Салатін Вадим Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Вадим Салатін
Особисті дані
Повне ім'я Вадим Євгенович Салатін
Народження 3 жовтня 1985(1985-10-03) (38 років)
  Жданов, Запорізька область, Україна
Зріст 182 см
Вага 69 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція півзахисник,
захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1998—2000
2000—2001
2001—2002
Україна «Металург» (М)
Україна ДЮСШ-3 (Маріуполь)
Україна «Металург» (М)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2002—2008 Україна «Іллічівець» 8 (0)
2002—2008  Україна «Іллічівець-2» 75 (1)
2007—2008  Україна «Фенікс-Іллічовець» 16 (0)
2009 Чехія ХФК «Оломоуць» 7 (0)
2010 Україна «Зірка» (Кр) 16 (0)
2010—2011 Україна «Суми» 17 (0)
2011 Україна «Геліос» 13 (0)
2012 Україна «Титан» (Ар) 0 (0)
2013 Україна «Мир» 8 (0)
2013 Україна «Шахтар» (Св) 20 (1)
2014—2017 Україна «Колос-Отг» (амат.)
2017—2020 Україна «Яруд» (ЧУСА)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Вадим Євгенович Салатін (нар. 3 жовтня 1985, Жданов, Запорізька область, Україна) — український футболіст, виступав на позиції півзахисника та захисника.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вихованець маріупольського футболу. У турнірах ДЮФЛ України виступав за маріупольський «Металург» (30 матчів, 4 голи) та команду місцевої ДЮСШ-3 (7 матчів). З 2002 року у складі «Металурга» (згодом перейменованого на «Іллічівець»), однак перші декілька сезонів грав лише за другу команду клубу у другій лізі. За головну команду «азовців» дебютував лише у грудні 2005 року, у чвертьфінальному матчі Кубку України проти київського «Арсеналу», на 90-й хвилині гри замінивши Андрія Конюшенка[1]. У вищій лізі першу гру провів 3 березня 2007 року, на 78-й хвилині виїзного матчу проти дніпропетровського «Дніпра» вийшовши на заміну замість Ари Акопяна[2]. Загалом у сезоні 2006/07 років відіграв у вищому дивізіоні 8 матчів, проте після закінчення чемпіонату вирушив до «Іллічівця-2» і до матчів основної команди більше не залучався. Наступного сезону орендований клубом «Фенікс-Іллічовець». Влітку 2008 року, після закінчення терміну оренди, повернувся до Маріуполя, де провів ще півсезону в «Іллічівці-2», після чого залишив приазовський клуб.

Після відходу з «Іллічівця» вирушив до Чехії, де протягом 2009 року захищав кольори клубу «Оломоуць», який виступав у місцевій другій лізі. Повернувся до України у 2010 році, де підписав контракт із кіровоградською «Зіркою». Влітку того ж року перейшов у «Суми», у складі яких став срібним призером своєї групи другої ліги, проте команда програла стикові матчі та не змогла вийти до першого дивізіону. Тим не менш, Салатін розпочав наступний чемпіонат у першій лізі, ставши гравцем харківського «Геліоса», за який виступав до зимової перерви. 2012 року підписав контракт з армянським «Титаном», однак у складі команди на полі жодного разу не з'явився. 2013 рік провів у клубах другої ліги «Мир» (Горностаївка) та «Шахтар» (Свердловськ), після чого завершив професіональну кар'єру. Після закінчення виступів грав на аматорському рівні за «Колос-ОТГ» із селища Асканія-Нова (у складі якого неодноразово ставав одним із найкращих гравців чемпіонату Херсонської області[3][4]) та за «Яруд» із рідного Маріуполя. Пізніше працював дитячим тренером у маріупольській ДЮСШ «Азовсталь».

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Отчёт о матче «Ильичёвец» — «Арсенал». footballfacts.ru.
  2. Отчёт о матче «Днепр» — «Ильчёвец». footballfacts.ru.
  3. Футбольная элита Херсонщины 2015 года. Сайт Херсонской областной ассоциации футбола.
  4. Александр Крупица. Лучшие в футболе Херсонщины. sportforall.info.

Посилання[ред. | ред. код]