Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович

Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін
Салтыков-Щедрин Михаил Евграфович
Портрет Салтикова-Щедріна роботи Івана Крамського
При народженні	Михайло Євграфович Салтиков
Дата народження	15 (27) січня 1826(1826-01-27)
Місце народження	село Спас-Угол, Калязінський повіт, Тверська губернія, Російська імперія
Дата смерті	28 квітня (10 травня) 1889(1889-05-10) (63 роки)
Місце смерті	Санкт-Петербург
Національність	росіянин
Громадянство	Російська імперія
Мова творів	російська
Рід діяльності	прозаїк
Напрямок	сатира, реалізм
Жанр	роман, хроніка, оповідання, казка
Автограф:
http://www.saltykov.net.ru/
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Миха́йло Євгра́фович Салтико́в-Щедрі́н (рос. Михаил Евграфович Салтыков-Щедрин, справжнє прізвище: Салтиков, псевдонім Щедрін; 15 (27) січня 1826(18260127) — 28 квітня (10 травня) 1889) — російський письменник.

Дитячі та юнацькі роки

Народився в старовинній дворянській поміщицькій сім'ї, в маєтку батьків, селі Спас-Угол Калязинського повіту Тверської губернії, нині Талдомського району Московської області. Був шостою дитиною спадкового дворянина і колезького радника Євграфа Васильовича Салтикова (1776–1851). Мати, Ольга Михайлівна Салтикова (дівоче прізвище — Забєліна), була дочкою московського купця. Хоча в примітках до «Пошехонської старовини» («Пошехонская старина») Салтиков-Щедрін просив не зіставляти його з особою Никанора Затрапезного, від імені котрого ведеться оповідь, але цілковита подібність багато чого з повідомленого про Затрапезного з безсумнівними фактами життя Салтикова-Щедріна дозволяє припускати, що «Пошехонська старовина» має частково автобіографічний характер.

Словотворча діяльність

Письменнику належить авторство багатьох слів російської літературної мови. Це переважно слова що відображають російську дійсність: «головотяпство», «благоглупость», «пенкосниматель», «злопыхательство», «мягкотелый» та інші.