Салдус
Салдус | |||
---|---|---|---|
Лютеранська церква | |||
| |||
Країна | Латвія | ||
Регіон | Курляндія | ||
Край | Салдуський край | ||
Перша згадка | 1253 | ||
Площа | |||
• Загалом | 10,10 км² | ||
Висота | 95 м | ||
Населення (2016)[1] | |||
• Загалом | 11 479 ос. | ||
• Густота | 1136,5 осіб/км² | ||
Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||
• Літній час | EEST (UTC+3) | ||
Сайт | www.saldus.lv | ||
![]() | |||
![]() ![]() |
Салдус (латис. Saldus) — місто в Латвії.
Назва[ред. | ред. код]
- Салдус (латис. Saldus;
)
- Фрауенбург (нім. Frauenburg)
Історія[ред. | ред. код]
Перший раз в історичних джерелах назва Салдене від слова Салдус згадується в 1253 році у так називаному «Договорі Куршів», по якому Салденський край — «земля між Скрундою і Земгале» («terra inter Scrunden un Zemgale») віддається в розпорядження Лівонського ордена.
Приблизно в 1341 році біля Куршського городища Лівонський орден вибудував кам'яну міцність і назву Салдене перемінили на німецьку назву Frauenburg (Жіночий палац). Згодом навколо замка виросло невелике містечко, про існування якого свідчить християнський цвинтар, виявлений недалеко від замка. В 1625 році в замку оселився герцог Фрідріх, але свій розквіт Frauenburg пережив у часи правління герцога Якоба (в 1664—1682 р.). У роки Північної війни, в 1701 році, замок на час став резиденцією Шведського короля Карла XII. Будова потерпіла від нападу шведів уже в 1659 році, а в битвах Північної війни він був повністю зруйнований. У результаті воєн і чуми вимерли всі жителі містечка. Більше 100 років проіснував Салдуський прихід і Салдуський маєток.
Відновлення міста почалося в 1856 році, коли на лівому узбережжі Цецерської ріки відміряли перші 42 ділянки для забудови міста. Це можна вважати народженням нинішнього м. Салдуса. Уже в 1870 році до нього були приєднані ще 114 десятин землі.
Право називатися містом Салдус одержує тільки в 1917 році, а з 1950 року є районним центром.
Міста побратими[ред. | ред. код]
НімеччинаЛідербах
Польща Старгард-Щецінський, Польща
ШвеціяЛідінгеландет, Швеція
АвстріяСанкт Андре, Австрія
ЕстоніяПайде, Естонія
ЛитваМажейкяй, Литва
Росія Сергіїв-Посад, Росія
Франція Вілебон сюр Ів, Франція
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.