, старе — буре або сіро-білого кольору. Оцвітини складаються з білих або блідо-коричневих листків.

Екологія[ред. | ред. код]

Доволі посухостійка рослина. Є псаммофітом, зростає в піщаних пустелях та дюнах, степах, горах на висоті до 1600 м над рівнем моря. Його коріння розташовано на досить значній глибині.

На відміну від інших видів рослин, висохлий зайсанський саксаул при найменших опадах здатен відроджуватися. Навіть в умовах серйозного недоліку води гине не відразу. Він має здатність різко скорочувати втрати води за рахунок скидання листя і забезпечити тим самим нормальне функціонування кореневої системи. Коли посушливий сезон проходить, на гілках рослини знову з'являються бруньки.

Період цвітіння триває з березня по квітень. Період плодоношення — з жовтня по листопад.

Використання[ред. | ред. код]

Раніше кочовники використовували кору та деревину зайсанського саксаулу для розпалення багаття. Нині використовується для залісення посушливих районів Китаю та Узбекистану. В Середній Азії та Монголії висаджують зайсанський саксаул для закріплення піщаних дюн. Водночас є важливим джерелом води в посушливих районах, люди добувають воду з-під кори, де вода накопичується.

Поширення[ред. | ред. код]

Розповсюджено від Ірану до провінцій Синцзянь та Ганьсу (КНР). на півночі доходить дло оз. Арал. В Монголії щільність становить більше 25 % площі.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ian C. Hedge: Haloxylon ammodendron. In: Karl Heinz Rechinger et al. (Edit.): Flora Iranica, Bd. 172, Chenopodiaceae, Akad. Druck, Graz 1997: Seiten 317—318. ISBN 3-201-00728-5
  • Farangis Najibullah (January 13, 2008). «Tajikistan: Energy shortages, extreme cold create crisis situation». EurasiaNet. Retrieved 2008-03-07.