Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович

Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін
Салтыков-Щедрин Михаил Евграфович
Портрет Салтикова-Щедріна роботи Івана Крамського
Ім'я при народженні	Михайло Євграфович Салтиков
Псевдо	Н. Щедрин
Народився	15 (27) січня 1826(1826-01-27) село Спас-Угол, Калязінський повіт, Тверська губернія, Російська імперія
Помер	28 квітня (10 травня) 1889(1889-05-10) (63 роки) Санкт-Петербург
Поховання	Літераторські мостки
Громадянство	Російська імперія
Національність	росіянин
Діяльність	прозаїк
Alma mater	Moscow Institute of nobilityd і Імператорський Царськосільський ліцей
Мова творів	російська
Напрямок	сатира, реалізм
Жанр	роман, хроніка, оповідання, казка
Magnum opus	The History of a Townd
Рід	Салтиковиd
Автограф
Сайт: saltykov.net.ru
Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

|Ukrcenter= |Примітки=

Миха́йло Євгра́фович Салтико́в-Щедрі́н (рос. Михаил Евграфович Салтыков-Щедрин, справжнє прізвище: Салтиков, псевдонім Щедрін; 15 (27) січня 1826(18260127) — 28 квітня (10 травня) 1889) — російський письменник.

Дитячі та юнацькі роки

Народився в старовинній дворянській поміщицькій сім'ї, в маєтку батьків, селі Спас-Угол Калязинського повіту Тверської губернії, нині Талдомського району Московської області. Був шостою дитиною спадкового дворянина і колезького радника Євграфа Васильовича Салтикова (1776–1851). Мати, Ольга Михайлівна Салтикова (дівоче прізвище — Забєліна), була дочкою московського купця. Хоча в примітках до «Пошехонської старовини» («Пошехонская старина») Салтиков-Щедрін просив не зіставляти його з особою Никанора Затрапезного, від імені котрого ведеться оповідь, але цілковита подібність багато чого з повідомленого про Затрапезного з безсумнівними фактами життя Салтикова-Щедріна дозволяє припускати, що «Пошехонська старовина» має частково автобіографічний характер.

Словотворча діяльність

Письменнику належить авторство багатьох слів російської літературної мови. Це переважно слова що відображають російську дійсність: «головотяпство», «благоглупость», «пенкосниматель», «злопыхательство», «мягкотелый» та інші.

Посилання

• Салтиков-Щедрін М. Є. Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував / М. Є. Салтиков-Щедрін; пер. з рос. В. Свідзінського ; худож. М. Центілович. – Одеса : Дитвидав, 1938. – 12 с. : іл.
• Салтиков-Щедрін М. Є. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 408. — ISBN 966-7492-05-2.