Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін [1]
Салтыков-Щедрин Михаил Евграфович
Портрет Салтикова-Щедріна роботи Івана Крамського
Портрет Салтикова-Щедріна роботи Івана Крамського
При народженні Михайло Євграфович Салтиков
Псевдоніми, криптоніми Н. Щедрин[2] і Nikolai Shchedrin
Дата народження 15 (27) січня 1826(1826-01-27)
Місце народження село Спас-Угол, Калязінський повіт, Тверська губернія, Російська імперія
Дата смерті 28 квітня (10 травня) 1889(1889-05-10) (63 роки)
Місце смерті Санкт-Петербург
Поховання Літераторські мостки
Національність росіянин
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Alma mater Moscow Institute of nobility[d] і Імператорський Царськосільський ліцей
Мова творів російська
Рід діяльності прозаїк
Напрямок сатира, реалізм
Жанр роман, хроніка, оповідання, казка
Автограф: Автограф
Сайт: saltykov.net.ru
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Миха́йло Євгра́фович Салтико́в-Щедрі́н (рос. Михаил Евграфович Салтыков-Щедрин, справжнє прізвище: Салтиков, псевдонім Щедрін; 15 (27) січня 1826(18260127) — 28 квітня (10 травня) 1889) — російський письменник.

Дитячі та юнацькі роки[ред.ред. код]

Народився в старовинній дворянській поміщицькій сім'ї, в маєтку батьків, селі Спас-Угол Калязинського повіту Тверської губернії, нині Талдомського району Московської області. Був шостою дитиною спадкового дворянина і колезького радника Євграфа Васильовича Салтикова (1776–1851). Мати, Ольга Михайлівна Салтикова (дівоче прізвище — Забєліна), була дочкою московського купця. Хоча в примітках до «Пошехонської старовини» («Пошехонская старина») Салтиков-Щедрін просив не зіставляти його з особою Никанора Затрапезного, від імені котрого ведеться оповідь, але цілковита подібність багато чого з повідомленого про Затрапезного з безсумнівними фактами життя Салтикова-Щедріна дозволяє припускати, що «Пошехонська старовина» має частково автобіографічний характер.

Словотворча діяльність[ред.ред. код]

Письменнику належить авторство багатьох слів російської літературної мови. Це переважно слова що відображають російську дійсність: «головотяпство», «благоглупость», «пенкосниматель», «злопыхательство», «мягкотелый» та інші.[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: основна категорія теми сторінки із значенням "Q9628593", але не має ні назви українською мовою ні відповідника в Українській Вікіпедії. Виправити це, за необхідності, можна за посиланням d:Q9628593. Вимкнути це повідомлення можна вказавши у картці параметр |mcat=-.
  2. Краткая литературная энциклопедия Москва: Велика російська енциклопедія. — Т. 6. — С. 618—629.
  3. В. В. Одинцов. Лингвистические парадоксы. Москва. «Просвещение», 1982