Сале (Марокко)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто
Сале
سلا
Monuments de Salé.png
Прапор
Прапор

Координати 34°02′31″ пн. ш. 6°48′10″ зх. д.H G O

Країна Flag of Morocco.svg Марокко
Регіон Рабат-Сале-Кенітра
Площа 87 км²
Висота центру 116 м
Водойма Атлантичний океан
Населення 890 403  (2014)
Густота населення 10 235  осіб/км²
Поштовий індекс 11000
GeoNames 2537763
OSM пошук у Nominatim
Офіційний сайт villedesale.ma/fr/
Сале. Карта розташування: Марокко
Сале
Сале
Сале (Марокко)

Сале́ - четверте за величиною (після Касабланки, Феса і Марракеша) місто Марокко. Разом з Рабатом утворює столичну агломерацію з населенням понад 1,8 млн осіб. Розташований на узбережжі Атлантичного океану в гирлі річки Бу-Регрег, яка відділяє його від столиці держави.

Історія[ред. | ред. код]

Віком 513,050±0,265 тис. р. т. датується череп представника виду Homo heidelbergensis з місцезнаходження Сале 1 [1] [2].

Перше місто на цьому місці було засноване більше 2000 років тому фінікійцями, а в X столітті в околицях давньоримського міста Сала Колонія (нині Шелла) з'явився місто Сале. Завдяки своєму розташуванню на шляху з Фесу в Марракеш, воно на довгі роки стало найбільшим портом Марокко. Побудована в 1029 року мечеть (збереглася до теперішнього часу) і медресе (побудовано в 1341 році, зараз - музей) зробили місто другим після Феса релігійним центром Марокко.

У 1260 році відбулася найбільша битва за всю історію міста, в ході якої Сале протягом двох тижнів перебував у руках війська Альфонса X Кастильського.

У 1627 році стає лігвом берберських піратів і центром піратської республіки, що проіснувала до 1668 року. Навіть Рабат, який тоді був відомий як Сале-ла-Нев (Новий Сале), в той час визнавав панування піратів. Населення міста в той момент складало близько 13 000 чоловік. Під керівництвом Ібрагіма Варгаса мориски, виселені з Андалусії, заснували визнану європейськими державами республіку. Її першим головою став уродженець Гарлема Ян Янсон.

«Місто корсарів» неодноразово обстрілювали з гармат європейськими флотилії, так як місцеві пірати здійснювали рейди за рабами навіть на Британські острови та в Ісландію. Про своє захоплення в полон місцевими піратами розповідав Робінзон Крузо. У 1851 році у відповідь на піратство проти європейських торговців, яке процвітало навіть після загибелі республіки, порт був серйозно обстріляний французькою ескадрою. Згодом гавань Сале обміліла і порт був закритий.

Місто зіграло важливу роль в історії Марокко: тут в 1930 році з'явилося рух Latif і пройшли перші демонстрації за незалежність від Франції. До цього часу Сале вважається оплотом ісламістських груп в Марокко.

Транспорт[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Місцева архітектура поєднує в собі традиційну марокканську і арабо-андалузійську архітектуру. В Сале створені кілька музеїв, в тому числі етнографічний і музей кераміки.

Медіна досить значна за розмірами, але слабо орієнтована на туристів. Сучасні райони в основній масі погано сплановані і відрізняються високим рівнем безробіття. Багато заможніх мешканців переїжджають жити на інший бік річки - в Рабат. Велика кількість високопоставлених чиновників і королівських радників Марокко народилися в Сале.

У грудні 2007 року було дано старт будівництву трамвайної лінії Рабат-Сале, ядром якої є міст через Бу-Регрег. 23 травня 2011 мережа, що з'єднала два міста, була введена в експлуатацію.

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Шаблон:Марокко