Саксонія

Саксо́нія
Прапор	Герб
Країна	Німеччина
Столиця	Дрезден
Площа	18.449,99 км²
Населення	4 056 941 (31 грудня 2020)
Густота	220 осіб/км²
Утворена	3 жовтня 1990
ВВП	126,364 млрд € (2018)
Борг	3,904 млрд € (30 вересня 2019)
Голова	Міхаель Кречмер (ХДС)
Уряд	ХДС, Зелені і СДПН
Ландтаг	ХДС (45 депутатів), Ліві (14), СДПН (10), Зелені (12), АдН (38)
Останні вибори	30 вересня 2019
Наступні вибори	2024
Голосів у Бундесраті	4
ISO	DE-SN
Сайт	www.sachsen.de

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Саксонія (значення).

Саксо́нія (нім. Freistaat Sachsen) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в східній частині країни. Столиця — місто Дрезден. Сусідами землі є Бранденбург, Саксонія-Ангальт, Тюрингія, Баварія, а також Чехія і Польща. Утворена 3 жовтня 1990 року. Площа — 18.449,99^[1] км². Населення — 4 056 941 (31 грудня 2020)^[2]. На теренах землі розмовляють німецькою і верхньолужицькою. ХДС, Зелені і СДПН очолюють земельний уряд. Голова уряду — Міхаель Кречмер (ХДС). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 30 вересня 2019 року, в ньому представлені такі партії: ХДС (45 депутатів), Ліві (14), СДПН (10), Зелені (12), АдН (38). Має 4 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 126,364 млрд € (2018)^[3]. Борг землі становить 3,904 млрд € (30 вересня 2019)^[4]. Рівень безробіття — 5,0 % (листопад 2019)^[5]. Міжнародний код — DE-SN.

Назва[ред. | ред. код]

Саксонія (нім. Sachsen, в.-луж. Sakska, лат. Saxonia) — найпоширеніша назва землі.
Вільна держава Саксонія (нім. Freistaat Sachsen, в.-луж. Swobodny stat Sakska) — офіційна назва землі.
Заксен, Захсен, Саксен (нім. Sachsen)

Географія[ред. | ред. код]

Саксонія — найсхідніша федеральна земля Німеччини. Має спільні кордони із чотирма іншими федеральними землями Німеччини:

на заході із Баварією та Тюрингією,
на північному заході із Саксонією-Ангальт,
на півночі із Бранденбургом,
на сході з Польщею,
на півдні з Чеською республікою,
на південному заході з Баварією.

Довжина кордону — близько 1 190 км.

Прикордонними пунктами є:

на півночі: Домміч (під Торгау) 51 ° 41' 07"
на півдні: Бад-Брамбах (Фогтланд) 50 ° 10' 19"
на заході: Мюльтроф (Фогтланд) 11 ° 52' 22"
на сході: Найсеауе (під Герліц) 15 ° 02' 37"

Найбільші міста — Лейпциг (510 тис. мешканців), Дрезден (480 тис. мешканців) та Хемніц (250 тис. мешканців).

Найважливіші гори — Рудні гори, Лужицькі гори і Саксонська Швейцарія. Гора Фіхтельберг в Рудних горах є найвищою точкою Саксонії (1 215 м). Важливі річки — Мульде, Вейсеріц, Чопау, Вайсе-Ельстер і Шпре, які течуть на північ та належать до річкової системи Ельби, що перетинає Саксонію з південного сходу на північний захід. На сході Саксонія обмежується річкою Нейсе, яка впадає в річку Одру.

Історія[ред. | ред. код]

Назва «Саксонія» щодо федеральної землі Саксонія з'являється з XV столітті, коли маркграф Майсена Фрідріх I (1381–1428) у 1423 році одержав титул курфюрста Саксонського. Корінна ж Саксонія завойована Карлом Великим 792 року, стала могутнім німецьким герцогством, але розпалась у XII столітті на різні феодальні володіння. Маркграфство Мейсен (згодом Саксонія) виникло в X столітті на землях полабських слов'ян — лужицьких сербів. У XI столітті воно перейшло до роду Веттінів, які і правили тут до 1918 року. Правителі Саксонії були також королями Польщі у 1697–1763 роках.

Була частиною Східної Німеччини в 1945–1990 роках.

Державний устрій[ред. | ред. код]

Законодавчий орган — Саксонський Ландтаг (Саксонський Земський Сейм).

Виконавчий орган — Саксонський державний уряд, що складається із саксонського прем'єр-міністра та державних міністрів (штатсміністрів). До 1934 виконавчим органом Саксонії було Загальне міністерство (Gesamtministerium), що складалося з Голови Загального міністерства (Vorsitzende des Gesamtministeriums) (з 1919 — Міністр-Президент) та членів Загального міністерства (Mitglieder des Gesamtministeriums).

Ландтаг[ред. | ред. код]

Міхаель Кречмер, голова земельного уряду з 13 грудня 2017 року.

Розподіл місць у Саксонському ландтазі за результатами виборів 30 вересня 2019 року. Уряд очолює коаліція ХДС, Зелені і СДПН.

14

10

12

45

38

14 10 12 45 38

Розподіл 119 місць:

Ліві: 14

Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН): 10

Союз 90/Зелені (Зелені): 12

Християнсько-демократичний союз (ХДС): 45

Альтернатива для Німеччини (АДН): 38

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Саксонія поділяється на три округи:

Які в свою чергу поділяються на 10 районів:

Баутцен (BZ)
Рудні Гори (ERZ)
Герліц (GR)
Лейпциг (L)
Майсен (MEI)
Середня Саксонія (DL)
Північна Саксонія (TDO)
Саксонська Швейцарія — Східні Рудні Гори (PIR)
Фогтланд (V)
Цвіккау (Z)

Окрім цього, є міста, що не належать до жодного району:

Міста з кількістю мешканців понад 20 тисяч
станом на 31 грудня 2011

Дрезден	517,8	Грімма	29,1
Лейпциг	510,0	Майсен	27,1
Хемніц	240,5	Циттау	26,5
Цвіккау	92,8	Делич	25,2
Плауен	64,3	Лімбах-Оберфрона	24,6
Герліц	54,3	Марклеберг	23,8
Баутцен	40,1	Глаухау	23,4
Фрайберг	40,0	Вердау	21,5
Фрайталь	38,4	Дебельн	20,9
Пірна	37,6	Аннаберг-Буххольц	20,9
Гойерсверда	35,7	Косвіг	20,7
Радебойль	33,3	Торгау	20,5
Різа	32,3

Регіони[ред. | ред. код]

Регіони в Саксонії — Sächsisches Elbland, Leipziger Tieflandsbucht, Рудні гори, Саксонська Швейцарія, Фогтланд та Верхня Лужиця.

Адміністративна реформа[ред. | ред. код]

З 1 серпня 2008 число районів у Саксонії скоротилося з 22 до 10 і число міст, прирівняних до районів, з 7 до 3.^[6]

Економіка[ред. | ред. код]

Має давні індустріальні традиції. Виробляється електроніка, текстиль, транспортні засоби, хімікати, буре вугілля.

Туризм[ред. | ред. код]

Саксонія пропонує безліч пишних палаців та майстерно оформлених парків. Крім дрезденського Цвінґера, туристів запрошують палаци Моріцбург, Раменау, замок Клаффенабах, оточений ровами з водою, палац і парк Пільніц та садово-парковий ансамбль Гайденау-Гросзедліц.