Самбірський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Самбірський повіт
Основні дані
Країна: Австро-Угорщина, ЗУНР, Польська Республіка, УРСР
Воєводство: Королівство Галичини та Володимирії, Львівська військова область, Львівське воєводство, Дрогобицька область
Утворений: 1867
Населення: 133.800
Площа: 1 133 км²
Густота: 117 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: м. Самбір
Міські гміни: 2
Сільські гміни: 11
Мапа повіту
Мапа повіту
Повітова влада

Самбірський повіт (пол. Powiat samborski) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР, Польщі та УРСР. Центром повіту було м. Самбір.

Австро-Угорщина[ред. | ред. код]

Самбірський повіт був заснований у 1867 році за часів Австро-Угорської імперії.

Період ЗУНР[ред. | ред. код]

У період ЗУНР входив до Самбірської військової округи Львівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був письменник Андрій Чайковський[1].

У складі Львівського воєводства[ред. | ред. код]

У 1920 р. після окупації поляками ЗУНРу був включений до новоутвореного Львівського воєводства.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Самбірський повіт

1 квітня 1928 р. сільську гміну (самоврядну громаду) Посада Фельштинська було скасовано, а її територію приєднано до гміни Фельштин[2].

1 квітня 1932 р. було скасовано Старосамбірський повіт і значна його частина була приєднана до Самбірського повіту[3]. Внаслідок цього територія повіту збільшилася до 1133 км². Самбірський повіт був одним із найбільших повітів Львівського воєводства. Включав в себе чотири міста — Самбір, Старий Самбір, Хирів та Стара Сіль.[4].

15 червня 1934 р. село Волоща передане з Самбірського повіту до Дрогобицького[5], а місто Хирів і села Банковіце з присілком Сушиця Мала, Ґродовіце, Лібухова, Поляна, Росохи, Слохинє, Сушица Вєлька, Терло Рустикальне і Терло Шляхецке — до Добромильського[6].

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни[7] шляхом об’єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об’єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом. Внаслідок поділу утворилися 11 сільських гмін і 2 міські.

1 квітня 1938 р. село Татари передане з гміни Дорожів до гміни Дубляни[8].

Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]

  1. м. Самбір
  2. м. Старий Самбір - з 01.04.1932
  3. містечко Хирів - з 01.04.1932 по 15.04.1934. Місто з 1934 р.
  4. м. Стара Сіль - з 01.04.1932. У 01.08.1934 р. понижено до села. Міська ґміна до 01.08.1934 р.

Сільські ґміни[ред. | ред. код]

Кількість:

1920-1928 рр. - 90

1928-1932 рр. - 89

1932-1934 рр. - 114

1934 рр. - 110

1934-1939 рр. - 13

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Баранівці Бараньчице (Баранівці)Бурчице Нове (Нові Бірчиці)Бурчице Старе (Старі Бірчиці), Вєцковіце (Вічковичі), Воля Баранєцка (Воля-Баранецька)Зарайско (Зарайське), Корніце (Корничі)Ковеніце (Ковиничі)Містковіце (Містковичі)Садковіце (Садковичі), Хлєвіска (Хлівиська) 11
2 Ґміна Биличі (з 1 квітня 1937 р. — гміна Райтаровичі[9]) Бжесцяни (Берестяни)БуковаБиліце (Биличі)Воліца Польска (Волиця), Лютовіска (Лютовиська)Райтаровіце (Райтаровичі)РаковаРоґузно (Рогізно), Чишкі (Чижки) 9
3 Ґміна Бісковичі Бісковіце (Бісковичі), ВикотиВоютиче (Воютичі), Лановіце (Лановичі)Максимовіце (Максимовичі)НадибиПяновіце (П'яновичі) 7
4 Ґміна Блажів Блажув (Блажів)Воля Блажовска (Воля-Блажівська), Звур (Звір), ЛопушнаЛукавіцаМанастежец (Монастирець)Сприня МалаСприня ВєлькаЧерхава 9
5 Ґміна Городище ГородищеКотованяКульчице Рустикальне (Кульчиці)Кульчице Шляхецкє (Кульчиці)Мокжани (Мокряни)Сєлєц (Селець)Ступніца Польска (Ступниця Польська)Ступніца Руска (Ступниця Руська)Шаде (Сіде) 9
6 Ґміна Дорожів Біліна Вєлька (Велика Білина)Бикув (Биків)Ґлінне (Глинне)Дорожув (Дорожів), Ланка Рустикальна (Лука), Ланка Шляхецка (Лука)МайнічОртиніце (Ортиничі)Татари 9
7 Ґміна Дубляни Дубляни, КранцберґНовошице (Новошичі)ОзімінаПруси 5
8 Ґміна Калинів БабінаБілінка Мала (Мала Білина)Бжеґі (Береги)Гординя РустикальнаГординя ШляхецкаКалінув (Калинів)Корналовіце (Корналовичі)КружикиПіняниСєкєрчице (Секерчичи) 10
9 Ґміна Самбір Березьніца Рустикальна (Бережниця)Березьніца Шляхецка (Бережниця)Ваньовіце (Ваньовичі), Домбрувка (Дубрівка)Заднєстже (Задністря), Ольшанік (Вільшаник)Радловіце (Ралівка)Стжалковіце (Стрілковичі)Угерце ЗаплатиньскєЧукєв (Чуква) 10
10 Ґміна Стара Сіль Стара Сіль 1
11 Ґміна Старий Самбір Бачина (з 01.04.1932), Біліч (з 01.04.1932), Воля Коблянска (з 01.04.1932), Воля Райнова (з 01.04.1932), Волошинова (з 01.04.1932), Кобло Старе (з 01.04.1932), Мрозовіце (Морозовичі)Созань (з 01.04.1932), Стара Ропа (з 01.04.1932), Страшевіце (Страшевичі) (з 01.04.1932), Стжелбіце (Стрільбичі) (з 01.04.1932), Сушица Рикова (з 01.04.1932), Торчиновіце (Торчиновичі)Торгановіце (Торгановичі) 14
12 Ґміна Сусідовичі Сусідовичі 1
13 Ґміна Фельштин Березув (Березів) (з 01.04.1932), Ґлембока (Глибока)Гумєнєц (Гуманець)Ляшкі Муроване Мястечко (Муроване Містечко) (з 01.04.1932), Ляшкі Муроване Вєсь (Муроване Село) (з 01.04.1932), Фельштин (з 01.04.1932), Чаплє (Чаплі)Шуміна (з 01.04.1932), Янув (Іванів) 9
ліквідовано Посада Фельштинська (до 01.04.1928) 1
передано до Дрогобицького повіту Волоща (до 15.06.1934) 1
увійшли із Старосамборського повіту

передано до Добромильського повіту

Банковіце (Буньковичі) (01.04.1932 - 15.06.1934), Сушица Вєлька (Велика Сушиця) (01.04.1932 - 15.06.1934), Ґродовіце (Городовичі) (01.04.1932 - 15.06.1934), Лібухова (Максимівка) (01.04.1932 - 15.06.1934), Поляна зе Сьлівніцов (Поляна) (01.04.1932 - 15.06.1934), Росохи (01.04.1932 - 15.06.1934), Слохинє (Слохині) (01.04.1932 - 15.06.1934), Терло Рустикальне (Терло) (01.04.1932 - 15.06.1934), Терло Шляхецке (Терло) (01.04.1932 - 15.06.1934) 9

Перейменування[ред. | ред. код]

Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінена німецька назва поселення (колонії) Кранцберґ (нім. Kranzberg) на польську Вєньчице (пол. Wieńczuce).[10]

Населення[ред. | ред. код]

У 1907 році українці-грекокатолики становили 63% населення повіту[11].

У 1939 році в повіті проживало 130 820 мешканців (93 670 українців-грекокатоликів — 71,67%, 7 815 українців-латинників — 5,97%, 12 935 поляків — 9,89%, 1 300 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,99%, 13 740 євреїв — 10,5% і 1 360 німців та інших національностей — 1,04%)[12].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 133 814 населення ніби-то було аж 56 818 (42,46%) поляків при 68 222 (50,98%) українців, 7 794 (5,82%) євреїв і 700 (0,52%) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецькими 1942) звітами.

СРСР[ред. | ред. код]

Після півмісячної німецької окупації у вересні 1939 р. територія повіту передана СРСР. 4 грудня 1939 р. повіт включений до новоутвореної Дрогобицької області. З 1940 р. повіт поділений на Самбірський, Старосамбірський і Дублянський райони Дрогобицької області, а м. Стара Сіль стало селищем міського типу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 listopada 1927 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Posada Felsztyńska w powiecie staro-samborskim, województwie lwowskiem i o włączeniu jej terytorjum do gminy wiejskiej Felsztyn w tymże powiecie i województwie] (пол.)
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 stycznia 1932 r. w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektórych powiatów na obszarze województwa lwowskiego. Dz.U. 1932 nr 6 poz. 36 (пол.)
  4. Wladyslaw Podolinski: Powiat Samboski. Sprawozdanie dyrekeji za r. Szk. 1932/33 (I.Panstw. Gimn. Meskiego w Samborze). Sambor 1933.
  5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów drohobyckiego i samborskiego w województwie lwowskiem. (пол.)
  6. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów samborskiego i dobromilskiego w województwie lwowskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 427 (пол.)
  7. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu samborskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie. (пол.)
  8. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 grudnia 1937 r. o zmianie granic gmin wiejskich Dublany i Dorożów w powiecie samborskim, województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 86 poz. 622 (пол.)
  9. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1937 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Bylice i o utworzeniu gminy wiejskiej Rajtarowice w powiecie samborskim, województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 24 poz. 158 (пол.)
  10. Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie gródeckim, jaworowskim, lwowskim, niżańskim, samborskim i żółkiewskim w województwie lwowskim. (пол.)
  11. Українці. Частка у населенні повітів
  12. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 66.