Саламатін Дмитро Альбертович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саламатін Дмитро Альбертович

Час на посаді:
8 лютого 2012 — 24 грудня 2012
ПопередникЄжель Михайло
НаступникЛебедєв Павло

Народився26 квітня 1965(1965-04-26) (55 років)
Караганда, Казахська РСР
ГромадянствоСРСР СРСР (до 1991 р.)
Росія Росія (19912005)
Україна Україна2005)
Професіягірнича справа, інженер-економіст
Україна Народний депутат України
5-го скликання
Партія регіонів 25 травня 2006 23 листопада 2007
6-го скликання
Партія регіонів 23 листопада 2007 4 лютого 2011

Дмитро́ Альбе́ртович Салама́тін (26 квітня 1965(19650426), Караганда, Казахська РСР, СРСР) — колишній український політик, державний діяч, колишній народний депутат України, 1-й заступник голови Комітету з питань науки і освіти, член Комітету з питань бюджету (липень 2006), генеральний директор Державного концерну «Укроборонпром» (20102012), Міністр оборони України8 лютого 2012 по 24 грудня 2012). Член РНБО17 лютого 2012).[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Карагандинський політехнічний інститут (1989), гірничий факультет, «Технологія та комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин»; Московський гірничий інститут, курси перепідготовки кадрів (1991), інженер-економіст.

Кар'єра[ред. | ред. код]

  • 06.1983-04.1985 — служба в армії.
  • З 05.1985 — підземний гірничий очисного вибою, шахта ім. Кузембаєва ВО «Карагандавугілля».
  • 09.1989-08.1991 — гірничий майстер видобувної дільниці шахти Сокурська, шахта ім. Кузембаєва, Караганда.
  • 09.1991-04.1993 — консультант СП «СИТЭК», Москва.
  • 05.1993-12.1994 — комерційний директор АТЗТ «Русское топливо», Москва.
  • 01.1995-08.1996 — головний експерт, ЗАТ «РОЛ», Москва.
  • 08.1996-12.1997 — гол. консультант, компанія «Мілдер Інтернешнл Лтд», Москва.
  • З 1998 — радник президента Міжнародного гірничого конгресу з питань взаємодії з Україною.
  • 04.1999-12.2013 — проживав в Україні.
  • З кінця 2013 — під час подій Євромайдану втік з України та переховується від слідства[2]

Державна діяльність[ред. | ред. код]

Оборонно-промисловий комплекс України[ред. | ред. код]

Діяльність відомств під керівництвом Саламатіна викликала сумніви щодо здатності виконання ними ряду значущих для України контрактів. Так, Саламатіна, його заступника Дмитра Перегудова і наступника Громова пов'язували з провалом півмільярдного контракту на постачання бронетранспортерів для Іраку.[5][6][7]

Під керівництвом Саламатіним оборонно-промисловий комплекс України та міністрерство оборони України не виконали низку важливих для України контрактів, зокрема на поставку військової техніки.

Виторг експорту продукції ДП «Укрспецекспорт» і його дочірніх компаній 2011 року збільшилася на 27 % і вперше за всі роки існування перевищив 1 млрд. $.[8]

Україна почала стратегічне партнерство з Таїландом, куди було відправлено партію українських БТР-3 та танків «Оплот» загалом на 500 млн $[9].

2011 року на посаді керівника Укроборонпрому була проведена реформа ОПК України. Зокрема, було списано більшу частину заборгованості підприємств ОПК.

Розслідування[ред. | ред. код]

14 січня 2019 за даними Генпрокурора Луценка Саламатіну було оголошено підозру про участь у складі злочинної організації Януковича, заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, зловживання службовим становищем та державній зраді в інтересах РФ. Також його підозрювали в підриві обороноздатності, безпеки України.

Так, Саламатін зірвав контракт між Харківським конструкторським бюро з машинобудування, підприємством «Антонов» та СЗТФ «Прогрес» та Міноборони Іраку на постачання, ремонт, обслуговування військової техніки. Це призвело до збитків України на 560 млн $[10].

24 червня 2020-го ДБР повідомило про підозру Януковичу, Павлу Лебедєву та Дмитру Саламатіну у скоєнні державної зради[11].

Родина[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України № 103/2012 від 17 лютого 2012 року «Про внесення змін до Указу Президента України від 6 квітня 2010 року № 506». Архів оригіналу за 9 липень 2014. Процитовано 18 лютий 2012. 
  2. Повідомлення Генпрокурора України Ю. Луценка щодо оголошення підозри колишньому Міністру оборони України Саламатіну Д. А. 14.01.2019
    ГПУ оголосила про підозру у злочині екс-міністру оборони часів Януковича. 14.01.2019, 18:38
  3. Міністерство Оборони України
    Указ Президента України № 72/2012 Архівовано 17 жовтень 2014 у Wayback Machine.
    Указ Президента України № 718/2012 «Про звільнення Д. Саламатіна з посади Міністра оборони України»
  4. Указ Президента України № 754/2012 Архівовано 31 грудень 2012 у Wayback Machine.
    Указ Президента України № 107/2014 від 24.02.2014 «Про звільнення Д. Саламатіна з посади Радника Президента України»
  5. Бывший министр умышленно сорвал контракт на поставку БТР в Ирак, — экс-замглавы «Укроборонпрома»
  6. Посол Ирака: условия контракта по поставкам БТР выполняются
    У Міноборони вважають, що Саламатіна «брудно дискредитують»
  7. Я пам'ятаю всі твої тріщинки… // Дмитро Менделєєв 13 грудня 2013, ДТ
  8. Загальна виручка Укрспецэкспорту вперше перевищила $1 млрд
  9. В Таиланде испытывают купленные в Украине БТРы | Новости. Новости дня на сайте Подробности
  10. Повідомлення Генпрокурора України Ю. Луценка щодо оголошення підозри колишньому Міністру оборони України Саламатіну Д. А. 14.01.2019
    ГПУ оголосила про підозру у злочині екс-міністру оборони часів Януковича. 14.01.2019, 18:38
    Вкрали $24 мільйони: ГПУ оголосила підозри спільникам екс-міністра оборони. 26.03.2019, 09:23
  11. ДБР повідомило про підозру Януковичу і двом екс-міністрам оборони. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-06-24. 
  12. Официальный визит на Украину президента Казахстана Нурсултана Назарбаева

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник: Емблема МОУ.png
11-й Міністр оборони України
8 лютого 201224 грудня 2012
Наступник:

Єжель Михайло Броніславович
11 березня 20108 лютого 2012
Лебедєв Павло Валентинович