Перейти до вмісту

Саламінська табличка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рання фотографія Саламінської таблички, 1899 рік. Оригінал виготовлений з мармуру та зберігається в Національному музеї епіграфіки в Афінах.

Відкриття

[ред. | ред. код]

Спочатку вважалося, що це ігрова дошка, зараз плита з білого мармуру знаходиться в Музеї Епіграфіки в Афінах.

На табличці є п'ять груп позначок. Три набори грецьких символів, розташовані вздовж лівого, правого та нижнього країв таблички, є числами аттичної системи числення. Зверху таблички — набір з п'яти паралельних ліній, порівну розділених вертикальною лінією, що завершується півколом на перетині нижньої горизонтальної лінії та єдиної вертикальної лінії. Нижче широкої горизонтальної тріщини знаходиться ще одна група з одинадцяти паралельних ліній. Вони поділені на дві частини перпендикулярною лінією, але з півколом у верхній точці перетину; третя, шоста та дев'ята з цих ліній позначені хрестиком у місці їх перетину з вертикальною лінією.

Числові представлення

[ред. | ред. код]

Як і у випадку з іншими лічильними дошками та абаками, кожен камінець представляє одну одиницю величини, що визначається її положенням. Точна інтерпретація камінців та методів, що використовувалися з планшетом, невідома, але можливо, що їх використання було подібним до середньовічних європейських лічильних дощок, на яких лічильники на лініях представляли степені десяти, а лічильники між лініями представляли 5-кратне значення попередньої лінії.

Розрахунки

[ред. | ред. код]

На цій дошці фізичні маркери (індикатори) були розміщені в різних рядках або стовпцях, що представляли різні значення. Індикатори фізично не були прикріплені до дошки.

На табличці зображені грецькі числа. Вже в іонійський період системи числення були відповідальними за письмове використання, яке стало необхідним через розширення комерційної діяльності.

Було розроблено дві різні системи числення: старішу аттичну або іродіанську систему числення та молодшу, мілетську систему.

Дві системи числення відрізнялися своїм використанням: аттична переважно служила в комерційному житті для коригування даних про фонди та товари, а також для позначення колонок на абакусі. Для письмових обчислень аттична система числення була непридатною. Мілетська система числення, за допомогою якої також приписували числа літерам алфавіту, краще підходила для наукової математики. Наприклад, Архімед і Діофант використовували Мілетську систему.

Грецький письменник Геродот (485—425 рр. до н. е.) під час своїх подорожей Єгиптом зазначив, що єгиптяни рахували справа наліво, всупереч грецькому звичаю рахувати зліва направо. Це може стосуватися переміщення камінців на лічильній дошці.[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Lang, Mabel (1957). Herodotos and the Abacus. Hesperia: The Journal of the American School of Classical Studies at Athens. 26 (3): 271—288. doi:10.2307/147100. JSTOR 147100.

Використані джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]