Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем
Салтиков .
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем
Щедрін .
Миха́йло Євгра́фович Салтико́в-Щедрі́н (рос. Михаил Евграфович Салтыков-Щедрин Салтиков , псевдонім Щедрін ; 15 (27) січня 1826 (18260127 ) 28 квітня (10 травня ) 1889 ) — російський письменник .
Дитячі та юнацькі роки [ ред. • ред. код ] Народився в старовинній дворянській поміщицькій сім'ї, в маєтку батьків, селі Спас-Угол Калязинського повіту Тверської губернії , нині Талдомського району Московської області . Був шостою дитиною спадкового дворянина і колезького радника Євграфа Васильовича Салтикова (1776–1851). Мати, Ольга Михайлівна Салтикова (дівоче прізвище — Забєліна), була дочкою московського купця . Хоча в примітках до «Пошехонської старовини» («Пошехонская старина») Салтиков-Щедрін просив не зіставляти його з особою Никанора Затрапезного , від імені котрого ведеться оповідь, але цілковита подібність багато чого з повідомленого про Затрапезного з безсумнівними фактами життя Салтикова-Щедріна дозволяє припускати, що «Пошехонська старовина» має частково автобіографічний характер.
Словотворча діяльність [ ред. • ред. код ] Письменнику належить авторство багатьох слів російської літературної мови. Це переважно слова що відображають російську дійсність: «головотяпство», «благоглупость», «пенкосниматель», «злопыхательство», «мягкотелый» та інші.[2]
Російська імперія
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі
