Самбірський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Самбірський район
адміністративно-територіальна одиниця
Sambirs rs.png Flag of Sambir raion.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Львівська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Львівська область
Код КАТОТТГ: UA46080000000017237
Утворений: 17 липня 2020 року
Населення: 225925 жителів (2021)
Площа: 3247,1 км²
Густота: 69,6 осіб/км²
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Самбір
Громади: 11
Міста: 7
Смт: 4
Села: 275
Районна влада
Голова ради: Кімак Віталій Володимирович
Голова РДА: Ільчишин Іван Іванович
Вебсторінка: Самбірська районна рада: https://sambirrada.gov.ua

Самбірська РДА: https://www.sambirrda.gov.ua

Адреса: 81400, місто Самбір, вулиця Мазепи 8
Мапа

Самбірський район — район Львівської області в Україні, утворений 2020 року. Адміністративний центр — місто Самбір.

Географія[ред. | ред. код]

Річки:Дністер,Стрий, Вирва,Вишня,В'яр,Черхавка, Стрв'яж, Турянка, Ростоки, Кам'яний, Яглина, Яблунька,Либухівка,Мшанець,Яблунка,Шлямувка, Перева, Бердо.

Історія[ред. | ред. код]

Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року. До його складу увійшли: Самбірська, Рудківська, Добромильська, Новокалинівська, Старосамбірська, Турківська, Хирівська міські, Боринська селищна, Бісковицька, Ралівська, Стрілківська сільські територіальні громади.

Раніше територія району входила до складу Самбірського (1940—1962 і 1965—2020), Турківського, Старосамбірського районів, ліквідованих тією ж постановою[1].

Самбірський район в сучасних межах створено відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів».

Раніше територія району входила до складу трьох районів: Самбірського, Старосамбірського, Турківського, які цією ж Постановою були ліквідовані.

Перші вибори  депутатів Самбірської районної ради відбулися 25 жовтня 2020 року відповідно до Постанови ЦВК від 14.08.2020 року № 176.

Самбірський район розташований в південно-західній частині Львівської області, на заході його межа збігається з державним кордоном України з Республікою Польща.

Його сусідами є: з півночі Яворівський район, з південно-східної сторони Львівський, з східної — Дрогобицький і Стрийський райони, з південного і південно-західної сторони Мукачівський і Ужгородський райони Закарпатської області.

На території району знаходяться два пункти пропуску через державний кордон: Хирів-Кросьценко (залізничний) та Смільниця-Кросценко (автомобільний).

Північна частина району розташована в передгір'ї Карпат, а північна частина — це географічна зона Українських або Лісистих Карпат. Гірську систему Карпат на Самбірщині утворюють: Верхньодністровські Бескиди (у верхній течії Дністра), Сколівські Бескиди і Верховинський Вододільний Хребет, на якому біля с. Верхнє Гусне красується найвища гора Львівщини — Пікуй (1408 м н. р. м.). У селі Вовче на південно-західному схилі Розлуцького хребта на висоті 760 м, в урочищі «Старе поле», бере свій початок одна з найбільших річок України — Дністер.

У цьому мальовничому краї знаходяться два національні природні парки –  «Бойківщина» та «Королівські Бескиди», який є наймолодшим природнім парком в Україні (створений в листопаді 2020 року) та два регіональні ландшафтні парки — «Верхньодністровські Бескиди» і «Надсянський» і частина національного природного парку «Сколівські Бескиди».

Територія району вкрита густою сіткою річок, які належать до басейну Дністра і Вісли.

До складу Самбірського району входять: Самбірська, Добромильська, Рудківська, Старосамбірська, Турківська, Хирівська, Новокалинівська міські, Боринська селища, Бісковицька, Ралівська, Стрілковицька сільські ради. Площа району становить 324,7 тисяч гектарів.

В районі є 286 населених пунктів, із них 7 міст, 4 селища міського типу і 275 сіл. Міста: Самбір, Старий Самбір, Турка, Рудки, Добромиль, Хирів та Новий Калинів.

Селища міського типу: Бориня, Дубляни, Нижанковичі і Стара Сіль.

Адміністративним центром району є місто Самбір, яке лежить на віддалі 73 км від Львова.

Самбір  розташований на лівому (північному) березі річки Дністер.

Історія міста сягає в далеке минуле. Воно виникло на місці давньоруського поселення Погонич, яке, як гадають, займало територію вздовж сучасної вулиці Т. Шевченка (колишня В. Терешкової, раніше Перемишльська) і північного берега річки Млинівки. Припускають, що неподалік від цього селища, на пагорбі, де зараз стоїть церква Різдва Богородиці і колишній костел бернардинів, знаходилося давньоруське укріплене городище, одне з багатьох на Прикарпатті. Невідомо, коли виник Погонич. У 1929 році на території цегельні по вулиці Перемишльській були знайдені бронзові предмети (сокири, серп, браслет та ін.), які походили з ІХ — VІІІ століття до нашої ери. На віддалі 18 км на південний захід від Погонича знаходилось давнє княже місто Самбір (сучасний Старий Самбір) — адміністративний центр Самбірської волості, яке у 1241 році знищили татаро-монголи. Уцілілі жителі цього міста переселилися в Погонич, який з часом розрісся і його назвали «Новим Самбором», а знищене татаро-монголами місто стало «Старим Самбором». З 1390 року за давнім Погоничем утвердилася назва «Самбір». Але в документах до 1450 року місто іменується і Самбором, і Новим Самбором, і — по старому Погоничем. Обидва міста мали іще одну назву: Старе Місто і Нове Місто.

Самбір лежав на перехресті важливих торгових шляхів, які вели на схід і захід, до Львова, Дрогобича, Перемишля, в Угорщину і Польщу, що значною мірою зумовило економічну активність і матеріальний добробут міста в епоху середньовіччя.

У 1340 році Самбір, як і всю Галичину, завоювали польські феодали на чолі з королем Казимиром ІІІ. Остаточно ці давньоруські землі відійшли до Польщі лише у 1387 році після короткочасного їх перебування у складі Угорського королівства. В складі польської держави колишня Самбірська волость, яка була княжою власністю, стала одним їх чотирьох повітів Перемишльської землі Руського воєводства і приватною власністю польських королів і магнатів.

У 1387 році власником Самбірщини (території між Добромилем і Стриєм) став магнат Спитко Мальштинський. Цей маєток йому дістався від короля як подарунок за військові заслуги під час загарбання давньоруських земель. У 1390 році Самбір — колишній Погонич отримав магдебурзьке право і в тому ж році поруч з старим містом (з східного боку), на низькому відкритому пагорбі почали будувати нове місто на зразок західноєвропейських готичних міст.

Сьогодні Самбір — сучасне європейське місто, в якому проживає 34,8 тисяч жителів, у всій Самбірській ОТГ — 37,8 тисяч.

Другим за величиною містом району є колишній районний центр Турка, неофіційна столиця Бойківщини.

Тут проживає 7,2 тисяч населення.

Місто розташоване у Великих Бескидах, на лівому березі річки Стрий, на відстані 135 км від Львова.

Перша письмова згадка про Турку датується 27 червня 1431 року. В кінці ХVІ століття власники поселення Турецькі спорудили дерев'яний замок над річкою Яблунькою, оточений зі всіх сторін водою. У 1730 році польський власник Турки Антоній Калиновський посприяв отриманню містом Магдебурського права і  перемістив сюди свою резиденцію. У 1772 році внаслідок першого поділу Польщі Турка ввійшла до складу Австро-Угорської імперії. У 1904 році через місто була прокладена залізнична колія, яка з'єднала його з Ужгородом і Львовом.

З початком Незалежності України у 1992 році Турка стала центром проведення Перших Всесвітніх Бойківських фестон, які відбуваються кожних п'ять років.

У рамках фестин проводяться мистецькі, літературно-краєзнавчі, туристичні та спортивні конкурси, науково-практичні конференції, виставки образотворчого мистецтва, науково-технічної творчості, а також дитячі заходи.

Третім за кількістю населення в районі є місто Старий Самбір, історія якого ще з княжих часів тісно переплелась з історією Самбора, якому воно дало свою назву. Тут проживає 6,7 тисяч населення.

Місто розташоване на лівому березі Дністра за 95 км від обласного центру і є своєрідними воротами в Карпати.

Перша письмова згадка про місто датується 1071 роком, тоді воно згадується у Воскресенському літописі. У 1199 році Східне Прикарпаття приєднує до своїх володінь Роман Мстиславович, тим самим засновуючи Галицько-Волинську державу. Стратегічне значення краю посилилось після шлюбу Лева Даниловича з дочкою угорського короля Констанцією та приєднання до князівських володінь сусіднього Закарпаття. У 1301 році у Лаврівському монастирі біля Старого Самбора похований син короля Данила князь Лев, іменем якого названо місто Львів.

З 1390 року у зв'язку з утворенням нового поселення (Самбора) отримано назву Старий Самбір.

У 1553 році місто отримало привілей на Магдебурське право.

У жовтня 1648 року  Старий Самбір був здобутий козаками Богдана Хмельницького. У 1650 році король Ян Казимир підтверджує привілеї Старого Самбора.

Самбірщина — це туристичний регіон з багатою природою, великим історичним і культурним спадком.

У 2006 році недалеко від залізничної станції Сянки в с. Яворів було створено одну з найбільших спортивних баз України та Європи — «Західний реабілітаційний спортивний центр» Національного комітету спорту інвалідів України. Спортивна база є унікальним сучасним об'єктом з реабілітації та підготовки спортсменів, в тому числі з інвалідністю із зимових видів спорту.

В районі багато пам'яток сакрального мистецтва. Тут є сотні дерев'яних церков і мурованих храмів. До найбільш відомих належать костел Івана Хрестителя (1530 р.), костел Святого Станіслава бернардинського монастиря (органний зал) будинок колишньої Езуїтської колегії коледж культури і мистецтва в м. Самборі два василіанські монастирі Святого Онуфрія у м. Добромилі та с. Лаврів.

У Добромильському монастирі отців Василіан Андрей Шептицький склав свої перші чернечі обіти.

Туристичною цікавинкою є руїни замку Гербуртів на Сліпій горі біля Добромиля та будівлі ратуші в Самборі і Добромилі, які є пам'ятками архітектури і будівля ратуші в Рудках.

Із Самбірщиною пов'язано багато відомих історії особистостей: родом з села Кульчиці гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний, Юрій Кульчицький — герой турецьких воєн, який врятував Відень від турецької облоги і став першим у Європі засновником кав'ярень, в тому числі у Львові. У 2010 році в Кульчицях було споруджено пам'ятник Юрію Кульчицькому.

Марія Мнішек і Лжедмитрій брали шлюб у Самборі, після чого останній в 1604 році вирушив на Москву, щоб заволодіти царським престолом;; Григорій Самбірчик — талановитий вчений і поет, визначний культурний діяч свого часу; відомий український маляр Федуско; відомий вчений, вихованець Києво-Могилянської академії, викладач Московської Слов'яно-греко-латинської академії Павло Конюшкевич; з Самбірщиною тісно пов'язане ім'я українського генія — Івана Франка. Сузір'ям яскравих імен, серед яких актори Лесь Курбас, Омелян і Теофіла Бачинські, оперний співак Олександр Носалевич, видатний вчений — Філарет Колесса, засновники Товариства і музею «Бойківщина»: Володимир Гуркевич, Володимир Кобільник, Іван Филипчак, Михайло Скорик, Антон Княжинський, політичні і державні діячі в уряді ЗУНР: секретар (міністр) внутрішніх справ Іван Макух, секретар (міністр) земельних справ Всеволод Ріпецький, ознаменувався Самбір кінця ХІХ — початку ХХ століття.

Тут проживали знамениті бойківські громадсько-культурні діячі та священики — о. Іван Яворський, о. Михайло Зубрицький, о. Юліан Татомир-Сас та о. Юрій Кміт.

У 1853 році у с. Смерічка працював композитор, автор Гімну України о. Михайло Вербицький.

У період національно-визвольних змагань Самбірщина була свідком створення Української Головної Визвольної Ради. Саме на лісничівці у с. Сприня 11-14 липня 1944 року пройшов історичний Великий Збір УГВР, на якому були прийняті Тимчасовий устрій, Платформа, Універсал УГВР. Президентом Української Головної Визвольної Ради було обрано Кирила Осьмака.

Передісторія земель району[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Польща Польща Яворівський район Львівський район
Польща Польща Gray compass rose.svg Дрогобицький район
Польща Польща Ужгородський район,
Мукачівський район
(Закарпатська область)
Стрийський район