Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Салтиков.
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Щедрін.
Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін
Салтыков-Щедрин Михаил Евграфович
Портрет Салтикова-Щедріна роботи Івана Крамського

Портрет Салтикова-Щедріна роботи Івана Крамського
При народженні Михайло Євграфович Салтиков
Псевдоніми, криптоніми Н. Щедрин[1]
Народження 15 (27) січня 1826(1826-01-27)
  село Спас-Угол, Калязінський повіт, Тверська губернія, Російська імперія
Смерть 28 квітня (10 травня) 1889(1889-05-10) (63 роки)
  Санкт-Петербург
Поховання Літераторські мостки
Національність росіянин
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Alma mater Moscow Institute of nobility[d] і Імператорський Царськосільський ліцей
Мова творів російська
Рід діяльності прозаїк
Напрямок сатира, реалізм
Жанр роман, хроніка, оповідання, казка
Magnum opus: The History of a Town[d]
Автограф: Mikhail Saltykov-Shchedrin Signature.png
Сайт: saltykov.net.ru
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович на Вікісховищі

Миха́йло Євгра́фович Салтико́в-Щедрі́н (рос. Михаил Евграфович Салтыков-Щедрин, справжнє прізвище: Салтиков, псевдонім Щедрін; 15 (27) січня 1826(18260127) — 28 квітня (10 травня) 1889) — російський письменник.

Дитячі та юнацькі роки[ред. • ред. код]

Народився в старовинній дворянській поміщицькій сім'ї, в маєтку батьків, селі Спас-Угол Калязинського повіту Тверської губернії, нині Талдомського району Московської області. Був шостою дитиною спадкового дворянина і колезького радника Євграфа Васильовича Салтикова (1776–1851). Мати, Ольга Михайлівна Салтикова (дівоче прізвище — Забєліна), була дочкою московського купця. Хоча в примітках до «Пошехонської старовини» («Пошехонская старина») Салтиков-Щедрін просив не зіставляти його з особою Никанора Затрапезного, від імені котрого ведеться оповідь, але цілковита подібність багато чого з повідомленого про Затрапезного з безсумнівними фактами життя Салтикова-Щедріна дозволяє припускати, що «Пошехонська старовина» має частково автобіографічний характер.

Словотворча діяльність[ред. • ред. код]

Письменнику належить авторство багатьох слів російської літературної мови. Це переважно слова що відображають російську дійсність: «головотяпство», «благоглупость», «пенкосниматель», «злопыхательство», «мягкотелый» та інші.[2]

Примітки[ред. • ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович
  1. ↑ (not translated to uk) Салтыков // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 6. — С. 618–629.
  2. ↑ В. В. Одинцов. Лингвистические парадоксы. Москва. «Просвещение», 1982
Question book-new.svg
 Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданий сумніву та вилучений. (грудень 2012)
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Салтиков-Щедрін_Михайло_Євграфович&oldid=19118193