Салтиков Олексій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Салтиков Олексій Олександрович (19341993) — радянський російський кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1969). Народний артист РРФСР (1980).

Біографія[ред.ред. код]

Народ. 13 травня 1934 р. Закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (1961, майстерня С. Герасимова).

Працював на кіностудії «Мосфільм».

Поставив фільми: «Друже мій, Миколко!..» (1961, у співавт. з О. Міттою), «Бий, барабан!» (1962), «Голова» (1964; знялася Нонна Мордюкова), «Бабине царство» (1967), «І був вечір, і був ранок...» (1970), «Сибирячка» (1972), «Повернення немає» (1973, автор сценар.), «Там, за горизонтом» (1976), «Омелян Пугачов» (1978), «Полин — трава гірка» (1982), «Іспит на безсмертя» (1983, автор сценар.), «Пан Великий Новгород» (1984, співавт. сценар.), «Крик дельфіна» (1986), «За все заплачено» (1988) та ін.

Співавтор сценарію і режисер української стрічки «Гроза над Руссю» (1992, т/ф, 4 с)[1], за мотивами роману О. К. Толстого «Князь Срібний».

Помер 8 квітня 1993 р. в Москві. Похований на Троєкуровському кладовищі столиці.

Фестивалі та премії[2][ред.ред. код]

  • 1966Всесоюзний кінофестиваль: Друга премія творчому колективу фільму по розділу фільмів, що відображають життя і працю радянської людини («Голова», 1964)
  • 1979Всесоюзний кінофестиваль: Особливий приз журі за історичний фільм («Омелян Пугачов», 1978)
  • 1994 — МКФ слов'янських і православних народів «Золотий Витязь»: Приз «За внесок у розвиток слов'янського кінематографа» («Гроза над Руссю», 1992)

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссерн советского художественного кино. М., 1963. — С.243;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.379;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.670.

Посилання[ред.ред. код]