Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович
| Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін | |
|---|---|
| Салтыков-Щедрин Михаил Евграфович | |
 Портрет Салтикова-Щедріна роботи Івана Крамського | |
| Ім'я при народженні | Михайло Євграфович Салтиков |
| Псевдо | Н. Щедрин[1] |
| Народився |
15 (27) січня 1826 село Спас-Угол, Калязінський повіт, Тверська губернія, Російська імперія |
| Помер |
28 квітня (10 травня) 1889 (63 роки) Санкт-Петербург |
| Поховання | Літераторські мостки |
| Громадянство |
 Російська імперія |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | прозаїк |
| Alma mater |
Moscow Institute of nobility[d] Імператорський Царськосільський ліцей |
| Мова творів | російська |
| Напрямок | сатира, реалізм |
| Жанр | роман, хроніка, оповідання, казка |
| Magnum opus | The History of a Town[d] |
| Автограф |
 |
| Сторінка в Інтернеті | saltykov.net.ru |
| |
Миха́йло Євгра́фович Салтико́в-Щедрі́н (рос. Михаил Евграфович Салтыков-Щедрин, справжнє прізвище: Салтиков, псевдонім Щедрін; 15 (27) січня 1826 — 28 квітня (10 травня) 1889) — російський письменник.
Дитячі та юнацькі роки[ред. | ред. код]
Народився в старовинній дворянській поміщицькій сім'ї, в маєтку батьків, селі Спас-Угол Калязинського повіту Тверської губернії, нині Талдомського району Московської області. Був шостою дитиною спадкового дворянина і колезького радника Євграфа Васильовича Салтикова (1776–1851). Мати, Ольга Михайлівна Салтикова (дівоче прізвище — Забєліна), була дочкою московського купця. Хоча в примітках до «Пошехонської старовини» («Пошехонская старина») Салтиков-Щедрін просив не зіставляти його з особою Никанора Затрапезного, від імені котрого ведеться оповідь, але цілковита подібність багато чого з повідомленого про Затрапезного з безсумнівними фактами життя Салтикова-Щедріна дозволяє припускати, що «Пошехонська старовина» має частково автобіографічний характер.
Словотворча діяльність[ред. | ред. код]
Письменнику належить авторство багатьох слів російської літературної мови. Це переважно слова що відображають російську дійсність: «головотяпство», «благоглупость», «пенкосниматель», «злопыхательство», «мягкотелый» та інші.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович |
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович |
- ↑ (not translated to uk) Салтыков // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 6. — С. 618–629.
- ↑ В. В. Одинцов. Лингвистические парадоксы. Москва. «Просвещение», 1982
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (грудень 2012) |
|
