Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд
Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд

Нині на посаді
На посаді з 23 січня 2015
Попередник Абдалла

Народився 31 грудня 1935(1935-12-31) (81 рік)
Ер-Ріяд, Саудівська Аравія
Громадянство Саудівська Аравія Саудівська Аравія
Національність араб

Батько король Абдул-Азіз
Мати Хасса бінт Ахмед ас-Судайрі
Діти Султан
Мухаммед
Релігія суніт
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд (араб. الأمير سلمان بن عبد العزيز آل سعود‎, нар. 31 грудня 1935, Ер-Ріяд, Саудівська Аравія) — король Саудівської Аравії, хранитель двох святинь і глава династії Аль Саудів. Став королем 23 січня 2015 року після смерті свого зведеного брата, короля Абдалли.

Салман — син першого короля Саудівській Аравії Абдул-Азіза ібн Сауда і шостий з «сімки Судайрі», він був найбільш довіреним радником короля Фахда[1][2] і найближчим братом принца-наступника Султана[3]. До вступу на престол був міністром оборони (2011—2015) і губернатором провінції Ер-Ріяд (1963—2011).

Біографія[ред.ред. код]

Салман в молодості
Salman bin Abdullaziz Al Saud.jpg

Ранні роки[ред.ред. код]

Салман народився 31 грудня 1935 року[4]. Він став 25-м сином ібн Сауда[4][5], його матір'ю була Хасса ас-Судайрі[6]. Разом з шістьма братами Салман утворив так звану «сімку Судайрі»[7]. Виховувався він у палаці Мурабба[8]. Початкову освіту здобув у школі принців у Ер-Ріяді, яку заснував ібн Сауд для своїх дітей[9]. Салман вивчав релігію й сучасну науку[10].

Коли принцу Салману було 19 років, його батько, король Абдул-Азіз, у березні 1954 року призначив його своїм представником і еміром (мером) Ер-Ріяда[10][4]. Пізніше, у квітні 1955, король Сауд призначив його мером Ер-Ріяда в чині міністра[4][10]. Салман пішов у відставку з цього поста у грудні 1960[9].

Губернатор Ер-Ріяда[ред.ред. код]

У лютому 1963 року Салман був призначений губернатором провінції Ер-Ріяд[9]. Він пробув на цій посаді 48 років, з 1963 по 2011 рік[10]. Як губернатор, він зробив внесок у перетворення Ер-Ріяда із середнього міста на великий мегаполіс. Займався залученням туристів та інвестицій до країни, підтримував геополітичні та економічні відносини із Заходом[11].

Під час губернаторства Салмана його радниками були молоді висококваліфіковані технократи, набрані з Університету короля Сауда[12]. У січні 2011 року він дав вказівку вжити заходів щодо жебраків Ер-Ріяда, «які намагаються скористатися щедрістю людей». Всі жебраки-іноземці були депортовані, а місцеві жебраки пройшли програму реабілітації в міністерстві соціальних справ[13].

Міністр оборони[ред.ред. код]

Принц Салман з міністром оборони США Леоном Панеттою у Пентагоні у квітні 2012 року

У листопаді 2011 року принца Салмана призначили міністром оборони. Він замінив на цій посаді свого померлого брата, принца Султана[14], а губернатором Ер-Ріяда призначили принца Саттама. Салман також увійшов до складу Ради національної безпеки[15]. У квітні 2012 року він відвідав Сполучені Штати і Велику Британію, де зустрівся з президентом США Бараком Обамою і прем'єр-міністром Великої Британії Девідом Камероном[16][17].

Газета Al Akhbar стверджувала, що призначення Салмана відбулося завдяки його здібностям до примирення і дипломатичним талантам, його належності до середнього покоління (що дозволяло йому виступати посередником між батьками і синами у королівській родині) і його широким знайомствам в арабському світі і міжнародній сфері (заведеним під час перебування на посту губернатора)[3].

Незабаром після смерті свого брата, принца Наїфа ібн Абдул-Азіза, принц Салман у червні 2012 року був призначений наслідним принцом Саудівської Аравії[18][19], а також заступником прем'єр-міністра[20]. Агентство «Рейтер» розцінило його призначення як сигнал того, що обережні реформи короля Абдалли, швидше за все, продовжаться[20]. Саудівські реформісти заявили, що принц Салман прийме більш дипломатичний підхід до представників опозиції, на відміну від інших членів королівської сім'ї, але його не можна вважати політичним реформатором[21]. Вони також заявили, що, як і король Абдалла, принц Салман буде головним чином приділяти увагу поліпшенню економічної ситуації, а не політичним змінам[21].

Король і хранитель двох святинь[ред.ред. код]

Бувши принцом-наступником Саудівської Аравії, Салман став хранителем двох святинь і королем Саудівської Аравії 23 січня 2015, відразу ж після смерті свого зведеного брата, короля Абдалли. Одночасно з цим зведений брат Салмана, Мукрін ібн Абдул-Азіз Аль Сауд, став принцом-наступником і заступником прем'єр-міністра.

Особисте життя[ред.ред. код]

Салман ібн Абдул-Азіз був одружений тричі[22]. Його першою дружиною була Султана бінт Туркі ас-Судайрі[23], яка померла у віці 71 року наприкінці липня 2011[24]. Вона була дочкою дядька Салмана по материнській лінії, Туркі ібн Ахмада ас-Судайрі[24], який був одним з колишніх губернаторів провінції Асир[25]. Діти Салмана від цього шлюбу — принц Фахд (нар. 1955), принц Султан (нар. 1956), принц Ахмед (нар. 1958), принц Абдул-Азіз (нар. 1960), принц Фейсал (нар. 1970) і принцеса Хасса (нар. 1974)[26].

У другому шлюбі з Сарою бінт Фейсал Аль Субай-ай у нього народився син принц Сауд. У третьому шлюбі з Фахдою бінт Фалах ібн Султан аль-Хіслайн — принц Мухаммед, принц Туркі, принц Халід, принц Наїф, принц Бандар і принц Ракан[27]. Старший син Салмана від першого шлюбу, Фахд ібн Салман, помер від серцевої недостатності в 47 років у липні 2001[28]. Інший син, Ахмад ібн Салман, помер після серцевого нападу в липні 2002 в 43 роки[29].

Його другий син, Султан ібн Салман Аль Сауд, став першою особою королівської крові, першим арабом і першим мусульманином, який полетів у космос[30]. Абдул-Азіз ібн Салман, ще один його син, був заступником міністра нафти з 1995 року[31]. Фейсал ібн Салман — губернатор провінції Ель-Мадіна. Один з його молодших синів, Мухаммед, був його особистим радником у міністерстві оборони[32]. Туркі ібн Салман у лютому 2013 року став головою компанії Saudi Research and Marketing Group, замінивши свого старшого брата Фейсала ібн Салмана[33].

У серпні 2010 року Салману зробили у США операцію на хребті[34]. Він пережив інсульт, і, попри фізіотерапію, його ліва рука працює гірше ніж права[35]. Після його призначення наслідним принцом різні аналітики, у тому числі Саймон Гендерсон, стверджували, що він страждає деменцією[36]. Крім того, вважають, що він страждає на хворобу Альцгеймера[37].

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Wihbey, Paul Michael (1997). Succession in Saudi Arabia: The not so silent struggle. IASPS Research Papers in Strategy (4). Процитовано 14 May 2012. 
  2. Viorst, Milton (January–February 1996). The storm and the citadel. Foreign Affairs 75 (1). с. 93–107. doi:10.2307/20047470. Процитовано 1 June 2012. 
  3. а б al Baker, Basheer (3 November 2011). Prince Salman Seeks Balance in Saudi Transitional Period. Al Akhbar. Процитовано 23 April 2012. 
  4. а б в г Profile: New Saudi Defense Minister Prince Salman Bin Abdulaziz. Asharq Alawsat. 6 November 2011. Процитовано 12 May 2012. 
  5. Andelman, David A. (30 May 2012). Letter From Arabia III: Paranoia, or We’re Surrounded!. World Policy Blog. Процитовано 7 June 2012. 
  6. Winberg Chai (22 September 2005). Saudi Arabia: A Modern Reader. University Press. с. 193. ISBN 978-0-88093-859-4. Процитовано 26 February 2013. 
  7. An Heir to the Kingdom: New Crown Prince Salman. The Diplomat 35. July–August 2012. с. 8–11. Процитовано 9 February 2013. 
  8. Crown Prince receives Lifetime Achievement Award in the field of Urban Heritage. National Built Heritage Forum. Процитовано 17 July 2013. 
  9. а б в His royal highness Prince Salman bin Abdulaziz. Ministry of Interior. Процитовано 12 May 2012. 
  10. а б в г Ministers with portfolio. Saudi Embassy, Washington DC. Процитовано 19 June 2012. 
  11. Prince Salman bin Abdulaziz. PBS. Процитовано 26 May 2012. 
  12. Kechichian, Joseph A. Succession in Saudi Arabia. New York: Palgrave, 2001. Print.
  13. Riyadh Police round up 109 in Clampdown on Beggary Arab News 21 January 2011. Retrieved 21 January 2011
  14. Saudi Arabia names Prince Salman as new defence minister. BBC News. 5 November 2011. Процитовано 26 May 2012. 
  15. The Allegiance Council. APS Diplomat News Service. 27 October 2011. Процитовано 16 March 2013. 
  16. Saudi Prince dead, Salman likely successor. Trade Arabia. 16 June 2012. Процитовано 17 June 2012. 
  17. Al Saud move with speed to reconfigure top team after Nayef's death. Gulf States Newsletter 36 (926). 21 June 2012. Процитовано 23 February 2013. 
  18. Patrick, Neil (17 June 2012). Saudi Arabia: Crown Prince's death raises succession questions. BBC. Процитовано 17 June 2012. 
  19. Roberts, David (19 June 2012). Saudi Succession after the Death of Crown Prince Nayef. RUSI Analysis. Процитовано 12 April 2013. 
  20. а б McDowall, Angus (18 June 2012). Saudi appoints Prince Salman as crown prince. Reuters. Процитовано 18 June 2012. 
  21. а б Allam, Abeer (26 August 2012). Saudi Arabia: In a restless realm. Financial Times. Процитовано 26 August 2012. 
  22. Prince Salman Named Saudi ‘Crown Prince’. Arab Times (Riyadh). 18 June 2012. Процитовано 26 February 2013. 
  23. Princess Sultana. Eugene Register Guard. 19 June 1983. Процитовано 9 February 2013. 
  24. а б Sultana, wife of Riyadh Emir, passes away. Saudi Gazette. 3 August 2011. Процитовано 26 May 2012. 
  25. Sultana bint Ahmad bin Muhammad al Sudairi. Datarabia. Процитовано 8 May 2012. 
  26. Kingdom mourns loss of princess. The Siasat Daily. 3 August 2011. Процитовано 26 May 2012. 
  27. Family Tree of Salman bin Abdulaziz bin Abdul Rahman Al Saud. Datarabia. Процитовано 1 May 2012. 
  28. Death of a Generous man. The Telegraph. 25 July 2001. Процитовано 3 March 2013. 
  29. Bradley, John R. (23 July 2002). Prince Ahmed's cousin killed on way to funeral. USA Today. Процитовано 26 May 2012. 
  30. First Arab astronaut makes a royal tour of space. The Windsor Star (New York). 20 June 1985. с. B12. Процитовано 3 March 2013. 
  31. Saudi oil assistance to Pakistan proceeding slowly. Wikileaks. 30 July 2008. Процитовано 26 May 2012. 
  32. Prince Sultan arrives to Bahrain to attend Bahrain Grand Prix. Bahrain News Agency. 22 April 2012. Процитовано 23 April 2012. 
  33. Prince Turki succeeds Prince Faisal as SRMG chairman. Arab News. 9 February 2013. Процитовано 9 February 2013. 
  34. King Salman bin Abdulaziz undergone successful surgery, Royal Court statement says. Gulf in the Media. 17 August 2010. Процитовано 26 May 2012. 
  35. Henderson, Simon (10 April 2012). The Man Who Would Be King. Foreign Policy. Процитовано 12 April 2012. 
  36. Henderson, Simon (10 January 2013). To Stop Iran, Get a New Saudi King. The Atlantic. Процитовано 19 April 2013. 
  37. Next after next… The Economist (Cairo). 5 April 2014. Retrieved 4 August 2014.
  38. Указ Президента України від 30 жовтня 2017 року № 340/2017 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
  39. Президент України вручив орден князя Ярослава Мудрого Королю Саудівської Аравії // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 1 листопада 2017 року