Сало фон Вайссельбергер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сало фон Вайссельбергер
нім. Salo von Weisselberger
Salo von Weisselberger.jpg
Багатолітній віце-бургомістр і бургомістр Чернівців у 1913-1914 роках Др. Сало фон Вайсельбергер
Псевдо Саломон фон Вайссельбергер
Народився 1867(1867)
с. Драчинці, Кіцманський повіт, Австро-Угорська імперія
Помер 20 березня 1931(1931-03-20)
м. Відень, Австрія
Поховання
Громадянство Австро-Угорщина, Румунія
Національність єврей
Місце проживання м. Чернівці
Діяльність юрист, громадський діяч, політичний діяч
Відомий завдяки як юрист, громадський діяч, політичний діяч, віце-бургомістр і бургомістр Чернівців
Alma mater Чернівецький університет
Володіє мовами румунська
Титул пер
Посада член Палати депутатів Румунії[d] і член Сенату Румунії[d]
Попередник Фелікс барон фон Фюрт
Партія Національна ліберальна партія (Румунія)
Нагороди дворянство

Сало фон Вайссельбергер (Саломон фон Вайссельбергер; нім. Dr. Salo Edler von Weisselberger; * 1867, с. Драчинці Кіцманського повіту (Буковина), Австро-Угорщина — † 20 березня[1] 1931, Відень, Австрія) — доктор права, буковинський, австро-угорський та румунський політик, бургомістр Чернівців у 19131914 роках, член ландтагу Буковини (Буковинського крайового сейму) під час Австро-Угорської імперії, член Сенату, а потім член Палати депутатів (парламенту) Румунії в румунський період Буковини, активний діяч єврейської громади Чернівців.

Біографія[ред. | ред. код]

Саломон Вайссельбергер народився в сім'ї поміщика з села Драчинці, що під Кіцманем, за декілька десятків кілометрів від Чернівців.

Закінчив юридичний факультет Чернівецького університету.

Після закінчення університету, враховуючи відмінні успіхи в навчанні, його призначають юристом, а в 1892 році на посаду судді окружного суду (суду першої інстанції) Імперських залізниць.

Після виходу в 1907 році у відставку з посади судового радника, Сало Вайссельбергер займається роботою у Чернівецькому магістраті. Його праця була пов'язана з благоустроєм міста, в тому числі з його електрифікацією.

В 19111914 роках Вайссельбергер був членом Буковинського крайового сейму (парламенту коронної землі Австро-Угорщини — Буковини) від єврейської «Національної народної партії»[2].

З 1909 року Саломон Вайссельбергер служив кілька років заступником (віце-бургомістр) керівника Чернівців, а в 1913 році, за підтримки Бенно Штраухера, став бургомістром і перебував на цій посаді до середини вересня 1914 року.

В умовах початку Першої світової війни Сало Вайссельбергер перетворився на дійсного управителя міста, який повинен був вирішувати безліч питань.

Серед інших успішно було вирішено бургомістром проблему дрібної розмінної монети. Сало Вайссельбергер налагодив друк Чернівецьких міських грошей — паперових бон вартістю 5,1 крони, 50, 20 гелерів; всього на суму 2040 крон. Випуск цих грошей стабілізував місцеву економіку та на деякий час ліквідував нестачу дрібної монети.

Значна частина єврейського населення Чернівців була евакуйована до Чехії[3].

Дворянський герб Сало фон Вайссельбергера

2 вересня 1914 року до міста вступили російські підрозділи і Сало Вайссельбергер робить все можливе, щоб запобігти руйнуванню міста. Проте після прибуття до Чернівців російського губернатора С. Євреїнова 16 вересня 1914 року С. Вайссельбергер був заарештований та разом з іншими 23 авторитетними громадянами Буковини висланий до Сибіру («Єврейська електронна енциклопедія»).

В російському полоні С. Вайссельбергер пробув 14 місяців, і завдяки клопотанню міжнародних організацій він, в числі інших буковинців, через Петроград та Стокгольм у листопаді 1915 року був доправлений до Відня.

За мужність і стійкість С. Вайссельбергер був удостоєний дворянства і почав іменуватися Сало фон Вайссельбергер (Сало Едлер фон Вайссельбергер). Згодом він був обраний до ландтагу (Буковинського крайового сейму)[4].

Про події, які відбувалися в Чернівцях під час Першої світової війни, Сало фон Вайссельбергер опублікував свої спогади румунською і французькою мовами[5].

Після закінчення війни і розпаду Австро-Угорської імперії Буковина була приєднана до Румунії, Саломон фон Вайссельбергер продовжує займатися політичною діяльністю, співпрацюючи з буковинською організацією Націонал-ліберальної партії.

У 19221926 роках він був сенатором у парламенті Румунії і в Палаті депутатів з 1927 до 1928 року.

Помер Сало фон Вайссельбергер 20 березня 1931 року у Відні (Австрія)[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Згідно з німецькою версією — 15 березня.
  2. В Буковинському сеймі існувало квотне представництво — від єврейської громади 10 послів.
  3. Ті євреї, які залишилися, сильно постраждали від російських військ, які займали місто в 1914 і 1916 році.(«Єврейська енциклопедія»)
  4. З нагоди повернення Саломона фон Вайссельбергера на Батьківщину та в пам'ять про його заслуги Г.Гуршнер виготовив пам'ятну медаль.
  5. * Memoriu asupra evenimentelor petrecute în Bucovina în luna lui Septemvrie 1914, Cernăuți 1916;
    * Compte rendu des événements perpétrés en Bucovine au mois de septembre 1914 Cernăuți 1916 (Ausgabe in Französisch).
  6. Згідно іншого джерела Сало фон Вайссельбергер помер в 1962 році у Франції.

Джерела[ред. | ред. код]